Саморозвиток, розваги, робота, волонтерство: Чим займаються студенти й викладачі УжНУ на канікулах?
Першокурсниця спеціальності «Лікувальна справа» Поліна Проценко розповідає: «На канікулах я активно вивчаю англійську мову, дивлюся фільми. Проводжу час зі своєю сім’єю. Ми ходимо в кафе й кінотеатр. Мій день починається з того, що я прокидаюся, роблю зарядку, вмиваюся, потім снідаю і йду займатися англійською. А ввечері з батьками гуляю містом, бо нам цікаво відкривати для себе Ужгород, куди ми навесні переїхали з Сєвєродонецька, та насолоджуюся часом, який проводимо разом».
Доцент кафедри археології, етнології та культурології Юрій Славік присвячує час переважно науці: «Крім педагогічного навантаження, у викладачів є наукова складова роботи. Тож тепер використовую час для підготовки до міжнародної конференції щодо ідентичностей в умовах пограниччя, яку організовує наша кафедра. Моя доповідь стосуватиметься євреїв Закарпаття обабіч кордону у 1938–39 роках. За місяці канікул працював над науковими статтями та проводив екскурсії вихідного дня для внутрішньо переміщених українців, які хочуть пізнати Закарпаття».
Софія Коваль, першокурсниця спеціальності «Системний аналіз» намагається присвячувати час подорожам і суспільно корисним справам: «Безумовно, найбільше досягнення за час канікул — участь у програмі міжнародного студентського обміну «Erasmus+» «Youth Exchange». Щойно повернулася з міста Жешув у Польщі. Метою поїздки був обмін міжкультурним досвідом — це вдалося на всі 100. Також відвідала з екскурсіями Краків і Будапешт. Крім цього, вивчаю іноземні мови та волонтерю в організації «Teachers For Peace», яка пропонує навчальні заняття для українців у такі нелегкі часи».
Доцент кафедри теоретичної фізики Василь Рубіш: «Після завершення семестру з’явилося більше часу на наукові дослідження. Крім того, готував звіт фізичного факультету про наукову роботу у 2022 році на науково-технічній раді УжНУ. Тепер займаюся підготовкою до проведення у в кінці лютого 77-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу фізичного факультету. За час канікул вдалося взяти участь в декількох вебінарах, що їх проводив ЦІТ УжНУ»
Магістрант першого року навчання спеціальності «Прикладна математика» Олексій Ленченко ділиться: «Майже весь свій час провожу на роботі, працюю бекенд-розробником, пишу на Node.js, трошки «граюся» з Elixir. У вільний від роботи час спілкуюся з друзями, граю в комп’ютерні ігри, ну і читаю книги — здебільшого професійну літературу: от щойно почав читати «Grokking Algorithms» від Aditya Y. Bhargava».
Дар’я Калашник, що навчається на першому курсі спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», на канікулах займається саморозвитком і відпочиває: «Я постаралася вибудувати собі розпорядок дня й не піддаватися спокусі щоденного сну до обіду. Прокидаюся о 9-й, після сніданку читаю, намагаюся щодня гуляти, щоб збагачувати мозок не лише новою інформацією, а й киснем. За канікули прочитала понад десяток книг. Переважно це сучасна художня література і твори про війну. Серед авторів – Андрій Любка, Ігор Михайлишин, Андрій Кокотюха, ще була Агата Крісті. Також допомагаю мамі з роботою і дивлюся відео для саморозвитку».
Старша викладачка кафедри міжнародних комунікацій Людмила Коваль:
«На довгих зимових канікулах з’явилося більше часу для відвідування професійних онлайн-тренінгів. Тож активно підвищую свої знання з англійської та іспанської, які викладаю. Перед канікулами долучилися з чоловіком до фотопроєкту Михайла Дороговича, позували у традиційному закарпатському одязі. За зиму кілька разів сходили на ковзанку й побували на різдвяному концерті у філармонії. Також приділяю час читанню професійної літератури. А коли бачу цікаві активності для відновлення психологічного стану, то й студентів запрошую, тому залишаємося з ними на зв’язку».
Ірина Пасєвич навчається на 4 курсі спеціальності «Соціальна робота», про свої канікули дівчина розповідає таке: «Відпочиваю і приділяю багато часу волонтерству в Червоному Хресті та своїм хобі. Я надаю психосоціальну підтримку дітям і дорослим. Люблю працювати з людьми старшого за себе віку, бо діляться життєвою мудрістю. А з дітьми працювати круто, бо їхні емоції і те, коли повертаєшся до них, а вони тобі безмежно радіють, – додає мені ще більше сил й бажання допомагати і бути з ними разом. Після волонтерства іду на ковзанку й навчаюся робити якісь елементи, які мені до снаги самостійно опанувати. Читаю книги, дивлюся фільми, серіали, відео в ютубі. А коли маю натхнення, то вишиваю. А ще разом із дівчатами з УжНУ їздила в Польщу за програмою «Erasmus+». Та коли їдеш за кордон, то розумієш, що їдеш не відпочивати, а нагадувати оточенню про війну в Україні».