Студенти геофаку мали дводенну мандрівку до чотирьох областей України

50 студентів, серед яких – першачки-землевпорядники та І, ІІ і ІІІ курси географів, виїхали з Ужгорода потягом до Тернополя, де їх зустрів екскурсовод. Знайомство з файним містом тривало недовго, оскільки на ужнівців чекала геологічна пам’ятка природи державного значення – гіпсова печера Млинки. Довжина ходів лабіринтової печери сягає 50 км. Побачивши різнобарвні кристали, сталактити та інші мальовничі утворення з гіпсу, мандрівники рушили на оглядини Кам’янця-Подільського.

Місто, яке досі зберігає дух Середньовіччя, захопило туристів насамперед архітектурними об’єктами. Фортеця, що занесена до «Семи чудес України», відразу підкорила серця ужгородських студентів величчю і красою. Не менше вразила й Хотинська твердиня, чиї мури височать на березі Дністра.

Відтак студенти поїхали до Чернівців. Серце Буковини приваблює туристів не тільки вузенькими європейськими вуличками, а й одним з найстарших класичних ВНЗ України. Гід провів цікаву екскурсію Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича.

Завершальним етапом подорожі стало місто Лева. А тут – прогулянки центром Львова, обов’язковий візит до колег на геофак ЛНУ імені Івана Франка і, звісно ж, світлини на згадку в усіх визначних місцях. Втомлені й із багажем емоцій, знань та досвіду, студенти УжНУ повернулися додому.

Третьокурсниця Олександра Плакош розповіла про мандрівку: «Найбільше мене вразила Хотинська фортеця, а особливо те, як гармонійно вона вписується в навколишню природу. Історична споруда височіє на березі могутнього Дністра! Ну, а Чернівецький університет з його трьома залами викликає справжнє захоплення. Тоді я впіймала себе на думці, як мало ще знаю. Гадаю, шикарні умови навчання мотивують краще готуватися й бути гідним студентом такого вишу.

Усі вилазки геофаку, безумовно, гуртуюсь і зближують студентів підрозділу. Коли поверталися додому, то в потязі згадували побачене: усі відгуки були винятково позитивні».

Доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Михайло Микита, який і очолив велику мандрівку, розповів, що екскурсія у Млинки стосується курсу «Геологія загальна та історична», у рамках якого вивчаються карстові процеси та форми рельєфу Подільської височини. «Найдовші гіпсові печери актуальні для нас. Проте додам: важливим аспектом нашої мандрівки є те, що студенти побачили низку фізико-географічних областей: Зовнішньокарпатську, Вододільно-Верховинську, Розтоцько-Опільську, Західно- та Середньоподільську, Прут-Дністровську тощо. Загалом усі набули безцінного досвіду», – підсумував пан Микита.