Студенти розкривали таємниці напівзруйнованого замку і закинутого дитячого табору

Поїздку ініціював та організував заступник декана математичного факультету Павло Мулеса, утім з історією цих місць мали змогу ознайомитися не тільки студенти-математики. Екскурсія вийшла дещо містичною: про табір і замок існує безліч легенд, а потрапили туди екскурсанти, коли сутеніло…

«Екскурсію запланували так, щоб мали змогу оглянути закинутий табір у світлу пору доби, а замок – у сутінках. Думали не тільки про створення специфічної атмосфери, а про те, що з давньої фортеці відкривається неймовірний краєвид, який уночі підсвічується десятками вогників», – коментує Павло Павлович.

З математиками були й представники інших факультетів – історичного, медичного, філологічного. До студентів приєднався і священик Ярослав Данко. Цікаві легенди розповідала екскурсовод Тетяна Попович, яку запросили, аби мандрівка була пізнавальною. Так, молодь почула про історію створення фортеці та її оборону і наступну руйнацію, легенди про власників, оглянула територію табору, де колись відпочивали маленькі закарпатці. Також екскурсантам полоскотали нерви легендами про тамтешніх привидів.

Студентка матфаку Анастасія Свид розповідає: «Неодноразово була і в Невицькому замку, і в закинутому таборі. Це, певно, одне з моїх найулюбленіших місць. Там завжди цікаво, але цього разу все сприймалося по-особливому, адже була зі своїм факультетом! Багато читала про фортецю і табір раніше, тому нового для себе майже нічого не дізналася, але хотілося показати це місце іншим. Круто, що ми поїхали під вечір, бачили захід сонця, а в цей час нам розповідали різні легенди. Одне слово, було дуже цікаво. За організацію поїздки вдячна нашому заступнику декана, який випадково побачив у мене фото з табору і вирішив, що математики повинні туди податися».

Третьокурсниця Даша Абрамова побувала в Невицькому вперше, тож радо ділиться враженнями: «Від екскурсії – купа нових вражень. Раніше ніколи в замку не була, а про табір навіть і не чула. Запам’яталися легенди про володарку Невицького Погань-дівку і розповіді про табір. Дякую Павлові Павловичу і всім, хто був на екскурсії, за те, що створили незабутню атмосферу і позитивний настрій!»