Студентка факультету туризму та МК Олена Твардовська: «Працюючи турагентом, розумію: мій вибір фаху в УжНУ був вдалим»
Активна й креативна дівчина, учасниця конкурсів, авторка гімну факультету туризму та МК, а нині – турагентка, розповіла про шлях до професії й роль УжНУ у становленні
- Чому вирішили вступати до Ужгородського університету, котрий за понад 1000 кілометрів від вашої домівки?
– Рішення було спонтанним. Керувалася тим, чого хочу від життя, і тим, що полюбила Закарпаття. Школяркою їздила на Всеукраїнські туристично-краєзнавчі змагання в село Осій на Іршавщині. Брала участь у командних змаганнях і захищала наукову роботу в секції «Археологія». Після випуску зі школи оцінила перспективи навчання в УжНУ та вирішила вступати.
- Чого очікували від навчання, майбутньої професії?
– Насамперед можливості подорожувати й навчатися. Так і склалося. Тепер, працюючи турагентом, розумію: мій вибір фаху в УжНУ був вдалим. Ніколи не шкодую, мовляв, щось колись зробила не так. Оптиміст у можливості бачить перспективу, песиміст – провал. Дякую Черчиллю за ці слова.
- А коли почали трудитися за спеціальністю?
– Спочатку проводила екскурсії для дитячих груп у Болгарії та Білорусі, а на початку 2021 року офіційно влаштувалася турагентом.
- Пригадуєте, як адаптувалися до колективу, навчання?
– Одразу було нелегко… Я не розуміла місцевої говірки, а ровесники – мій російський акцент. Але адаптувалася швидко, брала участь у різних конкурсах, інших заходах. Зокрема, неодноразово долучалася до конференцій, спортивних змагань, написала гімн факультету. Презентувала проєкти на «Стартап УжНУ»: у 2019 році з Марією Заболотною, а за рік – із одногрупницею Софією Павлусь пропонували створити фотобудки в найбільш топових туристичних локаціях Ужгорода. Також змагалася за звання кращого студента Закарпаття.
- Студентське життя дуже насичене. До того ж здобувачі фаху на факультеті туризму та МК за бажанням можуть проходити практику в різних куточках світу. Розкажіть про вашу.
– Я їздила до Болгарії, працювала екскурсійним гідом, досліджувала місцеві звичаї, культуру, архітектуру. А також – у курортних містечках Миколаївської області. Крім того, мандрувала до Білорусі, Росії, Румунії, Молдови, Туреччини.
- Яка подорож запам’яталася найбільше?
– Усі унікальні! Та найбільше вразило Сіде в Туреччині. Відпочивала й працювала на екскурсійних маршрутах морським узбережжям, каталися на маленьких яхтах. Це було в оксамитовий сезон – незабутні відчуття. Узагалі дуже люблю гори. Одного разу навіть проходила 30-кілометровий маршрут із рюкзаком – усе, як має бути, це було круто.
- Настало літо. Саме час для цікавих мандрівок. Порадьте, будь ласка, як спланувати відпочинок? На вашу думку, чи обов’язково звертатися до агентства?
– Звичайно, якби планувала відпочинок родині, то оформила б через агентство. Чому так? Тепер пропонується страхування від невиїзду, яке може покрити до 80 % витрат залежно від туроператора. Це добре й з огляду на нинішню ситуацію: як-от другого червня в терміновому режимі ввели ПЛР-тест для в’їзду на територію Туреччину. І той, хто самостійно організовував поїздку, міг не знати про це. Тим часом агент зазвичай попередить, проконсультує… Але іноді, якщо не брати до уваги такі популярні напрямки, як Туреччина та Єгипет, а, наприклад, Чорногорію, Албанію, Хорватію, звісно, я б подорожувала сама. Балканське побережжя радо приймає туристів. А Чорногорія через агенцію – це зазвичай совдеп. Якщо ж є більший бюджет, то відповідно продадуть гарний тур. Власна ж подорож може коштувати вдвічі дешевше, тут уже кому як пощастить ☺.
- Сучасні реалії сприяють розвитку внутрішнього туризму. І тут у пригоді буде ваша публікація про Миколаїв – місто за вікенд, розміщена на одному із сайтів. У чому ідея проєкту?
– Це важливо насамперед для мого міста, яке потребує змін. Воно чудове, молоде та красиве. Також це важливо й для мене, адже здобула безцінний досвід, познайомилася з колегами зі спільної кухні, так би мовити. Змогла виокремити для себе проблеми не лише на регіональному рівні. Знаючи виклики, починаєш шукати шляхи вирішення. І добре, що в мене є однодумці! Виявилося, що наші гіди орієнтовані лише на групові екскурсійні програми. Історичний центр цікавий. Але ще цікавіше за межами міста, тому «родзинки» треба шукати саме там. Винятки вказані у проєкті, із яким можна ознайомитися тут.
- Ви зробили гід про цікавинки Миколаєва. А які місця порадили б відвідати в Ужгороді?
– Хороше питання… Потрібно орієнтуватися на побажання споживача. До прикладу, якщо говоримо про історичний туризм, то відповідно обираємо центральну частину Ужгорода. Мандруємо «золотим кільцем» від площі Театральної, роблячи коло через Волошина, до Совиного гнізда, замку, повертаючись через кафедральний собор до синагоги. Це топ-локації. Якщо ідеться про природні об’єкти, потрібно їхати за межі міста. Якщо беремо гастрономічний туризм, тут уже – гуляй поле – кавовий, винні, сирні шляхи…
- Цьогоріч завершуєте навчання, отримуєте диплом бакалавра…
– Це лише початок, однозначно. Планую вступати до магістратури. Повна закінчена вища освіта дає більше можливостей!
- Наостанок, що порекомендуєте тим, хто тільки планує вступити до УжНУ – на факультет туризму та МК?
– Порада для всіх студентів: здобуває знання той, хто хоче. А з нашими викладачами, які організовують зустрічі зі спеціалістами, можливо набратися ще й практичного досвіду!