Робоча група, у складі якої філологічний факультет представляв заступник декана з навчальної роботи Василь Шаркань, над проєктом працювала протягом трьох років. Студенти жартують, що це свого роду довгобуд – шукали таке втілення, яке найбільше підійде для реалізації задуму філологів, головна мета якого – інноваційно сприяти збереженню українських говорів, полегшити їх вивчення й популяризувати результати діалектологічних студій. Така ідея виникла під час організації роботи новоствореного тоді з ініціативи члена-кореспондента НАН України Василя Німчука Товариства шанувальників і захисників говорів української мови.
Тепер справа за філологами: вони можуть вносити в базу даних мовний матеріал, додавати не лише текстову інформацію, а й авдіо – і таким чином тестувати розробку IT-фахівців, які, своєю чергою, будуть удосконалювати функціонал. А інші користувачі зможуть обрати слово, яке їх цікавить, і не лише прочитати діалектизм і його літературний відповідник, а й почути його автентичне звучання.
На захисті були присутніми й деканеса філфаку Галина Шумицька та заступник декана з навчальної роботи Василь Шаркань. Так, зокрема, гості повідомили, що розробкою ужнівців зацікавилися чеські та румунські колеги.
«Цінність такої розробки ми ще поки не до кінця усвідомлюємо. Адже карпатські діалекти є одними з найархаїчніших, і їх треба активно зберігати, бо в час стрімкого розвитку комунікативних технологій нівелюються унікальні діалектні риси – не лише через вплив української літературної мови, а й інших мов. Світ стає настільки глобалізованим, що це все втрачається з блискавичною швидкістю. Ідеться не лише про наукові аспекти, краєзнавчу цінність, туристичну привабливість, а й про геополітику: мовна ідентифікація може слугувати аргументом щодо територіальної належности. Цією розробкою вже зацікавилися наші колеги в Румунії та Чехії», – заначила Галина Шумицька.
Василь Шаркань наголосив на важливості таких інтердисциплінарних проектів, співпраці філологів із айтівцями як на рівні студентських досліджень, так і в міжкафедральній і міжфакультетській науковій комунікації, адже вихід за рамки традиційних підходів відкриває перед науковцями нові горизонти.
Його слова підтвердили виступи як одного зі студентів – Івана Габора, який зізнався, що їх надихав у роботі приклад професора Йосипа Дзендзелівського, засновника діалектологічної школи на Закарпатті, так і наукового керівника студентів Олександра Міци, що добрим словом згадував уже покійного Василя Німчука, якого дуже шанує. Голова екзаменаційної комісії професор Володимир Маслюк захоплено підтримав таку ініціативу, розповідав про свій досвід спілкування з діалектологами, а також мотивував студентів тим, що завдяки цьому проєкту їхні імена вже стали відомими – отже, й дальша робота має сенс.
