У межах книжкової акції Маріан Токар презентував першу збірку власних віршів
У «Чорно-білих днях» автор торкається тем релігії, душевних переживань та війни
Професор приніс на презентацію таку кількість наукових доробків, що на столі не залишилося вільного місця. Організатори жартують, що наступного року доведеться ставити більший стіл. А пан Маріан зазначає, що це далеко не всі книги, написані ним одноосібно чи у співавторстві.
Цього року виповнилося 25 років видавничої діяльності Маріана Токаря. Нині він політолог, доктор наук з державного управління, проте основною пристрастю науковця залишається історія.
Перша книга, опублікована автором, мала назву «За покликом серця». Вона побачила світ 1998 року й була присвячена 100-річчю з дня народження Андрія Міня – громадського та культурного діяча, учителя, соратника Августина Волошина.
«Це була проба пера. Але саме завдяки тій книзі була написана наступна, якою я дуже пишаюся, – «Сторожниця. Сторінки історії суспільного та духовного життя»», – каже професор. Пан Маріан нині проживає в цьому селі, хоч воно не є його рідним. Колись працював тут учителем історії і познайомився з багатьма мешканцями, які щиро любили свою малу батьківщину. Так з’явилася ідея книги спогадів та історій людей, у якій також багато історичних ілюстрацій.
Однією з улюблених книг Маріан Токар називає «Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919–1939 рр.)». Цікава праця тим, що на кінець 90-х – початок нульових цю тему не висвітлювали в такому модерному стилі й контексті розвитку демократії, як це зробив автор.
Чимала частина доробку професора присвячена Ужгородському університету й окремим його підрозділам. Зокрема це «Під покровительством музи Кліо. Історичному факультету Ужгородського національного університету – 60 років», «Суспільні науки в Ужгородському університеті», «Кафедра політології і державного управління УжНУ. 25 років» та інші. Звичайно, всі ці збірники підготовані у співавторстві з іншими колегами.
Та не наукою єдиною. Цього року Маріан Токар видав першу збірку власних віршів «Чорно-білі дні». У ній торкається тем релігії, душевних переживань та війни. На зустрічі автор зачитав кілька власних поезій публіці. За словами пана Маріана, вірші почав записувати 3–4 роки тому, а до того було чимало незафіксованих. Зізнається, що навмисно часу поезії не присвячує – основною справою й далі є наука. А це своєрідні віршовані думки, спогади, переживання, власні погляди на певні речі.
На завершення науковець поділився планами на майбутнє. Каже, що ідей багато, хоче їх реалізувати й радіє, що має чудовий колектив однодумців, який підтримує всі його починання.