Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: кафедра журналістики організувала традиційну, вже шосту, міжнародну наукову конференцію
Організатор заходу – кафедра журналістики УжНУ. Міжнародними партнерами конференції виступили Пан’європейський університет (Братислава, Словаччина), Університет Ланкаширу (Велика Британія), Університетський коледж NLA (Норвегія) та Fojo Media Institute (Швеція). В Україні партнерами конференції стали Національний університет «Львівська політехніка» (кафедра журналістики та засобів масової комунікації), Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (факультет систем і засобів масової комунікації), Сумський державний університет (кафедра журналістики та філології), Львівський національний університет імені Івана Франка (факультет журналістики) та Комісія з журналістської етики.
Послідовний переклад виступів забезпечили студенти факультетів міжнародних економічних відносин, іноземної філології та кафедри журналістики.
Відкрив конференцію декан філологічного факультету Юрій Бідзіля: «Ми розпочинаємо роботу шостої міжнародної конференції. Насправді вона тринадцята, тому що ми почергово щороку проводимо то всеукраїнський, то міжнародний форум. Цьогоріч зареєструвалося близько 200 учасників, серед яких колеги з Києва, Черкас, Дніпра, Одеси та інших міст. Нам дуже приємно вітати вас!»
Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Генріх Сасай назвав тему конференції надзвичайно актуальною: «Ми живемо у світі, де інформація має величезний вплив на суспільство. А молодь відіграє особливу роль: ви не лише споживаєте інформацію, а й активно створюєте та поширюєте її. Тому завжди перевіряйте правдивість інформації. Бажаю вам цікавих дискусій та нових ідей!»
В.о. ректора Ужгородського університету Володимир Смоланка наголосив: «Не всі аудиторії вміють говорити про те, наскільки важлива роль медіа в інформаційному просторі, проте це особливо актуально тепер. Ми бачимо, як легко люди вірять неправді, яка велика кількість фейків поширюється світом і скільки уваги медіапростору приділяють у так званих гібридних війнах. Це надважливо для нашої країни в час російської агресії. Ми знаємо слово «кібербезпека» як захист від атак на електронні й неелектронні засоби інформації. Але настав час говорити й про медіапротекцію, бо, на жаль, неправдива інформація дуже легко досягає свідомості багатьох людей».
Професорка факультету медіа Пан’європейського університету (Братислава) Івета Радічова звернула увагу на глобальні виклики: «Світовий індекс політичної нестабільності констатує, що її рівень у багатьох країнах досяг історичного максимуму. Водночас слабшає внутрішня стійкість держав в інформаційно глобалізованому світі, а внутрішні проблеми окремих країн дедалі більше пов’язані з глобальними інформаційними процесами. З’являються нові соціальні тенденції: зростання націоналістичного популізму, зміна міжнародних зв’язків, нові екологічні та кліматичні виклики. Ми відчуваємо нову глобальну нестабільність, а правила, які діяли раніше, вже не працюють. Тож нам потрібно шукати способи орієнтуватися в новому глобальному інформаційному середовищі».
Начальниця управління інформаційної діяльності та стратегічних комунікацій з громадськістю Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОДА Марина Чепа-Марковці підкреслила, що інформаційна діяльність особливо важлива саме тепер, а медійники мають нести правду й виваженість.
Декан факультету міжнародних економічних відносин Микола Палінчак зазначив: «Тема конференції є надзвичайно актуальною, адже сьогодні інформаційний фронт є не менш важливим, ніж військовий. Переконаний, що сьогоднішня конференція стане основою для майбутніх спільних проєктів з іноземними партнерами. Ви, як медіаексперти, побудуєте наукову основу для інтеграції українського інформаційного простору до європейських стандартів».
Заступниця декана з наукової роботи факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Оксана Гудошник додала: «Тема інтеграції українських медіа особливо символічна в Ужгороді, багатонаціональному місті, де побудова діалогу може стати прикладом не лише для України, а й для всієї Європи. Українська журналістика не просто переймає європейські стандарти. Наші медійники формують унікальний досвід спротиву інформаційній агресії та досвід стійкості, який може бути цікавим і для Європи».
Пленарне засідання відкрила Івета Радічова доповіддю «Криза істини – популістократія», у якій дослідила виникнення популізму та його наслідки.
Олександр Чекмишев, професор Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розповів про технології просування російських наративів і маніпуляції громадською думкою щодо російсько-української війни в медіасередовищі ЄС на прикладі контенту Сари Раджинеллі.
Надія Зелінська, професорка «Львівської політехніки», представила доповідь «Українська книжка у медіапросторі воєнного часу: місія здійсненна». Її дослідження стосувалося, зокрема, нещодавніх обстрілів складів з українськими книгами.
Далі виступила Терезія Рончакова з Католицького університету в Ружомберку. Вона присвятила доповідь суперечці щодо війни в Україні в словацьких медіа, назвавши її «Корисні ідіоти на службі Росії/США». Дослідниця проаналізувала близько 500 статей і порівняла погляди ліберальних та консервативних ЗМІ на одні й ті самі події.
Про медіа української нацменшини в Польщі говорила Мирослава Рудик, лекторка Щецинського університету та доцентка Львівського національного університету ім. І. Франка. Вона розповіла про специфіку функціонування, трансформацію в цифровому середовищі та роль цих медіа у збереженні національної ідентичності.
Наступним доповідь на тему ««Я боровся з законом»: підходи до вивчення медіаправа та медіаетики» виголосив Ато Ерзан-Ессієн, старший викладач журналістики у Школі мистецтв і медіа Університету Ланкаширу.
Мікаель Снаприд, доцент Університетського коледжу NLA та генеральний директор Tingtun AS, розповів про платформу Testfest і підходи до проєктування інклюзивних цифрових послуг із активною участю користувачів.
Маніпулювання змістом записаного мовлення розглянув Джефф Блум, засновник і керуючий директор Synchro Arts Ltd та засновник і директор Digital Audio Research Ltd. Для учасників конференції він спеціально записав відеодемонстрацію того, як за допомогою спеціальних програм можна змінювати той самий запис і використовувати це для маніпуляцій.
З доповіддю «На шляху до активної критичної екомедіаграмотності» виступив Девід Грейкон, ад’юнкт-професор комунікації та медіамистецтв.
Токсичні відносини між пресою та політикою на прикладі Східної Європи проаналізувала Ралука Петре, доцентка Університету Овідія в Констанці.
Завершив пленарне засідання Юрій Бідзіля доповіддю «Штучний інтелект у журналістиці: трансформація інформаційного посередництва та проблема “отруєної інформації”».
Далі розпочали роботу вісім секцій. Учасники обговорювали історію української та зарубіжної журналістики, теорію і практику медіакомунікації, діяльність традиційних ЗМІ крізь призму російсько-української війни, новітні медіаявища в інформаційному просторі України та країн ЄС, особливості мови ЗМІ в синхронному та діахронному аспектах, засади й тенденції медіаосвіти та медіарегулювання, функціонування закордонних медіа та ЗМІ національних спільнот, а також рекламу та зв’язки з громадськістю в сучасному інфопросторі.
Другого дня конференції учасників відвідали традиційний щорічний медіафестиваль «Інформаційна миска».