Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі»

Заступниця декана факультету МЕВ, викладачка кафедри прикладної лінгвістики Олена Табанюхова – про освітні й наукові можливості для студентів підрозділу, перспективи працевлаштування, свій улюблений напрям досліджень та різнобічні міжнародні контакти

0 409

Якщо хочеш побудувати корабель, тобі не потрібно змушувати людей, розподіляти роботу… Зацікав людей прагненням до безкрайнього моря, вони самі побудують кораблі…

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі» А. де Сент-Екзюпері
З перших років існування факультет міжнародних економічних відносин УжНУ зарекомендував себе як один із найсильніших в УжНУ, що одразу помітили й оцінили абітурієнти, обираючи підрозділ для здобуття майбутньої професії. Якісна класична (як теоретична, так і практична) університетська освіта дали чудові результати, тому кількість студентів на факультеті, зокрема й іноземних, щороку зростає.

За 22 роки факультет став не тільки потужнім навчальним структурним підрозділом УжНУ, а й одним із провідних наукових центрів. Співробітники факультету, здебільшого зацікавлені міждисциплінарними дослідженнями та науковими інноваціями, опублікували чимало праць – монографій, навчально-методичних посібників та підручників. Наукова активність продовжує зростати, а результати робіт науково-педагогічних працівників факультету публікуються у закордонних і вітчизняних спеціалізованих наукових виданнях.

Олена Табанюхова
Олена Табанюхова

Про особливості та перспективи факультету міжнародних економічних відносин говоримо із заступницею декана, викладачкою кафедри прикладної лінгвістики ФМЕВ Оленою Табанюховою.

  • Олено Миколаївно, що особисто Вас пов’язує з факультетом?

– Я мала нагоду дізнатися про факультет, його наукове і студентське життя ще задовго до того, як наша кафедра прикладної лінгвістики стала структурним підрозділом ФМЕВ. Адже мій син зі шкільної лави мріяв про вищу освіту винятково на факультеті міжнародних економічних відносин, куди успішно вступив і де провчився 5 з половиною років на бюджетній основі, здобувши кваліфікацію міжнародника- економіста й перекладача за дипломами бакалавра й магістра. Тож можу гордо сказати, що мій син – випускник факультету міжнародних економічних відносин. До речі, мій рідний брат Дмитро Керечанин, дипломат, очільник Представництва МЗС України у м. Ужгороді, свого часу здобув свою другу вищу освіту також на факультеті МЕВ.

  • Все ж таки, чим вимірюється популярність структурного підрозділу університету?

– Кількістю наукових праць викладачів, якістю навчання, інноваційними підходами, кваліфікацією за дипломами, хорошими перспективами працевлаштування випускників. Безумовно, це так. Але, на мою думку, успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі – як між колегами викладачами, так і між студентами та педагогами. У партнерській взаємодії і взаємоповазі завдання викладача – не тільки навчити, а й створити умови для самоорганізації студента, враховуючи його індивідуальні особистісні якості. Студенти й викладачі нашого підрозділу пишаються дружньою атмосферою, яка панує в колективі, насамперед через уміння нашого очільника згуртувати навколо себе людей, адже тільки в такому середовищі можна розвиватися, відкривати свій потенціал і таланти.

  • З власного досвіду можете навести приклад?

– Звичайно. Викладацьку діяльність я розпочала на кафедрі прикладної лінгвістики 2011 року – з моменту першого набору за однойменним напрямом підготовки «Прикладна лінгвістика». І мені випала честь бути академічним наставником студентів-лінгвістів 2012–2018 років навчання. Пам’ятаю нашу першу пару, активних, креативних, неординарних, зацікавлених недавніх випускників шкіл, які з кожним курсом навчання зростали як особистості, стаючи ще більш креативними, досвідченими, надійними і відповідальними. Мені пощастило, що у нас зі студентами була спільна любов до англійської мови, і, як наслідок, багато спільних інтересів на теренах її вивчення.

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі»Важливо, щоб тобі твоя робота була цікава, тоді гориш і запалюєш інших, ділишся знаннями і вчишся у студентів, залишаючись на одній хвилі з молоддю. Скільки у нас було спільних поїздок, цікавих зустрічей з американськими гостями з міста-побратима Корвалліса, розмовних клубів з носіями мови з Канади, Великобританії, США. Авторитарний, ба ще гірше – автократичний стиль роботи ніколи б не привів до хороших результатів у навчанні. Я ж дивлюся на студентів як на майбутніх колег, де найбільш ефективно вирішувати педагогічні завдання дозволяє демократичний стиль, при якому враховуєш індивідуальні особливості студентів, їхній особистий досвід, специфіку їх потреб і можливостей, намагаєшся бути об’єктивною в оцінках, різнобічною та ініціативною. По суті, цей стиль притаманний тільки людині, що здатна до постійного самовдосконалення, самоаналізу та адекватної самооцінки. Тому ніколи не зупиняюся на досягнутому, підвищую кваліфікацію, наприклад, маю сертифікати наукових стажувань у Британській раді: British Council Teacher Development Winter School “CIVELT: Essentials. Language of ESP”– Lviv, 19 – 24 February 2018, British Council Teacher Development Summer School “ESP Course and Materials. ESP Teacher CPD” – Irpin, 01-07 July 2018.

А з колишніми студентами-лінгвістами, нашими випускниками, у нас досі дружні стосунки. Нині вони успішно будують кар’єру, утворюють сім’ї, народжують діток, які, сподіваюся, колись прийдуть вчитися на прикладного лінгвіста саме на наш факультет.

  • Гадаю, тут слід пояснити, що таке «Прикладна лінгвістика», адже ця наука є відносно новою галуззю мовознавства. Можливо, такий екскурс допоможе комусь із сьогоднішніх випускників середніх шкіл, які ще не до кінця визначилися з вибором майбутньої професії.

– Прикладна лінгвістика є наукою, що не тільки вивчає мову, а й спеціалізується на вирішенні практичних завдань, пов’язаних із вивченням мов, а також на практичному використанні лінгвістичної теорії в інших сферах діяльності людини, надаючи теоретичне осмислення такої діяльності.

Наша кафедра готує фахівців за напрямом та спеціальністю «Філологія. Прикладна лінгвістика» (кваліфікація за дипломом бакалавра  – «Лінгвіст-інформатик, перекладач»; кваліфікація за дипломом магістра – «Перекладач, викладач англійської та німецької мов»).

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі»Унікальність цієї спеціальності полягає в тому, що разом із вивченням кількох іноземних мов і лінгвістичних дисциплін студенти здобувають підготовку у сфері нових комп’ютерних технологій, що значним чином розширює їхні можливості працевлаштування, як порівняти з випускниками інших спеціальностей – як філологічних, так і технічних. А комплексне вивчення цих дисциплін дає змогу студентам набути практичних навичок роботи з лінгвістичним матеріалом, його аналізом та використанням для конкретних завдань автоматичної обробки мови та комп’ютерної лінгвістики.

  • Чим відрізняється вітчизняна школа прикладної лінгвістики від зарубіжних шкіл цієї галузі мовозавства?

– Якщо в Україні прикладна лінгвістика об’єднує здебільшого вивчення мов (як іноземних, так і української) та інформаційних технологій, то в англомовних державах аналоги цього терміна (англ. Applied Linguistics) використовуються передусім для позначення теорії і практики викладання іноземних мов, включаючи методику, особливості опису граматики, лексикології, перекладознавства для навчальних цілей тощо. Мала нагоду переконатися в цьому особисто під час участі у міжнародній конференції з прикладної лінгвістики «Applied Linguistics and Language Teaching: Making Connections», що її організували Асоціація прикладної лінгвістики Австралії та Асоціація прикладної лінгвістики Нової Зеландії у м. Перті (це Західна Австралія. – Ред.) в листопаді 2019 року на базі Університету Кертин (Curtin University). Такі конференції є неймовірно популярними серед науковців-лінгвістів з усього світу та відбуваються що два роки. Тож наступна конференція буде проходити у Новій Зеландії у 2021 році.

  • Дуже цікаво, як відбуваються такі заходи на далекому австралійському континенті?

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі»– Насамперед варто відзначити високий рівень організації і проведення конференції, найновітніше сучасне мультимедійне обладнання у всіх без винятку аудиторіях, приміщеннях для самостійної роботи студентів, холах і навіть коридорах, дуже насичену програму в різноманітних секціях та воркшопах, тренінгах.

Ключовими доповідачами були імениті науковці з різних куточків світу: Rod Ellis (Curtin University, WA), Shawn Loewen (Michigan State University, USA), Carmel O’ Shannessy (Australian National University), Alison Wray (Cardiff University, UK), John Macalister (Victoria University of Wellington, New Zealand) та інші. Воркшопи тривали одночасно в десятьох секціях упродовж кількох днів (Instruction and Learning, Course Design, Multilingualism, Teacher Preparation, Colloquium тощо), і найскладніше було вибрати одну секцію з десяти, оскільки як теми, так і доповідачі з усього світу були дуже цікавими. Нам удалося охопити якомога більше тренінгів і колоквіумів, де ми мали нагоду поспілкуватися з лінгвістами з Австралії, Нової Зеландії, Великої Британії, Сполучених Штатів, Німеччини, Франції, Іспанії, Угорщини, Китаю, Японії, В’єтнаму, Індонезії, Саудівської Аравії та інших країн світу.

  • Як носії мови над якою проблематикою працюють австралійські вчені-лінгвісти?

– Австралійські лінгвісти надають дуже великої уваги вивченню мов аборигенів (на теперішній час таких мов існує понад 300), збереженню їх автентичності та національно-культурної ідентичності, а також взаємодії цих мов з австралійською англійською мовою. Я була глибоко вражена трепетним ставленням науковців університету, та й суспільства загалом, до аборигенів. В Університеті Кертин створено Центр аборигенів, який ми також відвідали, де нам багато розповідали про історію Австралії, раділи, коли дізналися, що ми також володіємо інформацією про першовідкривача Джеймса Кука (хто ж його не знає?), радили нам подивитися історичні фільми про аборигенів, відвідати в’язницю Фримантл, де у нелюдських умовах утримувалися бунтарі-аборигени. Тепер на території в’язниці – музей.

  • Яке найбільше враження від Західної Австралії?

– Найперше це щирі і привітні люди, їх неповторний акцент, який обожнюють американці, і не лише вони, неймовірна природа, унікальна флора і фауна. Кампуси Університету Кертин, якими дуже пишаються співпрацівники університету, – це суцільний квітучий сад з диковинними рослинами, де на деревах голосно «цвірінькають»…яскраві папуги.

Олена Табанюхова: «Успішним може називатися той факультет, де панує особлива атмосфера співдружності та взаємодії в колективі»Також, звісно, не можу обійти увагою тему унікального тваринного світу Австралії, сумчастих кенгуру, волебі (а ви знаєте, як їх розрізняти?), завжди усміхнених квок (короткохвості кенгуру. – Ред.), найніжніших коал, неповторних вомбатів. Нам пощастило не зустріти в живій природі смертельно отруйних гадів та павуків, проте ми їх бачили у Wildlife Park (це не зоопарк з клітками, це місцевість, найбільш наближена до природних умов проживання тварин). Також ми сповна насолодилися краєвидами Індійського океану, на узбережжі якого й проживали.

  • Кому завдячуєте за таку неймовірну поїздку?

– Кілька років тому, коли я проходила підвищення кваліфікації в Оклендському Університеті (University of Auckland, New Zealand) без відриву від роботи, й уявити собі не могла, що матиму унікальну нагоду побувати в Австралії на такій популярній конференції з прикладної лінгвістики. Цим завдячую п. Кентону Фрізену, моєму канадському колезі, з яким співпарцюємо вже багато років і котрий узяв на себе всю організацію поїздки в Австралію, знайшовши фінанси для членів ужгородської делегації (нас було п’ятеро: Кентон, вчителі англійської мови з ужгородської середньої школи і я як викладач англійської мови кафедри прикладної лінгвістики – від нашого факультету та й універститету загалом). Він дуже хотів, щоб ми потрапили на конференцію, доклав до організації неймовірно багато зусиль! Тому користуюся нагодою й висловлюю найщирішу подяку нашому організатору, спонсору й хорошому другу Кентону Фрізену.

Розмовляла аспірантка ФМЕВ Діана Стеблак – спеціально для Медіацентру УжНУ

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.