В УжНУ дискутували про виклики на західних кордонах України

Круглий стіл в Ужгороді став уже третім таким заходом на всеукраїнському рівні, до якого долучився «Рух захисту української мови». Нещодавно подібне обговорення відбулося у Львові, після чого напрацювали резолюцію, яку й представили на розгляд закарпатцям.

Учасники зібрання, а це представники університету, різних наукових інституцій, громадські активісти мали нагоду попередньо ознайомитися з текстом резолюції, тож першу частину круглого столу присвятили її обговоренню, щоправда, здебільшого відхилялися від тексту під впливом палких дискусій між представником угорської нацменшини й прихильниками політики підтримки української мови.

Модерували круглий стіл декан факультету суспільних наук Юрій Остапець та голова Закарпатської ОФ ВО «Рух захисту української мови» Ірина Гармасій.

Про політику угодовства, економічні фактори і бездіяльність місцевих державних органів

Кандидат історичних наук, експерт Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ Юрій Мателешко охарактеризував напрямки діяльності Угорщини на Закарпатті, зауваживши, що об’єктами угорської політики в нашому краї є як угорськомовне населення, так і українськомовне. З початком правління Віктора Орбана набуває інтенсивності політика створення автономії для угорськомовного населення Закарпаття і надання його представникам подвійного громадянства. Уряд Угорщини – основний суб’єкт такої політики. Це відбувається через роздачу паспортів, причому не тільки угорськомовним. Офіційні дані свідчать про те, що майже 94 тисячі закарпатців вже отримали угорські паспорти. Боротися з такою політикою Угорщини в Україні можна жорсткими законодавчими методами, утім більш ефективним, на думку, Юрія Мателешка, є метод політики м’якої сили.

До круглого столу були запрошені представники всіх національних меншин, однак багато хто прийти не зміг. Угорськомовну етноспільноту представляв директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Олександр Шпеник. У своїй репліці на виступ Юрія Мателешка він зауважив, що доповідач оперує оглядовими даними, а також дискусійними фактами. З уст Олександра Шпеника передусім пролунала теза про те, що впровадження державної мови в угорськомовних школах є звуженням прав представників цієї нацменшини.

«Подвійне громадянство означає, що громадянин України хоче мати ще одне громадянство. Ці люди втікають з держави, тому вона має вживати заходів. Якщо зі 150 тисяч угорців на Закарпатті залишилося 100, то добре. Причому статистика Угорщини не показує зростання населення – угорці Закарпаття, отримавши паспорти, виїжджають не до Угорщини, а в інші країни Європи», – відзначив Олександр Шпеник.

Угорщина провадить зміцнення національної ідентичності, утім міграційна криза стимулює розвиток, що відбувається і в інших країнах Європи, – вважає доктор економічних наук, професор, голова комісії з питань інвестицій, транскордонного співробітництва та євроінтеграції ГР при Закарпатській ОДА Володимир Приходько.

«Вперше за роки існування незалежної держави і за 300 років окупації у нас з’явилася можливість завершити створення політичної нації, перезавантажити державний інструмент, навчитися жити і працювати самостійно. Ми прагнемо в ЄС, не вирішивши питання національної ідентичності. На цьому шляху потрібно було вдатися до уточнення законодавства в галузі освіти, що є цілком нормальним. Однак у результаті «активної бездіяльності», політики угодовства держава випустила з рук інструменти регулювання процесу», – вважає Володимир Приходько і додає, що це відбулося в період президентства Ющенка, коли Україна почала слабшати, а Угорщина – міцніти. Сьогодні підживлюють антиукраїнську діяльність навіть на туристичному рівні, коли місцеві російськомовні гіди з політичним підтекстом розповідають мандрівникам перекручену історію Закарпаття.

Ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ (Ужгород) Віктор Бедь опонував Олександрові Шпенику щодо твердження, ніби новий Закон «Про освіту» звужує права національних меншин. Водночас доповідач зауважив, що Україна не заборонила подвійного громадянства, хоча це питання треба було давно врегулювати. Очевидна проблема загостреного угорського сепаратизму, але винна у цьому українська влада.

«Ми їздимо Закарпаттям і відчуваємо, що між жителями нема якихось гострих суперечностей, їх створює політика. Закон не дозволяє подвійні прапори, чужу символіку, тільки державну. На це заплющують очі місцеві державні органи, і винна в цьому не Угорщина. Якби не згадана вже політика угодовства, цього би не було. Навіть у державному краєзнавчому музеї відкривають виставку, яка спотворює історію Закарпаття.

І в цьому, повторюю, винен не уряд Орбана, а конкретна місцева влада. Ніхто не заважає керівництву України зацікавити Угорщину економічними проектами, вигідними їй більше, ніж ті, які пропонує Росія. Тому починати варто з себе. Доки українці не навчаться себе поважати, то їх поважати не буде ніхто», – вважає Віктор Бедь.

На економічному підтексті проблем наголосив кандидат історичних наук Павло Федака. Він зауважив, що навіть у порівнянні зі Львівською областю Закарпаття значно програє. І міжнаціональні сутички поглиблюються через економічний чинник. Також він переконаний, що потрібно внести зміни до закону про громадянство, бо будемо втрачати сотні тисяч громадян і далі.

Ніхто так ментально не є включеним у Європу, як закарпатці

Угорськомовні і румунськомовні закарпатці апелюють до нового освітнього закону, однак, по суті, ситуація не змінилася й закону ніхто не виконує, покликаючись на прикінцеві положення й апелюючи до перехідного періоду. Тільки у 1-му класі збільшили кількість годин на вивчення української мови, – каже Ірина Гармасій.

Учасниками круглого столу були й представники філологічного факультету УжНУ, де зроблено чимало кроків для врегулювання мовної ситуації, передусім впровадження нових освітніх програм, за якими з вересня вже навчаються студенти: «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин», «Українська мова і література. Англійська мова і література», «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність». Розробку програм підтримала особисто міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час діалогу з освітянами Закарпаття у листопаді минулого року.

Декан факультету Галина Шумицька передусім зауважила, що навіть у поодиноких лінгвальних рисах деяких представників угорської етноспільноти прочитується сприйняття Угорщиною Закарпаття як своєї «окраїни». Щодо проекту резолюції, то очільниця підрозділу висловила побажання передусім працювати, зменшуючи час на бесіди й збільшуючи число конкретних кроків. Філологічний факультет, зокрема, вже не вперше говорить про потребу організувати курси для вивчення державної мови, щоб усяк охочий міг опанувати українську безкоштовно. Галина Шумицька відзначила також, що Угорщина якраз могла би стати зразком для нашої держави у провадженні національної політики для українців.

Заступник декана філфаку Василь Шаркань наголосив на непослідовності у діях наукових інституцій, зауваживши, що останнім часом пожвавилися спроби (нерідко маніпулятивні) створити теоретичне підґрунтя для антиукраїнських дій Угорщини. Одним із таких прикладів є книжка Степана Черничка та Чілли Фединець «Наш місцевий Вавилон», яку рекомендував до друку Інститут політичної регіоналістики УжНУ, котрий виступив співорганізатором круглого столу про виклики на кордонах України. В. Шаркань зауважив, що в українському науковому середовищі немає належної реакції на такі праці.

На круглий стіл завітали також учасники зі Львова, які долучилися до формування першого варіанту резолюції. Керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган каже, що ми були сліпі 27 років, і сьогодні гасимо проблему, яка виникла давно. Йдеться про переорієнтацію на інші цінності: від ліберального вектору Європа перейшла до старих консервативних, націоналістичних настанов, які маскуються під демократичну риторику. Україна проспала еволюцію, яка відбулася в середній Європі, – вважає науковець. Тож він запропонував перенести на Захід України центр ухвалення рішень щодо мовної політики: створити аналітично-інформаційний центр, який би регулював і відстежував антиукраїнські рухи.

Дорадчий інститут був би важливим і на Закарпатті, яке повинно відчути себе в епіцентрі уваги, бо воно є лабораторією середньої Європи. Ніхто так ментально не є включеним у Європу, як закарпатці. У контексті цього Олег Баган запропонував філологічному факультету організовувати, зокрема, конференції про українську літературу в контексті літератур Середньої Європи.

«Ментальність закарпатців мала б стати більш наступальною, а не погоджувальною. Варто виробляти наступальність, а не псевдотолерантність. Дуже загрозливим є русинське питання. Тому треба побудувати стратегію на блокування такого руху», – зазначив Олег Баган.

Співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (Львів) Надія Халак наголосила на важливості оприлюднення правдивих джерел із історії співіснування українців із представниками інших національностей. Дослідниця розповіла, як їхня наукова установа (навіть в умовах державного недофінансування!) спростовує польські, російські історичні міфи, і закликала ужгородських колег до співпраці.

Своїми міркуваннями щодо шляхів урегулювання обговорюваних питань поділилися також Олексій Кіндрат, заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА, Томаш Лелекач, голова Закарпатської обласної молодіжної ГО «Сокіл», Микола Вовк, заступник голови Закарпатської організації ВГТ «Лемківщина», Роман Роман, керівник відокремленого підрозділу ГО Міжнародна антикорупційна асамблея в Закарпатській області, депутат Хустської міської ради.

На завершення учасники домовилися співпрацювати й надалі з метою вирішення окреслених проблем, а також передати схвалену резолюцію Закарпатській обласній раді.