В УжНУ провели міжнародну наукову конференцію до 90-річчя Олекси Мишанича
У форумі взяли участь понад 70 науковців із майже двох десятків міст України, а також із Угорщини, Польщі та Сербії
У конференції на пошану Олекси Мишанича взяли участь понад 70 науковців із Бердянська, Вінниці, Житомира, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Львова, Мелітополя, Кривого Рогу, Острога, Полтави, Рівного, Харкова, Херсона, Чернівців, Ужгорода, а також із Угорщини, Польщі та Сербії. Захід відбувся у змішаному форматі: аудиторно були присутні викладачі та студенти філологічного факультету, а також науковці з різних куточків України; ті ж, хто не мав можливості приїхати, – доєдналися дистанційно.
Модерувала зустріч завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма. «Ми шануємо Олексу Васильовича за його незгасний інтерес до літературного процесу Закарпаття, його підтримку молодих учених, його громадянську позицію, послідовний україноцентризм у всіх сферах життєвої діяльності. Тому наша конференція – це не лише обговорення актуальних проблем українського літературознавства, але й глибока вдячність Людині, яка завжди пам’ятала про свою малу батьківщину – Срібну землю і котра закладала високі стандарти науки та була віддана справі свого життя – служінню Українському Слову», – зазначає пані Оксана.
З вітальним словом до присутніх звернулася через екран проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел: «Філологічний факультет нашого університету є флагманом у проведенні конференцій, що пошановують цілу когорту вчених, які є випускниками Ужгородського університету, нашими земляками-закарпатцями. Постать Олекси Мишанича є однією з тих, яка об’єднує обидві ці категорії».
Передали свої вітання та побажали плідної дискусії учасникам конференції проректор з наукової роботи Іван Миронюк та декан філологічного факультету Юрій Бідзіля. Від імені керівництва факультету виступила Олеся Харківська, заступниця декана з наукової роботи: «Нині ми вшановуємо пам’ять людини, яка стала важливою постаттю для літературознавства не лише Закарпаття чи України, а й усього світу. Ми добре знаємо, що основним кредо Олекси Мишанича була Праця, яка формувала його світогляд і світосприйняття».
До зустрічі під’єдналася Вікторія Штефуца, завідувачка кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету. Вона привітала всіх присутніх на заході й побажала творчого натхнення і плідної співпраці.
Після вітальної частини розпочалося пленарне засідання. Розпочав його Микола Жулинський, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік, який особисто співпрацював з Олексою Васильовичем. Він прочитав доповідь на тему «О.В. Мишанич – організатор науки». «Важливо сказати, яку вагому роль відіграв Олекса Васильович у відродженні школи медієвістики. Він був не лише прекрасним ученим, а й визначним організатором науки. Також він дуже багато зробив для того, щоб в історії української літератури гідно постала література Закарпаття. Це був великий сподвижник науки. Він жив наукою та віддавав всі свої сили цій справі. Пам’ять про нього завжди буде світлою та незабутньою».
Відтак слово надали Миколі Сулимі, завідувачу відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, та Вірі Сулимі, провідній науковій співробітниці відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Вони виступили з доповіддю «Вектори сучасної української медієвістики О.В. Мишанича». «Олекса Васильович доклав усіх зусиль, щоб сучасне українське літературознавство та літературна медієвістика стали невід’ємною і важливою галуззю світової гуманітарної науки», – зауважили науковці.
Наступним виступив Юрій Пелешенко, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. У своїй доповіді «Природа як предмет зображення в українській літературі Х–XV ст.» науковець поділився дослідженнями, які стали можливими завдяки важливій праці О.Мишанича.
Останньою доповідачкою на пленарному засіданні стала Олександра Ігнатович, доцентка кафедри української літератури УжНУ. Вона узагальнила роль Олекси Мишанича в науковій інтерпретації літературного процесу Закарпаття: «Зерна, які сіяв цей визначний науковець, те, як він відкривав шлях для подальших досліджень у краї, мало свої рушійні сили. Він започаткував і заклав підвалини до академічного вивчення давньої літератури краю, обґрунтував його доцільність і загострив увагу науковців на необхідності досліджувати український літературний процес».
Серед присутніх на конференції був син ювіляра – Ярослав Мишанич, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. «Мені приємно, що інтерес до постаті мого батька не згасає, що він зберігся тут, на Закарпатті, у його рідному краї. Я вдячний за проведення таких заходів і за запрошених студентів, які відтак будуть більше знати та пам’ятати про визначних літературознавців», – каже нащадок ученого.
Секційні засідання конференції відбувалися в атмосфері активного й конструктивного наукового спілкування. За словами однієї із учасниць заходу доцентки Ольги Горбонос (Херсон), вони «охопили широкий спектр сучасного літературознавчого процесу, його ролі, значення та місця в духовному просторі нації сьогодення».
До заходу Наукова бібліотека УжНУ підготувала книжкову виставку з літературним надбанням Олекси Мишанича, яка була представлена в авдиторії.
Цьогоріч кафедра української літератури проводить дві міжнародні конференції, які включені до переліку наукових форумів із проблем вищої освіти і науки в системі Міністерства освіти і науки України на 2023 рік. Наприкінці вересня відбудеться Міжнародна наукова конференція «Українська література як відсвіт доби й творча індивідуальність Дмитра Кременя (до 70-річчя від дня народження митця, лауреата Національної премії ім.Т. Г. Шевченка)», на яку запрошують усіх зацікавлених науковців.
фото Олега Хававчака