В УжНУ розпочалася наукова конференція, присвячена динаміці мовної свідомості громадян України в умовах війни та міграції
Понад шістдесят експертів із семи держав зібралися в Ужгороді, аби підбити підсумки півторарічного вивчення змін комунікативної поведінки українців під впливом війни, обговорити актуальні питання ролі рідного слова як потужної зброї проти агресора й маркера успішної культурної адаптації
Конференція є підсумком майже півторарічної дослідницької роботи. Її модераторка, очільниця Науково-дослідницького центру соціології мови УжНУ, професорка Галина Шумицька зауважує: «Конференція присвячена передусім змінам у мовній поведінці й свідомості українців, які зазнали вимушеної міграції, як усередині країни, так і за кордоном. Протягом наступних трьох днів ми будемо доповідати про результати дослідження, знайомитися й обмінюватися науковими результатами».
Науковими партнерами проєкту стали представники Науково-дослідницького центру соціології мови Ужгородського університету, відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, що діє у складі Інституту української мови НАН України, і кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Вони досліджують динаміку мовної поведінки жителів Закарпаття, Одещини, Сумщини та Київщини. Окремий напрямок – лінгвістична й культурна адаптація внутрішньо переміщених осіб і трансформація мовного ландшафту регіонів під впливом війни.
Проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел наголосила: «Питання мови сьогодні – це про збереження української ідентичності й водночас питання, в якому ми повинні знайти консенсус із сусідніми країнами. В Україні багато представників національних меншин, а на території інших держав проживає багато українців. Така поліетнічність збагачує наше суспільство і зміцнює державу. Особливо це помітно саме тепер, під час повномасштабного вторгнення, коли представники етноспільнот захищають нашу країну».
Фінансову підтримку проєкту надав Центр управління та культури в Європі (GCE-HSG) Санкт-Ґалленського університету (Швейцарія).
Генеральний директор GCE-HSG Александер Маєнбергер наголосив, що з 2022 року мова в Україні перестала бути нейтральним інструментом спілкування. «У контексті російського вторгнення в Україну мова постала як питання ідентичності. Вона набула політичного й культурного значення. Ми бачимо зміни, які відбулися щодо української мови в багатьох сферах публічної діяльності та приватного життя. GCE бачить свою роль у підтримці таких ініціатив як частину більшої й довгорічної підтримки академічної співпраці в Східній Європі. Навіть – і особливо – під час війни».
Декан факультету суспільних наук УжНУ Василь Левкулич зазначив: «Не випадково нашими партнерами є саме швейцарці, адже Швейцарія вирізняється своєю різноманітністю й багатокультурністю і десь подібна до Закарпаття – у нас так само багатомовний край. Ми живемо у дуже складний час, коли відбуваються надскладні трансформації у різних сферах. Основним маркером ідентичності є мова. Вона надважлива, оскільки формує свідомість, культуру і навіть більше, ніж ми можемо висловити. Вона є генетичним кодом народу».
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині професор Федір Шандор окреслив геополітичний вимір мовного питання: «Мова – це вже не просто філологія, мова – це мільярди грошей, це життя людей на фронті, це відносини в геополітичному визначенні. За мови починаються війни. Мова може стати міною заповільненої дії, яка здатна знищувати світи. Українці нині на третьому місці у світі за наявністю своїх діаспор, які мають представництва у різних органах самоуправління. Це колосальний ресурс м’якої сили. Якщо ці люди зберігають мовну і культурну ідентичність, вони стають нашими природними лобістами у всьому світі. Маємо сформувати таку еліту».
Після вітальної частини розпочалося пленарне засідання. Наукова проблематика конференції охоплює шість напрямків, що стосуються трансформації мовної ідентичності в умовах воєнного конфлікту; мовної поведінки як маркера етнокультурної ідентичності в прикордонних і поліетнічних регіонах; лінгвістичної адаптації та культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб; динаміки мовного ландшафту як відображення соціально-політичних змін; мови як інструмента соціальної згуртованості та розмежування в умовах кризи; а також методології дослідження мовних процесів у воєнний час.
Другий день конференції відбуватиметься у форматі двох паралельних секційних засідань: «Мовна стійкість та трансформація національної ідентичності в умовах глобальних і локальних криз» та «Мова в координатах сучасного медіадискурсу: стратегії, трансформації та виклики часу».
Завершиться конференція 12 червня фінальним пленарним засіданням. Також відбудуться презентації проєктів, серед яких і документальний фільм, знятий дослідницею з Італії про життя угорської спільноти в одному із закарпатських сіл.
Фото авторки і Василя Шарканя