80 років у служінні слову: кафедра української літератури УжНУ відсвяткувала ювілей
Профільний підрозділ зібрав випускників і колег-науковців з різних куточків держави та з-за кордону, аби вшанувати пам'ять засновників, підбити підсумки багаторічної освітньої праці, продемонструвати, як вітчизняне письменство формує суспільство в умовах війни
Захід модерувала завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма: «Ця наукова конференція для нас особлива, адже вона присвячена знаковій події – 80-річчю кафедри української літератури УжНУ. Це той момент, коли ми не лише підбиваємо підсумки десятиліть науково-педагогічної праці, а й усвідомлюємо, наскільки широким є коло наших однодумців нині. Синергія вчених із різних регіонів України та світу перетворила нашу конференцію на простір живого й натхненного наукового діалогу. Масштаби заходу справді значущі: конференція об’єднала понад 150 учасників. Приємно бачити з-поміж доповідачів як наших давніх друзів, постійних учасників наукових подій на філологічному факультеті, так і колег, які долучилися до нас уперше. Це представники провідних установ України та університетів-партнерів із Ніредьгази, Пряшева, Клуж-Напоки, Загреба. Широка географія конференції підтверджує, що українське слово є тим фундаментом, який єднає нас усіх незалежно від відстаней».
Також пані Оксана дякує керівництву університету за підтримку, зокрема проректору з наукової роботи Івану Миронюку, проректорці з науково-педагогічної роботи, кураторці філологічного факультету Мирославі Лендьел, а також адміністрації рідного факультету – декану Юрію Бідзілі та його заступницям – Галині Шкурко, Олесі Харьківській та Марті Демчик. Також висловлює вдячність очільниці Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Мар’яні Марусинець за високу оцінку діяльності підрозділу.
Із вітальним словом до учасників дистанційно звернувся проректор з наукової роботи УжНУ Іван Миронюк: «80 років кафедрі – стільки ж і Ужгородському університету. Я щиро вітаю колег з кафедри української літератури з цим чудовим святом. Дуже радий, що велика кількість учасників як з нашого університету, так і університетів з усієї України беруть участь у конференції. Бажаю вам ефективної роботи, приємного спілкування, чудового проведення часу та налагодження зв’язків для розвитку наукової та освітньої діяльності у сфері української літератури».
Проректорка із науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел у вітальній промові зазначила: «80 років – це поважний вік. Але з розвитком медицини тривалість життя збільшилася, тож наразі це можна назвати просто зрілістю, коли є що показати і є про що поговорити. У цій авдиторії зібралися різні покоління. Ті, хто пам’ятає, як було колись, і ті, хто знає, як воно є тепер. Українська література – це те, що виховує. Пригадую, у радянські часи українську літературу вивчали дуже обмежено – всього кілька постатей на фоні російської та зарубіжної літератур. У 90-ті ми відкривали нові постаті й перевідкривали вже відомі. З’явилося багато нових письменників, частина з яких є випускниками нашого філологічного факультету. Нині формується новий напрямок української літератури, так звана «військова», або «воєнна» література. Зараз є великий простір через літературу творити суспільство, бо сучасна людина має читати».
Декан філологічного факультету Юрій Бідзіля нагадав, що вісімдесят років для людини – вік поважний, але для науки – лише початок шляху: «Кафедра української літератури в цьому сенсі є ще дуже юна, але вже досвідчена. Є такий крилатий вислів: «Без української мови, української літератури та української культури інші галузі науки здичавіли б». Тому що ці галузі вчать людей бути людьми, осмислювати своє місце в історії».
Із Угорщини до учасників дистанційно звернулася Вікторія Штефуца, завідувачка кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету: «Вісім десятиліть – це насичений подіями час. Це історія багатьох поколінь учених, викладачів і студентів, які творили і продовжують творити українську гуманітарну науку. Це роки наполегливої праці, відданості своїй справі, служіння літературі та освіті. За цей час кафедра стала не лише осередком науки та освіти, а й важливим центром духовного та культурного життя. Особливо приємно сьогодні говорити про те, що наші кафедри поєднує багаторічна дружба та співпраця».
Багаторічна тісна співпраця об’єднує підрозділ і з кафедрою української літератури Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Присутніх вітали професор підрозділу Степан Хороб та очільник кафедри Олександр Солецький. «Це свято не лише ваше, а й усієї України. Те, що зробила кафедра української літератури для утвердження українства в Закарпатському краї й у всій Україні, – це дуже поважно й важливо», – зазначив пан Степан. «Дуже добре, що ця конференція реалізована і об’єднала так багато відомих українських науковців. Тематика секційних виступів учасників засвідчують високий рівень. Бажаємо вам продуктивної роботи і сподіваємося на дальшу плідну співпрацю», – додав пан Олександр.
Від імені Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України учасників привітав професор, старший науковий співробітник Юрій Пелешенко. Він нагадав, що цьогоріч інститутові виповнюється 100 років, і наголосив на актуальності теми конференції: «Зв’язок літератури та фольклору, є дуже важливим стрижнем нашої української духовності. Ми не повинні забувати те, що саме завдяки літературі, як казав Іван Франко, сформувалася українська нація. Особливо це важливо у час, коли український народ бореться за своє існування».
Завідувач філії Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» Василь Густі згадав постаті, які стояли біля витоків кафедри, і колег, з якими колись ділив студентську парту: «Хоч ми вже давно покинули стіни філфаку, але відчуваємо себе причетними до факультету. Ми завжди будемо учнями і стараємося працювати так, щоб ви, викладачі, професори, читаючи наші тексти, могли нас похвалити. І ми вдячні, що не оминаєте наші твори, а приділяєте їм велику увагу».
Пленарне засідання відкрив професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимир Антофійчук із доповіддю «Росія як імперська антинорма у світогляді Лесі Українки».
Наступною виступала професорка кафедри української філології Криворізького державного педагогічного університету Світлана Ковпік. Її тема стосувалася мотиву «fuga mundi» в літературі Середньовіччя як духовного та філософського тренду доби.
Професорки кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Мар’яна Лановик та Зоряна Лановик представили спільну доповідь «Фольклористична концепція Ксенофонта Сосенка як ідейно-художнє підґрунтя поетичного світу Ігоря Калинця».
Про Михайла Грушевського як дослідника українського фольклору доповідав Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка.
Завершила пленарне засідання господиня заходу Оксана Кузьма, яка простежила 80-річну історію кафедри української літератури – від витоків до сьогодення. Після виступу присутні переглянули слайдшоу архівних світлин з історії кафедри.
«Нам було важливо, щоб організація була продуманою до дрібниць. І тут усі члени кафедри спрацювали як єдина злагоджена команда. Така єдність дозволила нам презентувати й вагомий результат: до ювілею кафедри підготовано два випуски «Наукового вісника УжНУ. Серія: Філологія». Перший із них уже побачив світ до початку роботи конференції, а вихід другого очікуємо найближчим часом. Ми щиро вдячні головній редакторці видання, завідувачці кафедри української мови професорці Наталії Федорівні Венжинович за підтримку й конструктивну колегіальну співпрацю в організації конференції, що ще раз підтвердило важливість професійної єдності наших кафедр у реалізації масштабних проєктів. Попри всі виклики часу така потужна підтримка й широка географія учасників підтверджують: наш форум став справжнім майданчиком для наукового єднання. Водночас ця подія є живим свідченням того, що кафедра української літератури УжНУ не лише дбайливо зберігає традиції, закладені ще у 1945 році одночасно з витоками університету, а й залишається потужним інтелектуальним майданчиком, який генерує актуальні наукові сенси. Упродовж восьми десятиліть кафедра розвиває національну науку й формує професійну освітню еліту. Тож цей захід є й даниною пам’яті та вдячності нашим учителям-фундаторам, чия інтелектуальна спадщина стала міцним фундаментом для нашого поступу», – каже Оксана Кузьма.
Завершила основну частину заходу директорка Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації Мар’яна Марусинець: «Ваша кафедра є унікальною. Це не тільки мовний та освітній осередок, а передусім – духовний. Ви формуєте у своїх випускниках надважливі цінності, які сьогодні підтверджують нашу українську ідентичність. За 80 років навіть уявити важко ту кількість кадрів, які ви підготували для області, для усієї України. Думаю, багато ваших випускників також працюють за кордоном і творять там поле української культури». Пані Мар’яна також нагородила колектив кафедри почесними грамотами за високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток сфери освіти і науки та з нагоди 80-річчя кафедри української літератури.
До ювілею працівниці Наукової бібліотеки Ужгородського університету підготували масштабну виставку, яка репрезентує доробок кафедри за всі 80 років її діяльності.
Після урочистої частини роботу конференції продовжили у восьми секціях:
- Українська література та фольклор в історичній проєкції;
- Теоретичні засади та світовий контекст української літератури;
- Література в міжкультурному діалозі: рецепція, переклад, інтермедіальність;
- Поетика літературного твору;
- Літературне краєзнавство;
- Художній текст як простір мовотворчості;
- Літературна освіта в умовах сучасних викликів;
- Мистецтво слова та фольклор у медіапросторі.
Другого дня конференції на учасників чекала екскурсія історичною частиною Ужгорода, під час якої вони відвідали Закарпатський музей народної архітектури та побуту — Ужгородський скансен. Супроводжувала гостей краєзнавиця Тетяна Літераті.