На факультеті історії та МВ дискутували про бар’єри на шляху української євроінтеграції
«Ми зібралися, щоб розглянути головні питання інтеграції України до Європейського Союзу, а також визначити основні бар’єри на цьому шляху. Власне, питання інтеграції після повномасштабного вторгнення стало ще більш актуальним. Я думаю, в контексті заявлених проблематик ми поспілкуємося зі спікерами, які представлять свою експертну оцінку в контексті економічних, політичних і правових чинників, а також культурного діалогу й освітнього процесу», – окреслив тематику дискусії декан.
Головні питання, які розглядали на заході, охоплювали кілька напрямів: концептуальні засади Європейської політики сусідства та її слабкі місця; реалізація програм транскордонного співробітництва, зокрема Interreg NEXT; виклики освітніх програм і студентського обміну; а також перешкоди на шляху до спільного культурного простору і наукового співробітництва.
Народний депутат Андрій Жупанин, який спеціалізується на питаннях енергетики, зазначив: якби Україна подавала заявку на членство двадцять років тому, процес був би значно простішим. За цей час ЄС суттєво розвинув власну законодавчу базу, і нові вимоги до держав-кандидатів відображають сучасні регуляторні тенденції. Як конкретний приклад депутат навів регулювання цін на електроенергію: в Україні вони фіксовані, тоді як у ЄС діє ринкове ціноутворення. Увідповіднення енергетичного ринку з європейськими стандартами – один із практичних кроків, які країна має зробити вже нині.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС, наголосила: євроінтеграція потрібна насамперед самій Україні, а не Брюсселю. «Власне, це єдиний шлях для нас – мати безпечне, процвітаюче, забезпечене майбутнє. Маємо розуміти, що європейська інтеграція – це таки перемовини. Перемовини про те, коли, в яких термінах та чи та країна, яка претендує на членство в Європейському Союзі, виконає умови вступу. І друга частина перемовин – які фінансові інструменти, програми, яка допомога можуть бути надані країні для того, щоб вона впоралася з тими трансформаціями, які має пройти», – сказала вона. Серед бар’єрів пані Іванна назвала й суперечності всередині самого ЄС.
Про роботу з євроінтеграції на рівні місцевої влади розповіла начальниця управління з питань організаційного забезпечення та міжнародних зв’язків Закарпатської обласної ради Уляна Гурчумелія. Вона окреслила базові цілі, які ЄС ставить на бюджетний період: «Більш конкурентоспроможна, зелена, соціальна і більш зв’язана Європа. А також Європа, наближена до громадян. Яким чином ми працюємо? Спочатку проходять взаємні візити на рівні регіонів, зустрічі, знайомства, обговорення проблемних питань. У результаті такої співпраці ми розуміємо, потоваришуємо чи ні із іноземними регіонами. Відтак наша дружба фіксується угодами про співпрацю у різних сферах. На регіональному рівні сьогодні маємо близько 40 угод, тобто майже 40 регіонів-партнерів Європейського Союзу є нашими друзями. Якщо говорити на рівні територіальних громад, то у нас їх понад триста».
Начальниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева наголосила на ролі вищої освіти в євроінтеграційному процесі. «Університет також рухається в тому напрямі, усвідомлюючи, що ми маємо механізми підтримки нашого розвитку й процвітання. Маємо використовувати всі можливості, напрацьовувати матеріально-технічну базу, залучати інновації, тому що без цього не буде майбутнього. Ми повинні розуміти, що хочемо змінити. Ці зміни мають іти в контексті європейських цінностей», – сказала вона. Окремо пані Оксана зупинилася на можливостях академічної мобільності для студентів як важливому складнику євроінтеграції.
Проректорка УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел акцентувала: університети стоять перед кількома завданнями одночасно. «Якщо хочете сприяти євроінтеграції України, то ви повинні бути дуже мобільні, не боятися викликів, не боятися комунікувати. Для України як суспільства важливо наразі використати той бонус довіри, який нам дає Євросоюз – виконати свою домашню роботу», – наголосила вона. Серед ключових завдань для університетів проректорка називає підготовку фахівців, які відповідатимуть європейським стандартам у всіх галузях, і вивчення досвіду закордонних партнерів.
Систематизував дискусію Ігор Тодоров, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ. Він виокремив кілька головних бар’єрів: проблема верховенства права, питання корупції й політичної нестабільності, структурні проблеми економіки, руйнівні наслідки війни та скорочення населення. «На щастя, Євросоюз у теперішньому дуже мінливому світі з усіма цими геополітичними викликами залишається таким собі острівком стабільності. І ми маємо приєднатися до цього острівка, зберегти власну ідентичність і додати до неї», – підсумував професор.
Євроінтеграція не вимагає від України відмовитися від себе. Вона спрямовує до того, щоб стати кращою версією себе: більш прозорою, конкурентоспроможною і відкритою до партнерства. Саме тепер – унікальний момент, щоб це втілити.