Ужгород, Капітульна, 19. Саме тут урочисто відкрили меморіальну дошку цій визначній постаті. Встановлення пам’ятного знака стало можливим, завдяки обласній програмі розвитку культури і мистецтва на 2016–2020 роки. Обране місце не випадкове: Юрій Михайлович проживав тут з 1945 року і аж до самого відходу у вічність.
«Сьогодні ми присутні на пам’ятній події в житті нашого краю – відкритті меморіальної дошки видатному науковцю, краєзнавцеві, доценту Ужгородського університету, знавцю класичних мов Юрію Саку», – розпочала свято начальник управління культури облдержадміністрації Вікторія Фролова.
На відкриття прийшло чимало людей, серед них і керівництво державної адміністрації та обласної ради, Ужгородської міської ради, представники духовенства, друзі, сусіди та родичі Юрія Михайловича.
Заступник голови та керівник апарату Закарпатської ОДА Олександр Петік сказав кілька добрих слів про Юрія Сака, порівнявши його з міцною горою, на якій тримається Закарпаття. Проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел подякувала родині ювіляра за неймовірно талановитого науковця, подвижника і просто добру й чуйну людину.
Автор меморіальної дошки, скульптор, заслужений художник України Богдан Корж додав, що для нього надзвичайно велика честь – прикласти руку до творення «вічної пам’яті» такої великої людини.
Освятив пам’ятну дошку отець Владислав Ігнатишин, протоієрей Ужгородського Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору.
Юрій Сак-молодший, онук Юрія Михайловича, розповів присутнім чутливі моменти зі своєї пам’яті з дідусем у головній ролі. «Поважайте одне одного, любіть! Ніколи не чиніть людям зла, якщо є можливість допомогти, то робіть це! – ось основні заповіді дідуся», – додав пан Юрій.
Після урочистостей з приводу відкриття меморіальної дошки всі охочі перемістилася на юридичний факультет УжНУ, де мали можливість поділитися спогадами, пов’язаними з ученим, другом, членом родини.
Відтак і тут кілька слів про ювіляра сказала Мирослава Лендьел: «Надзвичайно важливо пам’ятати і вшановувати таких великих людей, як Юрій Михайлович. Це людина, науковець, сім’янин, наставник, на яких тримається наш край і якими неймовірно пишається!».
Завідувач кафедри класичної та румунської філології УжНУ, доцент Емілія Швед ознайомила учасників засідання з окремими фактами життя, наукової праці та педагогічної діяльності Юрія Сака як краєзнавця.
Зокрема, відзначила величезні заслуги Юрія Михайловича у дослідженні діяльності Михайла Лучкая, адже він не тільки ознайомив читачів зі здобутками цього великого священика-вченого в історії Закарпаття, а й дав їй кваліфіковану оцінку, визначив роль і місце в науковому та культурно-освітньому житті краю того часу.
Професор Дмитро Дмитрович Данилюк поділився власними спогадами про Юрія Сака, навів цікаві факти з життя та наукової діяльності ювіляра.
Про те, яким науковцем та колегою був Юрій Сак, розповів присутнім напарник ученого з перекладу праці Михайла Лучкая «Граматика слов’яно-руська», доктор філологічних наук професор Петро Лизанець.
Відомий фольклорист, кандидат філологічних наук, доцент Іван Сенько поділився з присутніми своїми згадками про колегу, завершивши виступ чудовими віршованими рядками, присвяченими другу:
Збира Всевишній імена…
Ділами вічність хто здобув.
Не говорім: «Його нема!»
Кажімо з вдячністю: «Він був!»
Старшому викладачеві кафедри класичної та румунської філології Оксані Барбіл теж пощастило чимало часу співпрацювати та спілкуватися з Юрієм Михайловичем. Тож вона з особливим трепетом і слізьми на очах розповідала гостям, яким чудовим другом, наставником, батьком і чоловіком був Юрій Сак.
«Прагнучи вшанувати пам’ять ювіляра, не пропустивши жодної важливої деталі з його життєвого шляху, факультет іноземної філології УжНУ, зокрема колектив кафедри класичної та румунської філології, де Юрій Михайлович трудився майже все своє життя, підготував до 100-річчя вченого статтю, присвячену його пам’яті, яка з’явилася на сайті Медіацентру УжНУ. Також вона вийшла друком в обласній газеті «Новини Закарпаття», університетському часописі «Погляд», у факультетському збірнику наукових досліджень.
А до 90-річчя від дня народження науковця вийшов друком і бібліографічний покажчик його праць. Те, що ми сьогодні зібралися саме на юридичному факультеті, є дуже символічним, адже перші роки праці ювіляра тісно пов’язані саме з цим корпусом. Навіть більше: нині тут працює й онучка Юрія Михайловича, кандидат юридичних наук, доцент Яна Бариська», – продовжила Емілія Швед і передала слово синові пана Юрія – Олександру.
«Батько був не просто відомим ученим, науковцем, він був прекрасним сім’янином, другом і людиною. Добротою, теплом, яке ніс у собі, він ділився з кожним, хто цього потребував…Щиро і безкорисливо. Я з великою гордістю кажу: мій батько – Юрій Сак. Людина з великої букви. Яка кожному з нас слугує прикладом любові, довіри та поваги!» – сказав Олександр Юрійович.
Отак завершився День пам’яті надзвичайної людини Юрія Сака – людини, яка зуміла запалити в серцях кожного з присутніх іскру, що не згасла через багато років по його смерті, та й не згасне ніколи! Вічна йому пам’ять…
відео Василя Третяка