Відчути Ужгород: учасників «Срібного мольберта» знайомив з містом по-особливому професор УжНУ

Більш як півсотні конкурсантів з усіх куточків України приїхали до Ужгорода, аби, як то кажуть, на людей подивитися й себе показати. Крім того, це чудова нагода завести нові корисні знайомства та наживо поспілкуватися з метрами сучасного українського живопису.

Учасники розділилися на три групи, кожна з яких мала власного екскурсовода. Один із гуртів (і я разом з ними) гуляв у компанії знаного туризмознавця професора УжНУ Федора Шандора.

Маршрут Федір Федорович спланував таким чином, аби якомога більше уваги було приділено ужгородським екзотам і мистецтву, бо ж учасники – натури творчі.

Ознайомлення з містом почали від пам’ятника Шандору Петефі. Дорогою звертали увагу і на деякі міні-скульптурки, як-от: Тиводар Чонтварі, Свободка, Джон Лорд та Енді Воргол; не могли оминути увагою й пам’ятник Ігнатію Рошковичу.

Окрім, ясна річ, сакур, побачили й інші доволі рідкісні для нашої країни рослини: юдине дерево, мигдаль, дерево дракона та ще кілька цікавих.

Завітали й до мекки закарпатської школи живопису – Художнього музею ім. Й. Бокшая (під стінами якого, між іншим, зустріли художника Андрія Карташова, який саме приїхав до Ужгорода з виставкою своїх робіт).

Мандрували до Ужгородського замку, дорогою ознайомилися з кількома церквами, дізналися про походження вулиці Корзо, етимологію цікавих закарпатських прізвищ та топографічних назв, прогулялися найдовшою в Європі липовою алеєю, а біля філармонії почерпнули інформацію про гірку долю євреїв, що їх вивозили з Ужгорода в роки Голокосту.

Полтавки Марина Зевако і Маргарита Марушевська приїхали до Ужгорода не вперше. Розповідають: «Це маленьке й затишне місто, що чимось навіть схоже на нашу рідну Полтаву. Тут усе компактно, багато цікавої архітектури, що не може не вражати. Під час екскурсії вже обрали кілька місць для міського пейзажу. Сподіваємося, вдасться здивувати журі технікою, а можливо, оригінальними локаціями чи незвичайним поглядом на місто. Конкуренція справді дуже серйозна, однак сподіваємося на плідну роботу і успіх».