В інтерв’ю Радіо Свобода Ільмар Томуск розповів про методи роботи інспекторів, штрафи за незнання державної мови та стосунки з російськомовним населенням Естонії.
- Коли конкретно та за яких обставин в Естонії з’явилася мовна інспекція?
Вже наприкінці існування СРСР ми почали голосно говорити про те, що потрібно на державному рівні захищати естонську мову
– Мовна інспекція в Естонії з`явилася в 1991році. Фактично це сталося ще перед проголошенням незалежності Естонії. Перший Закон про мову був прийнятий ще раніше – у 1989 році, тобто ще за часів радянської Естонії. Вже наприкінці існування Радянського Союзу ми почали голосно говорити про те, що потрібно на державному рівні захищати естонську мову. В 1970-х роках на всій території Естонії відбувалася посилена русифікація. А вже в 1980-х, результатом тривалої русифікації стало те, що естонська мова почала зникати з освіти, з громадського життя в цілому. І вже буквально перед проголошенням незалежності ми почали піднімати це питання. Адже Естонія дуже маленька країна. (За офіційними даними населення Естонії налічує приблизно 1 300 000 – ред.) Кількість носіїв естонської мови становить близько одного мільйона людей. Ми вважали, що мову треба захищати.
В 1991 році ми створили департамент мови при міністерстві освіти. А з 1998 року цей орган називається мовною інспекцією, мета якої є захист естонської мови на державному рівні.
- Як саме ви захищаєте естонську мову?
Точніше буде сказати, що ми захищаємо права тих людей, котрі розмовляють естонською мовою
– Можливо навіть точніше буде сказати, що ми захищаємо права тих людей, котрі розмовляють естонською мовою. Тобто людина, котра розмовляє естонською, всюди має право вимагати щоб з нею спілкувалися естонською – в міністерстві, магазинах, дитячих садках і так далі . На вулиці, в громадських місцях, там де є якісь написи чи назви магазинів, чи реклама , все має бути естонською мовою. Це не означає що ми забороняємо іншу мову. Але естонська мова має бути всюди, а інша мова може бути.
Звичайно, ми маємо проблеми. Наприклад, в магазинах не всі продавці вміють розмовляти естонською. Наші інспектори їх перевіряють і роблять приписи, вимагаємо знання мови. Іноді штрафуємо.
- Як відбувається ваші перевірки. Наприклад, коли ви приходите до магазину, ви представляєтесь? Чи дієте як таємний покупець?
– Ми завжди представляємося. Це обов`язково. Магазини ми перевіряємо лише тоді, коли отримуємо скаргу від споживача. Приходить скарга, ми виходимо на перевірку. Робимо припис і трохи згодом перевіряємо його виконання.
- Тобто, якщо я приходжу до магазину, звертаюся до продавця естонською, а він мені відповідає російською, значить я можу звернутися до інспекції?
– Можете. Спочатку, звичайно ви самі можете попросити продавця говорити з вами естонською. Якщо продавець скаже що він не знає естонської, тоді ви можете звернутися зі скаргою до нас і ми перевіримо.
- Штраф у такому разі отримає продавець чи магазин?
– Можемо оштрафувати і продавця, і магазин. Але якщо, скажімо у магазині багато продавців не розмовляють державною мовою, тоді оштрафуємо магазин. У нас є такі магазини. Ми їх штрафуємо.
- Який розмір штрафу?
– Штрафи невисокі. Незнання мови — це ж не кримінальне порушення. Це незначне порушення. Найбільший штраф, який ми виписали — 640 євро. Для людини це багато, але для організації — ні.
Штрафи невисокі. Незнання мови — це ж не кримінальне порушення
Як би це дивно не звучало, ми маємо випадки, коли директори російськомовних шкіл не знають естонської мови. І такий штраф також був виписаний кільком директорам шкіл.
- Скільки штрафів ви виписуєте на рік?
– На рік ми виписуємо до 200 штрафів по всій країна. Розмір середнього штрафу становить 60-70 євро. Це може й не багато, але якщо зарплата, скажімо, 600-700 євро, тоді це велика сума.
І повірте, штрафи мотивують. Однак ми штрафуємо не одразу. Спочатку ми робимо припис, де даємо людині час на вивчення мови — один рік. Через рік ми знову перевіряємо, якщо людина все ще не знає мови , тоді ми будемо штрафувати. Хоча раніше інспекція штрафувала одразу, однак згодом ми змінили це правило і зараз ми бачимо що така система покарань та заохочень себе виправдовує.
- Якщо ви відправляєте людину вчити мову, хто платить за її навчання?
– Мовні курси є безкоштовними. Однак є такі, де треба спершу заплатити за навчання, а після того як людина здає іспит, держава повертає їй гроші.
- Наскільки однаково об`єктивно працюють інспектори у всіх регіонах країни. Адже північний схід Естонії межує з Росією. Там багато російськомовного населення. Наприклад, у місті Нарва, понад 90 % населення є російськомовним. Приходить, наприклад, інспектор в тамтешню установу, де взагалі ніхто не говорить естонською і що він має робити? Всіх відправляти на курси?
В Естонії немає якихось окремих регіонів, де діють якісь інші закони. Закон про мову – один на всю країну
– Значить, необхідно всіх відправити на курси. В Естонії немає якихось окремих регіонів, де діють якісь інші закони. Закон про мову – один на всю країну. Один і той самий закон діє і в Талліні і в Нарві. Так, ми розуміємо, в Нарві естонською розмовляє лише 3% населення. Як ми можемо захистити їхні права? Повернімося до прикладу з магазином. Якщо, наприклад, ми отримали скаргу на магазин, приходимо туди з перевіркою, і бачимо, що ніхто не розмовляє естонською, тоді ми можемо зробити припис, відповідно до якого зобов`язуємо власника магазину тримати на зміні хоча би одного співробітника, котрий знатиме естонську мову. В разі, якщо відвідувач вимагатиме у продавця перейти на естонську, а продавець її не знатиме, він може покликати естономовного колегу. Таким чином ми реалізуємо право людини отримати послугу на естонській мові.
Звичайно, коли ми робимо припис, ми усвідомлюємо, що у Нарві вивчити мову складніше, оскільки практикувати особливо нема з ким. Навчання потребує більше часу ніж зазвичай. Це може бути і два роки, і три, і п’ять. Є такі, що вже 10 років поспіль вчать мову.
Є в нас один директор школи. Вперше я з ним зустрівся наприкінці 1997 року. Уявіть він і досі вчить естонську. Він старається, а ми його мотивуємо, подеколи – штрафами. На превеликий жаль, це навіть не у Нарві, це у Талліні.
- Чи можна його звільнити за незнання мови?
– Навіщо? Він – хороший директор, це по-перше. А по друге, мовна інспекція не має права звільняти людей. Наше завдання мотивувати людей вчити естонську мову.
- Які ще повноваження має мовна інспекція?
– Ми займаємося контролем якості роботи мовних курсів. Ми, маємо право прийти на урок і перевірити в яких умовах проходить навчання. Буває таке, що навчальний план або кваліфікація вчителя не відповідає вимогам. Тоді ми також можемо зробити припис і згодом знову прийти з перевіркою.
- В Естонію зараз приїздить багато українців, росіян, білорусів. Багато хто з них – це не типові заробітчани, а хороші спеціалісти. Часто вони обирають Естонію саме тому, що тут більшість розуміє російську. Таким чином, люди сподіваються уникнути великого мовного бар`єру. Крім того, багато хто з приїжджих спеціалістів добре володіє англійською. Цього не достатньо, щоб продовжити тут кар`єру?
Якщо ви їдете в Китай і хочете там стати директором школи, ви ж маєте знати китайську мову. В Естонії так само
– Ні, недостатньо. Я вам наведу приклад, якщо ви їдете в Китай і хочете там стати директором школи, ви ж маєте знати китайську мову. В Естонії так само. Нічого нового.
- А багато в Естонії таких, хто принципово не хоче вчити естонську мову?
– Є такі, але я не сказав би, що їх дуже багато. Років 15-20 тому їх було значно більше. Зараз люди стараються. Естонія – маленька країна, але чомусь люди сюди їдуть і хочуть тут жити. Російськомовні може не завжди задоволені нашими мовними вимогами але, вони стараються. Будьмо відвертими, рівень життя тут вищий, ніж у Росії. З України та Білорусі також багато людей приїздить, зокрема лікарів. Усі вони намагаються вивчити мову. Дехто приїздить підготовленим. Нещодавно сюди переїхав один лікар в Росії. Уявіть, він почав вчити естонську ще до переїзду, приїхав і одразу склав іспит на рівень В2.
- В Естонії працюють як естономовні так і російськомовні школи. Скільки у вас російськомовних шкіл і яким чином там викладають естонську?
Наразі в суспільстві тривають дискусії про те, аби всі школи зробити виключно естономовними
– Загальноосвітня школа, хоч російськомовна, хоч естономовна поділена на основну школу та гімназію. До 9 класу – це основна школа. Десятий, одинадцятий, дванадцятий клас – це вже гімназія. В російськомовних школах до 9 класу естонська мова та естонська література викладаються як окремі предмети. А все навчання ведеться російською. Коли учень переходить в десятий клас, навчання відбувається на принципом 40 на 60. Тобто 60% предметів викладають естонською, 40% – російською. Така система в Естонії працює ще з 1997 року, коли російськомовного населення було значно більше ніж зараз. Наразі в суспільстві тривають дискусії про те, аби всі школи зробити виключно естономовними. Але в людини завжди є вибір. Можна віддати дитину у естономовну школу, де все навчання з першого і до останнього класу відбувається на естонській мові. Естономовних шкіл приблизно 75 %. Російськомовних шкіл – 25 %.
- В російських ЗМІ естонську мовну інспекцію часто називають репресивним органом щодо російськомовного населення Естонії та звинувачують у порушеннях прав людини…
Деякі політики прагнуть використати наш орган у своїх цілях. Але наша робота немає нічого спільного з політикою
– Ми не порушуємо прав людини. Ми захищаємо права людини, котра хоче розмовляти естонською. Так, ми мотивуємо російськомовних людей знати естонську мову, але це не порушення прав людини. Посаду генерального директора мовної інспекції я займаю 24 роки, і за цей час я не мав конфліктів з тими російськомовними жителями нашої країни, котрих ми перевіряли на знання естонської мови. В 2007 році, під час серйозного загострення стосунків з Росією (у квітні 2007 року влада Естонії ухвалила рішення про демонтаж монумента радянським воїнам та перенесення його з центру Талліна на кладовище, що спричинило масові акції протесту серед населення та запровадження санкцій з боку Росії. – ред.), ми якраз проводили перевірку на знання мови у вчителів та вихователів дитячих садків і в той час одна з наших російськомовних газет надрукувала про мене статтю. Вона вийшла під заголовком «Ільмар Томуск дуже ввічливий інквізитор». Так, вони сказали, що я інквізитор, але уточнили – ввічливий інквізитор. Буває таке, що російськомовні громадяни запрошують нас , кажуть приходьте, перевірте, як ми знаємо мову, або приходьте і допоможіть нам покращити знання естонської. У нас хороші стосунки. Інша річ – політика. Деякі політики прагнуть використати наш орган у своїх цілях. Але наша робота немає нічого спільного з політикою.