З науковцями УжНУ поспілкувався глава МЗС України Павло Клімкін
У центрі уваги розмови присутніх була мовна стаття освітнього закону
На початку заходу проректор Олександр Рогач представив поважних гостей і передав вітання від ректора Володимира Смоланки. «Переконаний: науковці Ужгородського національного університету можуть зробити вагомий внесок для вирішення важливих питань», — зазначив Олександр Янович.
У вітальній промові Павло Клімкін зауважив, що йому цікаво в неформальній обстановці поспілкуватися з науковцями Закарпаття, котрі по-своєму оцінюють і відчувають ситуацію, яка склалася з угорською громадою. Також міністр запропонував висловити думки щодо закону про громадянство, транскордонної співпраці.
«Уже поспілкувався з представниками влади, неурядових організацій, громадою, а ще хотів би дізнатися ідеї науковців», — повідомив глава МЗС.
Відтак фахівці пропонували своє бачення вирішення проблеми навколо «мовного» питання
«Норми базового закону «Про освіту» можна деталізувати прийняттям закону «Про середню освіту». В останньому з урахуванням думок науковців і практиків варто прописати прийнятний для національних меншин алгоритм», — висловив думку О.Рогач.
Проректор Мирослава Лендьел розповіла про робочу групу в УжНУ, що працювала над рекомендаціями щодо імплементації статті 7 Закону про освіту. Співпрацювали представники філологічного факультету та Українсько-угорського навчально-наукового інституту.
«Такий інститут вважаємо новацією в освітньому процесі в тому, яким чином поєднувати освіту нацменшин в Україні. Напрацювання робочої групи були озвучені під час візиту міністра освіти Лілії Гриневич до нашого ВНЗ», — сказала Мирослава Олександрівна.
Відтак директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Олександр Шпеник запропонував змінити інформаційну політику, пов’язану з тим, що, мовляв, угорці не хочуть знати української мови. Як зазначив Олександр Оттович, НВК «ЗОШ І ступеня з угорською мовою навчання — угорськомовна гімназія» посіла десяте місце за результатами ЗНО з української мови серед 20 шкіл обласного центру.
О.Шпеник представив підсумки дослідження, здійсненого наприкінці вересня. За його результатами, 70 % угорськомовних учителів Закарпаття сказали, що після ухвалення нового закону «Про освіту» готові викладати в Угорщині, а близько половини батьків віддадуть дітей до шкіл сусідньої держави.
Натомість О.Рогач звернув увагу на недостатній рівень володіння українською в угорськомовних селах.
Також Олександр Шпеник висловив своє переконання: «Не варто роздмухувати конфліктів навколо мовної статті, треба врегулювати це питання». За його словами, можна зробити крок назад (створити комісію, дійти компромісу та винести напрацювання на розгляд ВР) або визнати угорців корінним населенням.
Як і міністр освіти і науки, глава МЗС наголосив: заплановане поступове запровадження вивчення окремих предметів, зокрема української історії, права, державною мовою.
Таку думку підтримала й декан філологічного факультету Галина Шумицька: «Провадження мовної політики в нашій країні потребує державницького підходу. Зробили крок – треба робити наступний, а не вертатися назад і піддавати сумніву власні рішення, бо комусь це, бачте, не до вподоби. Не можна уявити, що в Угорщині, яка виважено провадить мовну політику, почали дискутувати про мову викладання угорської історії. Тут нічого обговорювати. В Україні історію вивчати треба українською.
Держава має повернутися обличчям до кожного свого громадянина. Кожен з нас має почуватися захищеним, упевненим і робити те, що від нього залежить, аби справа просувалася уперед». Також Галина Василівна наголосила: держава має подбати про мотивацію вчити українську, виділити належне фінансування. А те, що міністри ідуть в люди і роблять спробу почути про потреби людей, – свідчення того, що ми на правильному шляху.
Мав слово і декан юридичного факультету Ярослав Лазур. «Глибше дослідити, чи стаття 7 закону «Про освіту» порушить право національних меншин на ідентифікацію, можна тільки при чинному механізмі реалізації зазначеної норми», — сказав він.
Під час дискусії також пролунала думка виробити державну філософію про те, якою є українська нація, популяризувати Україну, підтримувати діаспору.
Глава МЗС наголосив: «Кожен має почуватися вільно, бачити реалізацію своїх можливостей і дотримання прав. Але чи може хтось сповна реалізувати себе, якщо через незнання державної мови не здатен, до прикладу, заповнити податкову декларацію, вступити до університету, стати політиком…»
Під час заходу говорили не тільки про «мовний» аспект законодавства.
Декан факультету міжнародних відносин УжНУ Микола Палінчак звернув увагу на стосунки України з Польщею та Угорщиною.
Своєю чергою, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Володимир Приходько рекомендував надати курування Закарпатською областю Міністерству закордонних справ.
Під час заходу також торкнулися теми політичного русинства. Щоб глибше вивчити цю проблематику, Павло Клімкін попросив примірник праці професора УжНУ Любомира Белея «”Русинський” сепаратизм: націєтворення in vitro».
Насамкінець проректор Олександр Рогач запевнив, що Ужгородський національний університет готовий співпрацювати з МОН та МЗС. Також проректор Мирослава Лендьел запропонувала, щоб фахівці юрфаку, факультету міжнародних економічних відносин, історії та міжнародних відносин, суспільних наук УжНУ долучалися до обговорення законопроектів.