Напередодні ми вже писали про те, що 2020-го університет виконав ремонтів на майже 40 мільйонів гривень. Нині ж розповідаємо про відновні роботи в особливих будівлях – тих, що мають із сотню років. Зокрема, йтиметься про корпуси юридичного, медичного та біологічного факультетів.
Передусім варто сказати, що насправді самі ремонти – то лише верхів’я айсбергу. За цим стоїть три роки розробок та коригування проєктно-кошторисної документації. А це – консультування з архітекторами, дослідниками, захисниками культурної спадщини Ужгорода. Самі ж роботи розпочали, щойно дістали дозвіл – наприкінці жовтня 2020-го – й уже виконали більш як на половину. Проректор УжНУ з адміністративно-господарської роботи Дмитро Сойма каже, що до роботи взялися терміново – аби встигнути замінити вікна, доки в корпусах немає студентів.
Розповімо про кожну будівлю окремо.
ЮРИДИЧНИЙ: АБИ НЕ ЇХАВ ДАХ І НЕ ДЗВЕНІЛО У ВУХАХ
Відомо, що приміщення юридичного факультету збудували 1883 року. Тоді тут на 60 років оселилася півце-учительська чоловіча семінарія.
Нині в споруді тривають ремонтно-реставраційні роботи фасадів, реставрація парадних дверей, заміна вікон та дерев’яних конструкцій і покриття даху. Загальна вартість робіт становить майже 6,2 мільйона гривень. Наразі виконали робіт на понад 2,3 млн гривень.
Перед початком оновлення тривали довгі обговорення й погодження із консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА та внесення правок у проєкт реставрації. Заступник начальника відділу капітального будівництва та технічної експлуатації адміністративно-господарської частини УжНУ Віктор Бульчак розповідає: «Наша мета – максимально відновити будівлю у її історичному вигляді. Проєктант запропонував саме такий вигляд і таку конфігурацію вікон, яка була перед початком наших робіт. Додам, що ці вікна змінювали у першій половині минулого століття, тож приміщення дісталося нам далеко не в оригінальному стані. Старі рами уже прогнили. А вікна мають виконувати і свою основну функцію – утримувати тепло. Ми встановили дерев’яні рами з євробрусу з трикамерними склопакетами. Маємо всі погодження й дозвіл на виконання проєкту.
Також замінюємо конструкції даху, бо вони аварійні і втратили свою несучу здатність через дві пожежі. Форма даху не зміниться. Покриття завжди було з оцинкованої бляхи. Ту, яку ми зняли, міняли у 90-х роках ХХ століття. Тепер теж використовуємо оцинковану кольорову бляху.
Крім того, нас попросили дослідити первинний колір фасадів. Ми наймали вишку, збивали тиньк і шукали потрібний колір».
МЕДИЧНИЙ: БОРОТЬБА З ВАНДАЛІЗМОМ І УТЕПЛЕННЯ
Будівля нинішнього медичного факультету раніше слугувала жандармерією: за сучасними мірками це щось на кшталт поліції. Тут навіть діяв музей криміналу. Звели споруду спеціально під ці потреби у 30-х роках ХХ століття – з розбудовою усього кварталу Малий Ґалаґов.
У рамках капітального ремонту тут замінять вікна, відреставрують двері, попрацюють над відновленням фасаду. Загальна вартість робіт становить 5,8 мільйона гривень. Виконали робіт уже майже на 4 мільйони.
Будівля медфаку – на набережній, і щоденно тут чималий потік людей, серед яких і вандали, від чиїх рук постійно страждають фасади. Тож відновлять штукатурку й пофарбують стіни.
До слова, колір фасадів обирали дуже прискіпливо. Віктор Бульчак каже, що «робили кілька пофарбувань різними кольорами й визначили остаточний з огляду на рекомендації охоронців культурної спадщини Олега Олашина та Ліни Дєгтярьової. Важливо, щоб будівля не вибивалася із загального ансамблю».
Вікна у споруді вже частково замінили – і з боку набережної, і у внутрішньому дворику. А от двері поки що чекають на свій «зоряний» час.
БІОЛОГІЧНИЙ: ВІДКРИЛИ ДВЕРІ ДО ГРАМОТНИХ РЕСТАВРАЦІЙ
Звісно, це не перша грамотна реставрація в Ужгороді. Однак – це перше відновлення знищених дверей у їх первісному вигляді.
Звели будівлю у 30-х роках ХХ століття. Раніше тут була єврейська школа. Нині в одному крилі розмістився біологічний факультет УжНУ, а в іншому живуть люди.
За 90 років оригінальні двері на під’їзді житлової частини будівлі втратили свою функціональність і їх постійно зламували. Тому місцеві мешканці вирішили їх замінити на металеві. Громадські активісти звернули на це увагу й університет погодився відновити двері у їх автентичному вигляді.
Цікаво, що ескіз дверей безкоштовно допоміг розробити дослідник чехословацької архітектури Ужгорода, співавтор проєкту Uzhhorod Modernism Олег Олашин. А на самій сторінці спільноти написали: «Разом з дверима в Ужгород повертається і естетика міжвоєнного ар деко: елегантні та глибокі фактури пиляного дубового шпону, стильна геометрія металевих ґрат, патина благородної латуні та гра світла люксового фацетованого скла. Двері відновлені максимально точно зі збереженням технології та усіх можливих автентичних елементів. Ми звертали увагу навіть на форму голівок шурупів та тип шліців».
Відновлення дверей обійшлося університету всього у 18 з гаком тисяч.
Можливо, такий приклад стане й для інших поштовхом не лише до оберігання, а й відновлення історичної спадщини міста. Адже не завжди це коштує шалених грошей.