Знавець естонської та фінської мов з УжНУ взяв участь у Конгресі фіно-угорських письменників в Прибалтиці

Минулий форум проходив в Угорщині, а наступний розгорнеться в місті Коложварі легендарної Трансильванії (Румунія). Там ітиметься про дальшу долю національних фіно-угорських меншин.

На нинішньому ж естонському Конгресі зібралися насамперед представники Естонії, Фінляндії, Угорщини, РФ (комі, удмурти, мордвини (ерзя і мокша), марійці, ханти.

Тобто ідеться про народи й народності з прадавніми коренями — візитками загальносвітової культури, які не повинні зникнути з лиця планети. Цим і переймалися учасники. Недарма ж ще Енеас Сільвіус Пікколіні, майбутній Папа Пій ІІ (1405—1464), а водночас поет, науковець, італійський гуманіст переймався долями цих цікавих і глибоких етносів. У його творах уперше згадуються родинні зв’язки угорців та мови ханти й мансі.

Форум відкрився урочистим привітанням Президента Естонії, а завершився подорожжю учасників в Сету на півдні держави, де проживає цікава етнічна група, характерна багатоголоссям, ретельно збережена прибалтами в статусі культурної автономії для дальшого плекання цього архаїчного діалекту естонської мови. Його носії — православні вірники Константинопольського патріархату.

Відбулась, окрім іншого, також презентація роману удмуртського письменника Михайла Плотнікова «Старий Мултан». Естонською його переклали Арво Валтон та Надія Пчеловодова, а угорською Іван Горват.

Говорилося чимало й про Єремея Аймена — нобелівського номінанта за роман «Богоматір у кривавих снігах», перекладений на французьку мову.

Ім’я нашого Миколи Антоненка, нагадаємо, набуло розголосу завдяки перекладу поетичної книги Яноша Пустаї «Буденний Месія» українською мовою. До речі, останній вдруге обраний головою Асоціації фіно-угорських письменників. Письменник і вчений-мовознавець очолить дієвий оргкомітет у складі двох активних жінок — Еви Рубовскі (Угорщина) та Еви Тулуз (Естонія).