Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Карцер для студентів та бюджет у 180 млн євро. Досвід Тартуського університету

Заснований 1632 року єдиний класичний університет Естонії має що показати й чим поділитися

0 431
Місто з тисячолітньою історією, старовинною архітектурою, бруківкою, сотнею тисяч мешканців, ще близько 15 тисячами студентів і класичним університетом – освітнім і культурним центром. Здається, за описом нагадує Ужгород. Але ні: це Тарту – місто в Естонії. І славиться воно своїм університетом, що входить до 1.2% кращих у світі за рейтингом QS World University Rankings. Тут із навчальним візитом побували закарпатські журналісти у рамках проєкту «Формування демократичної стійкості в Україні шляхом підсилення місцевих та регіональних ЗМІ» за підтримки Естонського центру східного партнерства та Українського кризового медіацентру.

ЗАВЖДИ МОЛОДЕ МІСТО

Карцер для студентів та бюджет у 180 млн євро. Досвід Тартуського університету

Карцер для студентів та бюджет у 180 млн євро. Досвід Тартуського університету
Міська рада м. Тарту й пам’ятник студентам, що цілуються

У міській раді Тарту нас зустрічає мер – пан Урмас Клаас і розповідає про устрій життя в місті. Тарту Урмас Клаас називає завжди молодим – завдяки молоді, яка тут становить значну частину населення.

Розповідає, що студенти активно залучені до життя міста: пропонують логістичні рішення з організації міського транспорту, облаштування критих велопаркінгів. Крім того, долучаються до організації фестивалів (серед яких особливий інтерес у журналістів викликала згадка про Фестиваль поцілунків), а ще мають дні, коли самі керують містом. Тому влада Тарту зацікавлена в тому, щоб молодь залишалася в місті й продовжувала працювати над його розвитком.

УНІВЕРСИТЕТ ІЗ БЮДЖЕТОМ ЯК ТРИ УЖГОРОДСЬКІ

Головна родзинка міста – Тартуський університет: єдиний класичний університет Естонії, заснований 1632 року. За роки існування тут навчалося й викладало чимало відомих діячів. Серед них навіть закарпатський просвітитель, виходець із Паладь-Комарівців на Ужгородщині Іван Орлай.

Нині тут вивчають медицину, юриспруденцію, економіку, математику й інформатику, гуманітарні науки тощо. Бюджет цього освітнього закладу – понад 180 мільйонів євро на рік.

Бібліотека Тартуського університету налічує близько 4 мільйонів одиниць зберігання, в тому числі творів мистецтва, стародруків, інкунабул. Найдавніші оригінальні документи книгозбірні датовані 1239 роком.

Карцер для студентів та бюджет у 180 млн євро. Досвід Тартуського університету

СКУЛЬПТУРИ, МУМІЇ ТА ПОСМЕРТНІ МАСКИ КАНТА І ПУШКІНА

Також університет має музейний комплекс. Один із музеїв, що розмістився безпосередньо в головному корпусі вишу, українським журналістам показала працівниця університету Ярослава Шепель. До слова, аж до кінця 19 століття в університеті жінки не навчалися і не працювали. Пані Ярослава каже, що тут, серед інтер’єру, стилізованого під Помпеї, зберігають гіпсові копії скульптур, зроблені в 19 столітті. Тепер за такою технологією копій не роблять – у цьому цінність тутешніх експонатів. Копій було більше, однак під час Другої світової війни частину з них вивезли до російського Воронежа.

Є тут і оригінальні експонати – монети, вази, глиняні лампи й клинописні таблички. А ще – кімната єгиптології зі справжніми муміями – дорослого і дитини. Тут зберігають і посмертні маски, серед яких й оригінальні відбитки німецького філософа Іммануїла Канта та російського поета Александра Пушкіна.

КАРЦЕР ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Карцери були не в кожному університеті, та йдеться, звичайно, не про наш час, а про 19 століття. У ті часи, розповідає Ярослава Шепель, університет мав власний статут, якого неухильно мали дотримуватися студенти, і автономний суд. Цікаво, що потрапити до карцеру хоч раз за роки навчання для студентів було за честь і відбували тут покарання не лише шибайголови, а й видатні випускники.

Карцери вважали ефективним способом покарання самотою: вдень студенти відвідували навчання, а відтак поверталися до карцеру. Нудьга мотивувала до читання, роздумів і творчості.

У Тартуському університеті таких карцерів було 5, розміщувалися  на горищі. Під час великої пожежі вони згоріли, та нещодавно один із них реставрували – відновили інтер’єр і навіть написи й малюнки, які залишали на стінах, стелі й дверях студенти. Над дверима, до речі, написано: «Ласкаво просимо, наступний».

За що і на скільки можна було потрапити до карцеру? Рахуйте свій результат:

  • За несплачений борг 1–2 дні
  • За порушення порядку в театрі 1–2 дні
  • За несвоєчасне повернення книг до бібліотеки 2 дні
  • За порушення нічного спокою 2 дні
  • За куріння в приміщенні університету 2–3 дні
  • За розбиття вікон 3 дні
  • За від’їзд із Тарту без дозволу 3–6 днів
  • За образу дами 4 дні
  • За образу гардеробника 5 днів (привіт, ґендерна рівність)
  • За лайку 6–8 днів
  • За бійку від 5 днів до 3 тижнів
  • За дуель 3 тижні

Цікаво, якби сучасних студентів карали за таким самим принципом, скільки курсових чи дипломних робіт можна було б написати за час, проведений у карцері? 🙂

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.