Лао-цзи
Команда УжНУ
Назад 1 з 5 Вперед
«Серединна країна»
Китайці називають свою країну Чжунго (中國/中国). Перший ієрогліф «чжун» (中) означає «центр» або «середину». Другий знак «го» (國 або 国) тлумачиться як «країна» або «держава». Цю назву активно перекладають як “Серединна країна”, з іншого боку, ієрогліф 中 красується першим на всіх центральних офісах банків, фінансових установ…
Об’єднав Китай в одну державу у 221 році до н.е. володар держави Цінь, якого стали називати Ши Хуан-ді, що в перекладі означає “Перший імператор”. До речі, від слова Цінь пішла латинізована назва «China». Імператор Ши Хуан-ді зібрав у межах одних кордонів велику кількість народностей. Він започаткував цілу серію гігантських проектів по всій країні, щоб змішати населення й утримати кордони. Імператор вважав, що, чим сильніше змішано населення, тим менше бунтів.
Біля Великої китайської стіни
Назад 1 з 2 Вперед
Серед цих проектів була і Велика китайська стіна – як захист від північних кочових племен. Ми відвідали її й мали змогу прогулятися нею практично півтора кілометра вглиб. Кажуть, що сумарна довжина всіх ділянок цієї диво-будови перевищує 8 тисяч км. Цифра досить астрономічна. Для прикладу, відстань від Києва до Пекіна напряму становить близько 6,5 тис. км. Цікавим також є факт, що Велику китайську стіну відвідують до 50 млн туристів щороку.
Потужна економіка
Ще двадцять років тому за величиною ВВП Китай був на сьомому місці, а нині очолив рейтинг країн світу. Перший китайський космонавт здійснив політ у 2003 році. Кубинці, монголи, в’єтнамці літали в космос ще більш як на двадцять років раніше… Але китайці це зробили на власному пілотованому космічному кораблі, ставши третьою державою, яка вміє їх виробляти. Зараз Китай виробляє більше 29 млн. автомобілів за рік, хоча ще двадцять років тому ця цифра не перевищувала 2 млн. Для порівняння: на другому місці йде США з кількістю трохи більше 11 млн. Звичайно, можна говорити про якість, але кількість потрохи переходить у якість…
Сільській молоді складніше вступити до ВНЗ
З іншого боку, до недавнього часу пенсії в Китаї отримували тільки чиновники та працівники держкомпаній, тобто не більше 30% китайців. Лише декілька років тому пенсійні виплати почали покривати значну частину населення.
У Китаї діє прописка і йде певне стримування міст від заселення сільськими жителями, які, до речі, мають значно менше прав. Скажімо, при вступі в університет прохідні бали для міських і сільських жителів різняться, і не на користь сільської молоді. Особливо це стосується провідних вишів. Є проблема, яка пов’язана з системою дозволів: батьки живуть у місті, бо там є робота, а діти залишаються в селі.
Також незрілою є система кредитування, яка лише починає набирати обертів у Китаї. Зі слів гіда, якщо зовсім недавно він не міг взяти кредит на придбання авто, то зараз уже може…
Пекін – місто велосипедів
Прогулюючись по Пекіну, ми звернули увагу, що це місто велосипедів і велосипедистів. Дуже часто стоять рядами велосипеди жовтого і червоного кольорів, які можна орендувати. Перша поїздка – безкоштовна. Наступні коштують 11 юанів (1 юань – приблизно 4 грн) за годину. По завершенні їх можна залишати будь-де. Велика кількість велодоріжок сприяє цьому бізнесу. У місцевих є свої велосипеди. І, скажімо, тротуари Пекінського університету були густо закладені велосипедами, на яких приїхали студенти на пари.
Квітучі сакури в Пекіні нагадували таку ж красу в Ужгороді. Також можна спостерігати наявність великої кількості різних доглянутих дерев. Це є великою необхідністю у зв’язку з проблемою зі смогом у місті. Місцеві жителі та організації навіть беруть окремі дерева «на поруки» та самі за ними доглядають. Інколи сповіщають про це відповідною табличкою. На одній із вулиць нам трапилися підвішені на квітучих деревах клітки з птахами, які гарно співали. Неймовірна насолода :). До слова, дикі птахи, бродячі пси чи кішки зустрічаються дуже рідко.
Вечорами китайці … танцюють. Танцюють під китайську музику, яка звучить із різних майданчиків й інколи не зовсім милозвучно мелодії накладаються. Прослухавши китайські мотиви університетського оркестру, який складався з більш ніж 50 музикантів, можна було впевнитися, що культуру керівництво держави і виші активно підтримують, і вона там на високому рівні. А наявність потужної культури сприяє розвитку патріотизму.
Без четвертих поверхів
Повернімося до туристичних принад Пекіна ☺). Комплекс «Храм небес» (Тяньтань) разом із усіма будівлями та парковими зонами займає 270 га і вважається найбільшим храмовим комплексом у світі. Найкрасивішою його спорудою є мармуровий вівтар Неба − Хуаньцю. Це триярусна споруда висотою 38 м та діаметром 36 м. Будівля повністю дерев’яна і побудована без жодного гвіздка. Тут імператори приносили жертви і просили сили природи посприяти гарному врожаю. Символічними в храмовому комплексі є форми круга (символ Неба), квадрата (символ Землі) та число 9 і кратні йому (це число вважалося священним у Китаї). З іншого боку, китайці уникають числа 4. У готелі Sheraton Grand Beijing Dongcheng Hotel, де ми мешкали, не було 4 та 14 поверхів. Кажуть, це пов’язано з тим, що число 4 і слово “вмирати” однаково вимовляється.
Найбільший палацовий комплекс у світі
Заборонене місто
Назад 1 з 2 Вперед
Заборонене місто знаходиться в самому центрі Пекіна й починається Брамою небесного спокою на площі Тяньаньмень. Практично 500 років з нього 24 імператори династій Мін і Цін правили Китаєм. Це найбільший палацовий комплекс у світі. На 72 гектарах тут розміщено 980 будівель. Китайці його називають Цзицзіньчен, що перекладається «Пурпурове (цзи) заборонене (цзінь) місто (чен)». Назва пов’язана з можливістю його відвідувати дуже вузьким колом осіб. Після побудови цього комплексу в 1420 році Пекін став столицею Піднебесної. З історії відомо, що цей комплекс будували понад мільйон будівельників та біля ста тисяч фахівців, які займались естетичним оформленням палацового комплексу. Унікальною є система опалення. Вона проходить під підлогою, як у сучасних будинках. Це підвищувало захист від пожеж, які були великою небезпекою для тодішніх великих дерев’яних комплексів. Нам довелося побачити в Забороненому місті, як проводиться урок для школярів і як вони активно щось записували.
Літній імператорський палац
Назад 1 з 4 Вперед
Абсолютно не схожий на попередні китайські диво-об’єкти Літній імператорський палац. Це його європейська назва. Китайці називають його Їхеюань, що в перекладі дослівно означає «Сад (юань) збереженої (ї) гармонії (хе)», а повний змістовий переклад з китайської «Місце спокійної старості та повернення до гармонії після ударів долі». До речі, слово юань з іншою вимовою означає «круглий» і стосується вже назви грошей Китаю.
Їхеюань сміливо можна назвати шедевром китайського ландшафтного дизайну. Починається цей комплекс виритими каналами, по яких плавають човники, і комплекс будівель уздовж нього за стилем нагадує Південний Китай.
Вежа будистських пахощів
Назад 1 з 2 Вперед
Найбільшою спорудою є башта буддистських пахощів (висота 41 м), яка знаходиться на горі Довголіття і є культовою спорудою. На території цього палацу знаходиться також найдовший у світі розмальований коридор. Довжина його становить 728 метрів, а на його балках міститься біля 8000 різних намальованих сюжетів. Найбільшу ж територію займає красиве озеро Куньмінху – приблизно 220 га. Воно має штучне походження, по ньому плаває велика кількість човників різних розмірів.
Особливості комунікації
Пекін (Бейцзин) у перекладі означає північна столиця. Жителі півночі Китаю вважаються більш дисциплінованими, менш комунікабельними, більш жорсткими, а на вигляд більш круглолиці та повніші, ніж їхні південні співплемінники. Вони більше схильні до кар’єри в армії та бюрократичної роботи.
Цікавим є також питання мови. Китайська мова має 10 діалектних груп, які досить сильно відрізняються. Порозумітися носії певних діалектних груп між собою практично не можуть. Ось цікавий приклад. Китай є батьківщиною чаїв, різновидів яких є велика кількість – зелені, білі, блакитні, жовті, чорні… За легендою, чай був подарований міфічним зеленим чоловічком Шень-нун, який біля п’яти тисяч років тому долучив китайців до землеробства. Так ось, слово «чай» в північних діалектах вимовляється як «ча», а в південних − «ті». Причому вибір північної або південної вимови вказує на основний спосіб доставки чаю з Китаю — відповідно, сушею з Півночі або морем із Півдня. Тому є стандартизований варіант китайської – «путунхуа», який подібний на пекінський діалект, американці його чомусь називають «мандарин».
На завершення – цікава історія ☺
Шалені козаки, які з 1580 року почали завойовувати Сибір, у 1618 році прибули з розвідкою в Китай і потрапили в палац тринадцятого за ліком імператора Ваньлі. Вони не були прийняті безпосередньо імператором, оскільки не мали подарунків і офіційних документів, але мали діалог із верхами тодішнього Китаю. Козаки отримали документ китайською, який десятки років не могли перекласти. Звідси і пішла назва “китайська грамота”.
Прощаючись із Китаєм, ми побажали йому чистого зіркового неба над головою та високого морального закону у серцях їх чиновників задля процвітання цієї чудової країни! 🙂
Команда УжНУ висловлює подяку ІТ-компанії “Снеп Україна” за спонсорську підтримку в організації поїздки в Пекін.