Ветеран ЗСУ Андрій Фролов: «В дитинстві я ненавидів писати твори, а тепер – не можу не писати…»
Звільнений за віком доброволець українського війська з Дніпра презентував свою першу книгу в Ужгороді
Зустріч відбулася в межах проєкту «Українське військо – символ звитяги», який реалізує група цивільно-військового співробітництва Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Ініціатива стартувала у січні цього року й передбачає регулярні зустрічі з військовими та презентації їхніх книг.
Модерував захід письменник, журналіст, нині офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Ужгородського РТЦК та СП Олександр Гаврош.
Андрій Фролов народився у Дніпропетровській області і майже все життя прожив у Дніпрі. Працював заступником генерального директора великих підприємств, а у 2015 році заснував власний бізнес, який функціонує й досі.
Пан Андрій брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він перевіз доньку в Ужгород, а сам вирушив до військкомату. Через вік – на той момент йому було 55 років – до армії його взяли лише з п’ятого разу.
Як доброволець ЗСУ, він служив заступником командира роти в інженерно-саперному батальйоні «Тиса» 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Визволяв Херсонщину, обороняв Бахмут і Запоріжжя, за що був відзначений командуванням. Кілька тижнів тому Андрій Фролов звільнився з військової служби за віком.
Письменницький шлях пана Андрія розпочався під час служби – наприкінці 2023 року. «Більше за все в дитинстві я ненавидів писати твори. А тепер – не можу не писати. Воно тече – я записую», – розповідає автор.
На фронті писав у вільний час, часто ночами. Любов до читання прищепила мама, яка працювала директоркою книжкового магазину, а батько – тренер з велоспорту та вчитель фізичної культури – виховав у сина любов до спорту.
«Перше оповідання я написав в кінці 2023 року. Тобто я ще молодий письменник, незважаючи на вік. До цього мене спонукала служба й події, які відбувалися зі мною та побратимами», – каже Андрій Фролов. На презентації автор зачитав своє перше оповідання «Степовий».
Твори Андрія Фролова засновані на реальних подіях. «Чарівний гіацинт» описує перебування його бригади на Запорізькому напрямку. Головний герой, водій інженерно-саперного батальйону Володька, дістає завдання відвезти боєприпаси в село, де служить його кохана Оксана. У пошуках квітів для дівчини він зустрічає чарівного кота Меджика, який допомагає йому знайти чарівний гіацинт – квітку, що дарує щастя та удачу.
Навіть другорядні персонажі історії мають реальних прототипів. Так, коза, яку герої зустрічають у подорожі, списана з реальної кози Маруськи – свійської тварини, яку Андрій Фролов із побратимами бачили на Запоріжжі. Коза забрела на мінне поле, спокійно попаслася й так само безпечно вийшла звідти.
Перші 1000 примірників книжки автор подарував дітям військових 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Наразі вже написане продовження казки, а Держкіно планує зняти за нею повнометражний мультфільм. Існує й аудіокнига.
Є в доробку автора й драматургія – п’єса, написана на основі оповідання «Іларіон», про безхатька, який дуже хотів піти у військо, але його не брали. Історія також має реальне підґрунтя: саме пан Андрій із побратимами допомогли цій людині долучитися до батальйону. П’єсу вже поставили у Запорізькому театрі молоді.
Творчість Андрія Фролова виходить за межі прози. Одного разу йому наснився сон, у якому він зустрів свого дідуся і розповів, що війна закінчилася і Україна перемогла. У сні дід ішов і співав пісню. Пан Андрій зумів запам’ятати мелодію та записати її. Його дружина Олена за допомогою штучного інтелекту створила вокал. Так з’явилася пісня «Побратими».
Зі своєю дружиною Оленою пан Андрій познайомився на фронті – вона волонтерка. На презентацію в Ужгороді жінка привезла картини військового Володимира Безрукого, які той малював просто на передовій. За браком полотен художник використовував підручні матеріали – дошки, частини ящиків, картон. Колекцію з понад 200 робіт художник передав Олені, яка вже провела понад 10 виставок.
Андрій Фролов вже має плани на майбутні твори, адже історій з фронту багато. Ці історії – про мужність, кохання і людяність навіть посеред війни – продовжують жити далі.