Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Наукова бібліотека УжНУ відзначила 20-річчя Всесвітнього дня вишиванки виставкою родинних скарбів

Працівниці книгозбірні поділилися старовинними рушниками й сорочками з власних домашніх архівів, аби показати молоді унікальний генетичний код нації та розмаїття орнаментів із різних куточків держави

0 9
Цьогоріч Всесвітній день вишиванки святкує 20-річний ювілей. Це особлива дата не лише для України, а й тієї частини світу, де наша діаспора щороку вдягає вишиті сорочки на знак єдності. В Ужгородському університеті до цього дня долучаються традиційно – флешмобом. А Наукова бібліотека УжНУ другий рік поспіль відкриває двері для особливої виставки – справжніх родинних реліквій, які працівниці приносять із власних домашніх архівів.
Марія Медведь, Вікторія Воробець
Марія Медведь, Вікторія Воробець

Кожен рушник, кожна сорочка створені мамою, бабусею, рідними та близькими людьми. Директорка бібліотеки Марія Медведь, відкриваючи захід, говорила про це з особливою теплотою: «Вишиванка несе код нашої землі. У нас багатонаціональний регіон, проте шанування до такого коду є в кожного народу. Такі речі, можливо, не мають вартості на банківських картках, але важать незрівнянно більше – бо їх можна передати дітям, внукам, розповісти про них, показати світові. Нехай оці вишиті візерунки, які не просто красиве зображення, а символи нашої держави, наповнять і доповнять наші молитви за Україну, за мир на її землі».

Пані Марія представила кілька унікальних виробів. Зокрема, рушник з голубами, який вишивала її мама Галина Голотюк із села Голубече Крижопільського району Вінницької області. Мережка на краях також виконана вручну – гачкуванням. А також весільний рушник бабусі, якому понад сто двадцять років. Дві квітки на ньому символізують молодят, а паросток між ними – нове життя.

Оксана Люта
Оксана Люта

Завідувачка відділу краєзнавчої літератури «Карпатика» Марія Чорній ознайомила присутніх із вишитим спадком родини своєї матері Ганни Шестипалко – роботами з Тернопільщини

Людмила Сенько представила рушники родини Ростовцевих – спадщину мами й бабусі, які, за словами пані Людмили, дуже любили квіти. Квіткові орнаменти заповнили вишитий архів родини.

Особливу увагу гостей привернула вишита сорочка заввідділу зберігання фондів Оксани Лютої. Її майстриня створювала самостійно під час пандемії – майже рік. У сорочці використано сім різних технік вишивки. Окрім сорочки, пані Оксана принесла серветки, рушники та інший вишитий одяг.

Заступниця директора бібліотеки Вікторія Воробець презентувала роботи з вишитого спадку родини Колар. Також на виставці були речі з родинного архіву родини Шурубор.

Поряд із вишитими виробами працівниці бібліотеки підготували книжкову виставку про орнаменти й традиції вишивки українського народу – аби всяк охочий міг не лише помилуватися реліквіями, а й більше дізнатися про їхній зміст і походження.

Завершився захід, як і заведено в Науковій бібліотеці УжНУ вже вісім років поспіль,, – спільним фото у вишиванках.

Анастасія Лабик
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.