Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

«Празька весна 1968 року й Україна»: в УжНУ обговорили важливу історичну віху

Особливістю круглого столу стала участь у ньому очевидця тих подій – доктора філологічних наук, іноземного члена Національної академії наук України Миколи Мушинки

0 177

З нагоди Днів Чехії і Словаччини в Ужгороді у залі засідань Вченої ради Ужгородського університету днями відбувся круглий стіл «Празька весна 1968 року і Україна».

На зустрічі, яку організували ДВНЗ «УжНУ», зокрема факультет історії та міжнародних відносин, а також Закарпатське товариство чеської культури, обговорили народні протести проти радянського впливу та період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці.

Розпочинає засідання круглого столу Іван Вовканич

Розпочали зустріч із привітального вступного слова декана факультету історії та міжнародних відносин Івана Вовканича. Він розповів:

«Це визначна подія в нашій спільній історії: стосується і Чехії, і Словаччини, і Чехословацької Республіки першої, до якої тоді входила й Підкарпатська Русь – нині частина України – Закарпатська область. Хочу відзначити, що в світовій історії 1868 рік характеризується значною активізацією антисистемних рухів у різних частинах світу… Проявом цього в Центрально-Східній Європі стали події 1953–68-го років (у Німеччині, Польщі, Угорщині), зумовлені прагненням зробити комуністичний режим більш відповідним до вимог суспільства, яке швидко модернізувалося.

Квінтесенцією цих подій стала «Празька весна» 1968 року в Чехословаччині – суспільно-політичний рух чехів, словаків, членів КПЧ і безпартійних, що визрів у глибинах соціалістичного ладу й був спрямований на реформування чехословацького суспільства. Парадокс у тому, що реформаційний процес, розпочатий панівною у країні комуністичною партією, був з ентузіазмом підтриманий населенням, проте придушений військовою силою – теж комуністичною, провладною в сусідніх державах. Ідеї «Празької весни» вплинули на антитоталітарні масові рухи і революції, що привели наприкінці 80-х років до мирної зміни суспільного устрою в колишніх соціалістичних країнах Центрально-Східної Європи».

Модерувала зустріч голова Закарпатського товариства чеської культури Тетяна Сергієнко, яка також виступила із доповіддю «Постать Івана Дубчека в історії чеського і словацького народів ХХ ст».

Участь у заході взяли почесні гості: генеральний консул Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді Мірослав Мойжіта, генеральний консул Генерального консульства Чеської Республіки у Львові Павел Пешек, почесний консул Почесного консульства Чеської Республіки в Ужгороді Отто Ковчар. Із доповідями також виступили викладачі факультету історії та міжнародних відносин УжНУ – завідувач кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій професор Сергій Устич, завідувач кафедри нової і новітньої історії та історіографії професор Іван Мандрик, доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Шніцер, доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Віталій Андрейко та інші.

Микола Мушинка

Особливістю заходу стала участь у ньому очевидця тих подій – доктора філологічних наук, іноземного члена Національної академії наук України Миколи Мушинки, який приїхав до Ужгорода разом із дружиною – Маґдою Мушинкою. Гість виступив із доповіддю «Відгук і результати «Празької весни» в українській громаді Пряшева».

До слова, попередньо захід анонсували як зустріч студентів із Любошем Юріком – автором книги «Рік довший ніж століття. Життєва історія Александра Дубчека». Однак автор не зміг приїхати, тож на зустрічі книгу представив видавець – директор ужгородського видавництва «TIMPANI» Ярослав Федишин. Він зауважив: «Ця книжка вийшла буквально два місяці тому. Вона присвячена  подіям 1968 року – «Празькій весні». Один із відомих авторів Словаччини – Любош Юрік, який пише фактову літературу, – зробив посвідчення життєвого шляху Александра Дубчека. Що цікаво: виклад не документальний, а в жанрі роману. Тож навіть за такий короткий час книга вже набула неабиякої популярності».

Слухачами на заході були студенти факультету історії та міжнародних відносин УжНУ. Наприкінці виступів доповідачі висловили молоді побажання досліджувати важливу історичну тему при написанні рефератів, курсових чи дипломних робіт. На завершення круглого столу присутні переглянули п’ятихвилинний документальний фільм про Александра Дубчека – відомого політичного діяча тих часів.

У підсумку роботи наукового форуму його учасники зійшлися на думці, що «Празька весна» 1968 року стала перспективним експериментом в історії людства, метою якого було поєднання найкращих досягнень соціалістичної та капіталістичної систем для побудови найкомфортнішого суспільства для людини. Придушення ж «Празької весни» 1968 року військами країн ОВД стало справжньою трагедією для чеського і словацького народів.

Події 1968 року в Чехословаччині знайшли свій відгомін і в Україні. Через «Празьку весну» 1968 р. в нашому суспільстві стала поступово утверджуватися ідея можливості реальних змін у тоталітарній радянській системі. Вона знайшла свій вияв у різноманітних формах прояву невдоволень: від відкритого засудження втручання у внутрішні справи Чехословаччини до поширення листівок та прокламацій. Після подій «Празької весни» 1968 р. український опозиційний рух поступово переорієнтувався на політичний та правозахисний напрямки.

Юлія Медюх для Медіацентру УжНУ

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.