Подаруйте собі спокій, упевненість і добробут у майбутньому

Заощадження

Зізнаймося: навіть людина, яка отримує середню в Україні зарплату, але змушена винаймати житло, навряд чи зможе заощадити. Як можна прожити на мінімальну зарплату (на момент написання книги – це близько 85 євро) чи пенсію, важко сказати. Може заощаджувати, як правило, людина з доходами на рівні середньому в державі і вище.

Заощадження за рік = Доходи за рік – Витрати за рік

Збільшити заощадження (і відповідно – швидше досягти фінансової незалежності) можна трьома шляхами, через:

• збільшення доходів
• зменшення витрат
• поєднання вищевказаних двох.

Мотиви і фактори заощаджень

Економічна наука визначає 8 основних мотивів утримування від повного витрачання одержаного доходу:

1. Застережний. Створити резерв на випадок непередбачених обставин (фінансовий захист).
2. Життєвого циклу. Забезпечити майбутнє (подбати про старість, освіту дітей), оскільки співвідношення між доходами людини (сім’ї) та її потребами змінюється впродовж життя.
3. Міжчасового заміщення. Забезпечити собі дохід у формі процента і скористатися зростанням вартості майна.
4. Поліпшення. Отримати можливість поступово збільшити свої витрати у майбутньому.
5. Незалежності. Насолоджуватися почуттям незалежності та свободою дій.
6. Підприємництва. Збільшити можливості маневру для здійснення ризикових чи ділових операцій.
7. Спадку. Залишити спадок.
8. Жадібності. Задовольнити почуття скнарості, тобто нічим не обґрунтований, але стійкий спротив самому факту витрачання грошей.^[1]

Також можна виокремити фактор придбання товарів тривалого користування – кошти нагромаджуються для купівлі житла, автомобілів та інших товарів тривалого користування.

Фактори, які тією чи іншою мірою впливають на рішення особи (сім’ї) щодо заощаджень, окрім поточного доходу:

1. Рівень досягнутого добробуту.
2. Сподівання щодо рівня доходів, динаміки цін та наявності товарів у майбутньому.
3. Споживча заборгованість.
4. Зміни в оподаткуванні.
5. Розвиток системи соціального забезпечення (яке послаблює застережний мотив заощаджень).
6. Розвиток ринків капіталу. Доступність споживчого кредиту частково зменшує потребу у заощадженнях.
7. Демографічні чинники (вік керівника сім’ї, рівень освіти, сектор зайнятості, місце проживання, склад сім’ї, час появи першої дитини).
8. Процентні ставки.

Серед інших потенційних чинників приватних заощаджень часто називають:

• темпи економічного зростання;
• рівень макроекономічної та політичної нестабільності;
• дефіцит бюджету та державний борг;
• концентрацію доходу та майна.

Що стосується економіки країни в цілому, то глибоке розуміння мотивів заощаджень осіб (сімей) важливе для прогнозування впливу заходів економічної політики на рівень особистих заощаджень.

Звичка заощаджувати

Звичка заощаджувати вимагає більшої сили характеру,
ніж має більшість людей, оскільки їй доводиться
приносити в жертву задоволення і розваги.

Наполеон Хілл

Коли нам здається, що чогось позбуваємося, ми намагаємося всіма силами уникнути цього і протестуємо. Саме тому багато людей не хочуть заощаджувати та інвестувати. У їхньому розумінні заощаджувати – значить відривати від себе і чогось позбуватися. Але насправді це не так. Віддаючи сьогодні, Ви даруєте собі спокій, упевненість та добробут у майбутньому.

Ентоні Роббінс

Заощадження 10 і більше відсотків свого доходу^[2] і їхнє дальше інвестування – така ж звичка, як і чистити зуби. Правда, заощаджує людина, яка відповіла для себе на запитання «для чого?».

Якщо Ви склали свій довгостроковий фінансовий план, Ви знаєте, скільки грошей і для чого Вам потрібно, хочете створити для себе фінансовий захист, а згодом досягти фінансової незалежності, таке питання уже не виникає. Ви знаєте, для чого Ви заощаджуєте. До того ж через події життєвих циклів (народження, освіта, весілля, смерть), надзвичайні ситуації (зокрема лікування), ремонт, появу можливостей придбати певне майно або розпочати свій бізнес виникає потреба у сумах грошей, які перевищують поточні доходи.

Заощаджувати частину свого доходу – означає платити самому собі перш, ніж Ви будете платити продавцям, постачальникам і виробникам продуктів харчування, одягу і т.д.

Заощаджувати необхідно одразу ж при отриманні доходу (інакше до кінця місяця Ви ризикуєте заощадити те, що залишилося, тобто нічого).

Які можливості відкриваються перед тими, хто заощаджує?

Студенти ІІІ курсу внаслідок «мозкового штурму» давали такі відповіді та це питання:

• фінансова незалежність від інших людей;
• здійснити свою мрію;
• кошти на непередбачувані витрати;
• профінансувати весілля;
• на випадок втрати працездатності;
• здійснити медичне страхування;
• забезпечити свою старість;
• стати інвестором:
  • придбати акції, облігації;
  • придбати житло (нерухомість);
  • придбати банківські метали;
  • купити іноземну валюту;
• відремонтувати квартиру;
• придбати омріяний товар;
• облаштувати оселю меблями чи технікою;
• підвищити свій освітній рівень;
• вкладати гроші в наукові проекти;
• відкрити власний бізнес;
• надавати матеріальну допомогу батькам;
• надавати благодійну допомогу, відкрити благодійний фонд;
• здійснити вклад у покращення екологічної ситуації;
• забезпечити освіту дитини;
• купити автомобіль;
• з’їздити на відпочинок;
• видати власну книгу;
• випуск власного диска;
• випуск власної колекції одягу.

Шляхи збільшення заощаджень

Майже 1,5 мільйона американців щороку оголошують про своє банкрутство, оскільки не в змозі заробити достатньо грошей, щоб оплатити всі витрати, які, в більшості випадків, давно вийшли з-під контролю.^[3]

Чим швидше Ви почнете скорочувати нераціональні витрати, тим більше заощадите і тим швидше досягнете фінансової незалежності.

Багато людей говорять, що не можуть собі дозволити заощаджувати 10% доходів. В той же час, за оцінками зарубіжних експертів, складання бюджету сім’ї дозволяє заощаджувати до 20% коштів.

Способи скорочення витрат:

1. Використовуйте картки на знижки при покупках.
2. Виберіть оптимальний пакет послуг мобільного зв’язку.
3. Перед платним телефонним дзвінком запишіть, по яких пунктах Ви збираєтеся спілкуватися.
4. Купуйте взуття і одяг по можливості в кінці сезону, коли знижки на них найбільші.
5. Купуйте оптом.
6. Завжди платіть за себе, але ніколи за всю компанію.
7. Платіть за товар, а не за бренд. «Брендинг має куди більш давнє значення: клеймування, що означає, що Ви зобов’язані носити на собі шрам, клеймо – в знак своєї рабської належності тирану-хазяїну. І такі тирани існують і в наші дні. Їх імена – Vuitton, Conrad, Gucci та Lagerfeld».^[4] «Проста біла футболка з полиці якого-небудь супермаркету коштує £5, тоді як інша, з фірмового магазину, обійдеться вам у 10 разів дорожче. Враховуючи, що вони обидві виконують одну і ту ж функцію, логічніше було б придбати ту, яка простіша, із супермаркету. І тим не менше більшість із нас виберуть фірмову, з логотипом, звичайно, якщо це виявиться по кишені. В іншому випадку ми відчуваємо приниження».^[5]

«…Бренди перетворюють річ із предмету чисто утилітарного в об’єкт жадання, надають їй додаткової ваги в наших очах. Саме тому ми і готові платити вдвоє, втроє і вдесятеро за фірмову річ, яка нам сподобалася, і це стосується всього, від iPod до банки зеленого горошку Heinz, замість того, щоб придбати те саме дешевше – зате невідомого виробника».^[6] «Таким чином, будь-який бренд в наших очах – це і свідчення справжності даного товару, і можливість підтвердити статус його власника, так сказати, своєрідний спосіб самоствердження. Чого ж тут дивуватися, що багато хто злісно ощетинюється, ледве зачувши, що стали жертвою чергової афери, і всі їхні улюблені речі – не що інше, як безумно дороге лайно. Але ж так воно і є. Зайві £45, які Вас заставили викласти за фірмову футболку, – всього лише плата за фантазію, якої в дійсності не існує, за коротку мить щастя, якій швидко приходить кінець. Я б давно припустив, що розумні люди розуміють, що пристрасть до покупок приносить не так уже й багато задоволення. Точно так їм напевно приходить у голову, що та ціна, яку ми платимо за всі ці фірмові речі, занадто вже висока і наносить непоправної шкоди нашому бюджету. Що вже говорити про етику виробництва або про шкоду, яка наноситься довкіллю? Все, про що я говорив, не новина для середнього покупця. І тим не менше ми продовжуємо купувати, керуючись не стільки необхідністю, скільки звичайним бажанням – і так щодня. Я твердо переконаний, що будь-яке наше «хочу» формується і дії завдяки емоційному тиску брендів. І вважаю, що в майбутньому з цим необхідно покінчити».^[7] «Розумієте, коли ми платимо за товар з відомим трендом, ми платимо не за нього – ми платимо за мрію і, Бог свідок, платимо з лихвою. Бачите на мені цю сорочку-поло? Так ось, вона від Ralph Lauren. Знаєте, скільки я за неї виклав? £65. А вчора в супермаркеті я купив точнісінько таку ж, але всього за £3! Зараз я розумію, що відомі бренди – не що інше, як обман, але обман, який здорово б’є по кишені».^[8]

«Товари відомих брендів – щось типу заспокійливого подарунку для всіх, хто вимушений горбатитися за зарплату. Весь день об нас витирають ноги, начальник кричить, колеги набридли до зубного болю, і тут – о радість! Варто опинитися за воротами фабрики, і бренди тут як тут – поспішають на допомогу, щоб ти зміг хоч трохи припіднятися, знову відчути себе людиною. Говорячи нинішньою мовою, бренди допомагають нам «заповажати» себе. Якими б незначними та некорисними ми б не відчували себе, тільки реклама нестримно лестить нам, тільки вона відноситься до нас з повагою – в результаті, придбавши щось «від Gucci», будь-хто з нас відчує себе королем, і принц, і злидень. Я знаю: я через це уже пройшов. Але все ненадовго – уже на наступний день, прийшовши на роботу, ми знову опускаємося до рівня рабів. Хронічна розчарованість – ось основа, на яку спирається система брендів. Точно так же, як споживчі товари виробляються із зарані запланованим «моральним зносом», щоб заставити нас купувати знову, так і бренди створюються з тим розрахунком, щоб нам хотілося все більше. Одна-єдина покупка не в силах зробити нас вільніше та привабливіше, ми змушені купувати щось іще. Знову відчуваючи розчарування, знову купуємо, і так без кінця; одного разу потрапивши у розставлену нам пастку, ми змушені ходити по колу – робота/покупки/робота. В цьому смислі бренди є для нас ворогами, оскільки вони з рабською працею брати-близнюки, вони – вороги гультяйства та ліні, але вороги і свободи».^[9]

«Ще однією перевагою, яку давали бренди і якої я позбувся, було їхнє магічне уміння надавати людині впевненості у собі. Якщо у Вас на грудях красується логотип дорогої фірми, Ви відчуваєте себе ледь не надлюдиною, але те ж саме задоволення Вам може надати щось маленьке, типу тюбика зубної пасти… Якщо Ви купуєте зубну пасту або жуйку, ви не просто купуєте м’яту, фтористу добавку і набір засобів для свіжості дихання – ви купуєте впевненість у собі, впевненість, що за будь-яких обставин зможете залишатися собою, але – без поганого запаху з рота.»^[10]

8. Просіть знижку при придбанні товару. В основі небажання торгуватися лежать необґрунтовані страхи (відмови, критики з боку оточуючих і т.п.), низька самооцінка і невміння. Все це прикрито маскою гордості і позиції: «Я можу собі це дозволити». Однак часто торг (тривалістю менше хвилини) заощаджує Вам суму, яку Ви заробляєте за годину чи навіть триваліший період часу. Однак з бабусею на базарі, яка продає вирощену власними силами продукцію, мабуть, торгуватися не варто.
9. Забудьте про споживчі кредити. Купуйте в кредит тільки нерухомість (при придбанні житла замість сплати оренди «в нікуди» через певний час житло буде Вашим), за прийнятних умов кредиту.
   Інша справа – якщо товар продається в розстрочку.
   У жодному разі не давайте втягнути себе в авантюру типу весілля/відпочинок/святкування дня народження в кредит.

10. Оформляючи кредит на придбання нерухомості, розвиток бізнесу чи освіту, прорахуйте вплив на вартість кредиту комісійних виплат і прихованих платежів. Не завжди кредит з нижчою задекларованою відсотковою ставкою буде дешевшим. Так, обрахунок вартості одного банківського споживчого кредиту показав, що замість задекларованого 1% на залишок боргу в місяць з урахуванням комісій реально необхідно сплачувати 4,79%.
11. Готуйте їжу самі замість придбання напівфабрикатів (це збереже і гроші, і здоров’я).
12. Проведіть облік витрат хоча б 1 місяць, щоб знати їхню структуру і виявляти найбільш вагомі для Вас статті. Думайте, чи можна їх скоротити.
13. Користуйтеся податковим кредитом. При заповненні і поданні декларації про доходи за минулий рік (в межах сплаченого податку з доходів фізичної особи) держава повертає частину коштів, сплачених за навчання, страхування життя, іпотечні кредити, благодійні внески, усиновлення дитини. Проконсультуйтеся зі спеціалістами.
14. Забудьте про азартні ігри, лотереї, ігрові автомати і т.п.
15. Перераховуйте вартість продуктів харчування в переводі на кілограм.
16. Приймаючи рішення сходити на концерт, порахуйте, чи заробляєте Ви за 2 години роботи стільки грошей, скільки витратите за той же час?
17. Святкування дня народження, ювілею, весілля не обов’язково означає наявність 400 гостей, бо у Василя було 350.
18. Позбувайтеся шкідливих звичок та залежностей. Альтернативна вартість звички курити при витратах 10 грн. в день за 30 років – більше 20 млн. грн.

Позбувайтеся залежностей. Найлегше продати товар покупцю, у якого сформована залежність (від алкоголю, паління, какао, шоколаду і т.п.). Так, більше 100 років деякі із найприбутковіших компаній США робили все можливе, щоб підсадити споживачів на продукти, які викликають залежність і несуть смертельну небезпеку. Відкриття, що тютюнові компанії маніпулювали рівнем нікотину, щоб добитися максимальної залежності від сигарет, і приховували ризик для здоров’я, стало одним із найкрупніших скандалів, пов’язаних з підтримкою суспільного здоров’я у ХХ столітті.^[11]

Реалізація кави, чаю, коли, пепсі, енергетичних напоїв побудована на залежності від кофеїну. Так, 8 із 10 улюблених американцями безалкогольних напоїв містять кофеїн.^[12] Зокрема, Sunkist – найпопулярніша апельсинова газована вода у США. Багато людей вважають апельсинову газовану воду продуктом для дітей та не підозрюють, що в ній може бути кофеїн. Але 350 мілілітрів напою містять 41 міліграм кофеїну (більше, ніж у Coca-Cola). Партія Sunkist, розлита по пляшках 4 вересня 2010 року, містила 238 міліграмів кофеїну на 350 мілілітрів (стільки ж, як у 500 мілілітрах міцної кави). Замість приємних відчуттів газована вода викликала тремтіння та тривожність.^[13]

Жителі Швеції, Норвегії та Фінляндії споживають у 2 рази більше кави, ніж американці. Середній швед випиває 1460 чашок в рік.^[14] Не дивлячись на поширеність і м’яку дію, кофеїн – наркотик. Причому більш потужний та ефективний, ніж ми думаємо.^[15] Не будучи офіційно визнаним як наркотик, кофеїн тим не менше змінює настрій, формує фізичну пристрасть, відмова від нього викликає абстинентний синдром, а у певної частини населення розвивається залежність.^[16] Всього 5 таблеток кофеїну по 200 мг, які продаються без рецепту, здатні викликати марення.^[17] Високі дози кофеїну, або «кофеїнізм», можуть давати фармакологічну дію і викликати симптоми, які нічим не відрізняються від тривожних неврозів.^[18] Один із лікарів (Хеджес) рекомендує медичним працівникам враховувати кофеїнізм як можливу причину хронічного психозу.^[19] Кофеїн настільки привабливий, що американські розливочні заводи щорічно додають у свої безалкогольні напої більше 4500000 кілограмів цієї наркотичної речовини. Даній традиції уже більше 100 років, але вона все ще приховується в тіні американської торгівлі.^[20] Деякі вчені стверджують, що вживання цукру також викликає залежність.

19. Поступово відходьте від спілкування з людьми, які є Вашими «друзями» тільки по витратах часу, здоров’я та грошей.
20. Забудьте про кредитні картки. Якнайшвидше виплатіть борги по них і анулюйте.

Хоча принаймні 1 кредитна картка може Вас суттєво виручити і зекономити гроші у випадку форс-мажорних обставин. Зрозуміло, ця порада неприйнятна для фінансово недисциплінованих.

21. Завжди перевіряйте чеки і рахунки на предмет наявності можливих помилок.

Збирайте чеки для відслідковування сум і статей витрат. Також чек є доказом здійснення покупки для повернення товару, який виявився неякісним.

22. Можете встановити собі ліміт витрат на день і дотримуватися його.
23. В супермаркеті здійснюйте покупки за наперед складеним списком. Адже проти Вас продавці використовують уже цілу науку – мерчандайзинг. Повне трактування поняття мерчандайзингу з урахуванням усіх нюансів охоплює фізичне розташування і оформлення товару в точці продажу, що всесторонньо стимулює споживача до його імпульсивного придбання, а також правильне представлення і детальне знання товару продавцями.^[21]

Психологи давно встановили, що найчастіше покупки здійснюються імпульсивно – прийшов, побачив, купив. Дослідження показали, що твердо запланованих покупок всього 30%, а 70% – спонтанні, імпульсивні. Причому саме на них в результаті припадають найбільші фінансові втрати із розряду «гроші на вітер».

24. Утепліть будинок (квартиру). Це зменшить витрати на обігрів оселі. Шведи підрахували, що на обігрів оселі взимку від 17 до 22^оС необхідно стільки ж енергії, як від 0 до 17^оС.
25. Ходіть у магазин ситими (це на повному серйозі). Доведено, що в такому разі ви купите менше, особливо продуктів харчування.
26. В день отримання зарплати рекомендують навіть не заходити у продуктовий магазин. Річ у тому, що в цей день людина відчуває себе багатою, і грошей не рахує, що ні до чого хорошого не призводить.
27. Крупні покупки плануйте завчасно.
28. Купуйте енергозберігаючу побутову техніку.
29. Купуйте тільки те, що Вам дійсно необхідно. Засновник Американського інституту з вивчення мотивації поведінки стверджував, що головна цінність товару для покупця полягає не у його функціональному призначенні, а у задоволенні глибоко схованих у підсвідомості бажань, про які сам покупець може навіть і не підозрювати. У більшості випадків ці темні інстинкти і таємні бажання витіснені у підсвідомість саме тому, що вони неприйнятні для свідомості. Технології управління нашими потребами досягли такої досконалості, що ми практично не здатні відрізнити наші істинні потреби від нав’язаних нам мотивів поведінки і пріоритетів продавцями товарів, послуг та ідей.
30. Встановіть лічильники на воду, газ і навіть тепло (якщо відсутнє автономне опалення). Норми споживання води, газу, тепла встановлюються так, щоб покрити всі витрати постачальника. На споживачів перекладають витрати на те, що вони фактично не використовували. Практика показує, що дуже часто споживання води на 1 людину значно менше нормативу, а значить, нема сенсу платити за зайві кубометри гарячої і холодної води та їхнє відведення. Особливо актуальна рекомендація стосовно лічильників тепла, що рахують кількість калорій тепла, доставленого до будинку. Якщо опалення не включили, то і платити за нього не потрібно.
31. Встановіть на крани на кухні та на раковині у ванній кімнаті спеціальні насадки, які зменшують використання води.
32. Придбайте штучну ялинку.
33. У деяких випадках, коли хлопці/чоловіки надають перевагу короткій стрижці, їх можна постригти в домашніх умовах. Придбання машинки для стрижки збереже Вам за рік в переводі на 1 чоловіка близько 13% середньої заплати по країні.

Завдання людини (сім’ї) – перетворити заощадження в інвестиції (активи, які приносять дохід і/або зростають у ціні).

Джерела

[1] www.franko.lviv.ua/faculty/ekonom/Economics/publish/Dohody/R_4.pdf.

[2] Представники середнього класу в розвинених країнах заощаджують, як правило, 15-20% доходів.

[3] Трейси Б. Как разбогатеть с нуля / Б. Трейси; пер. с англ. Е.А. Бакушева. – Минск: Попурри, 2016. – С. 149.

[4] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 260.

[5] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 194.

[6] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 195.

[7] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 195.

[8] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 213.

[9] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 227-228.

[10] Бурман Нейл. К черту бренды! – или Разбей свою Моторолу / Пер. с англ. Е.М. Клиновой. – М.: Поколение, 2007. – С. 246-247.

[11] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 105.

[12] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 17.

[13] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 162.

[14] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 58.

[15] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 15.

[16] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 88.

[17] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 190.

[18] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 212.

[19] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 224.

[20] Карпентер, М. На кофеине. Полезная вредная привычка / Мюррей Карпентер; пер. с англ. Г. Федотовой [конс. В. Гладырев, Н. Никольская, Н. Чистяков]. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – С. 109.

[21] Иванченко Б.В. Мерчендайзинг: Искусство продавать: Практическое пособие. – Симферополь: Реноме, 2003. – С.9.