80 років наукових звершень: в Ужгородському університеті відбулася масштабна міжнародна конференція філологів-славістів
Форум у змішаному форматі об’єднав у стінах вишу й на платформі Google Meet понад 160 учасників із України та закордоння
Захід відбувся у змішаному форматі, об’єднавши в стінах університету й на платформі Google Meet понад 160 учасників із різних куточків України, а також з-за кордону – Чехії, Словаччини, Польщі, Сербії, Хорватії, Грузії, Румунії, Угорщини, США. Співорганізаторами наукового форуму виступили Інститут української мови НАН України, філософський факультет Пряшівського університету (Словацька Республіка), Загребський університет (Республіка Хорватія), Університет імені Лоранда Етвеша в Будапешті (Угорщина), кафедра української мови та культури Ніредьгазького університету (Угорщина), Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Робота конференції розпочалася хвилиною мовчання – учасники вшанували пам’ять загиблих у кровопролитній російсько-українській війні.
Модераторка пленарних засідань наукового форуму професор Наталія Венжинович запросила учасників до перегляду слайд-показу про історію кафедри. Присутні побачили на світлинах тих викладачів, які були біля витоків потужного мовознавчого осередку на Закарпатті. Щемливі кадри з давніми фотографіями нагадали науковців, які вже відійшли в інші світи. Проте залишилася добра пам’ять про них, що трепетно зберігають викладачі кафедри наступних поколінь і тисячі випускників філологічного факультету, які стали справжніми майстрами у своїй професії. Іван Чередниченко, Степан Бевзенко, Йосип Дзендзелівський, Василь Добош, Василь Лавер, Михайло Сюсько, Любомир Белей, Кирило та Борис Галаси, Тамара Розумик… Пам’ятаємо…
Створена в далекому 1946 році, кафедра української мови стала справжнім лінгвістичним форпостом на заході України. Тут формувалися засади всесвітньовідомої Закарпатської діалектологічної школи, створювалися фундаментальні атласи й словники, над якими працювали такі велети науки, як професори Степан Бевзенко та Йосип Дзендзелівський. Сьогодні цю славетну традицію гідно розвиває сучасне покоління ужгородських мовознавців. Багато років плідно працювала на кафедрі Валентина Статєєва, доктор філологічних наук, професор (нині на пенсії). Продовжує працювати знаний учений Іван Сабадош, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови, автор фундаментальних монографій, словників, наукових статей, вдумливий лектор, мудрий наставник аспірантів. Створила свою наукову школу і професор Наталія Венжинович. Під її керівництвом підготовлено й захищено п’ять кандидатських дисертацій і одна – PhD.
З ювілеєм кафедру привітав академік НАН України, директор Інституту мовознавства НАНУ, доктор філологічних наук, професор, Богдан Ажнюк, окресливши основні вектори діяльності кафедри впродовж восьми десятиліть.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Ужгородського університету доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України Володимир Смоланка. Переказала найщиріші вітання з нагоди ювілею кафедри директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, доктор педагогічних наук, професор Мар’яна Марусинець. З щирими вітаннями колективу кафедри з нагоди ювілею виступив декан філологічного факультету, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля.
Кафедрі ґратулювали представники низки закладів вищої освіти України та наукових установ, також закордонні вчені, наголошуючи на плідному 80-річному шляху підрозділу, його сучасному потужному кадровому потенціалі та напрямах інтеграції в європейський науковий простір.
На двох пленарних засіданнях виступили провідні мовознавці з різних закладів вищої освіти України та з-за кордону, зокрема на першому – директор Інституту української мови НАНУ (Київ) Віктор Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ (тема доповіді: «Назви Русь і Україна та похідні від них у славістичних (закордонних та вітчизняних) студіях про Україну в ХІ–XIV ст.»); завідувач відділу діалектології ІУМ НАНУ (Київ) Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Важлива сторінка в розвитку ідей Ужгородської лінгвогеографічної школи»); завідувач відділу граматики та наукової термінології ІУМ НАНУ (Київ) Катерина Городенська, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Новітні проблеми мотивації та правопису складних прикметників у сучасній українській мові»); завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики ІУМ НАНУ (Київ) Євгенія Карпіловська, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Сучасна мовна діяльність суспільства та її моделювання в нових словниках української мови»); провідний науковий співробітник ІУМ НАНУ (Київ) Світлана Бибик, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ (тема доповіді: «Актуалізація діалектизмів і сучасний глобалізаційний дискурс»); заступник директора з наукової роботи Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ (Львів) Тетяна Ястремська, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник (тема доповіді: «Словник гуцульського говору: лексикографічні перспективи»); директорка Грузино-Українського інституту мов і культури Грузинського міжнародного університету (Тбілісі, Грузія) Зоя Адамія, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Мовна ідентичність у просторі вимушеної міграції: українська мова між культурною пам’яттю, багатомовністю й інтеграцією»); професор кафедри славістики філологічного філологічного факультету Белградського університету (Белград, Сербія) Людмила Попович, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Самостійний дієприкметник у староукраїнській мові XVI–XVIII ст.»); завідувач кафедри української мови Ужгородського університету Наталія Венжинович, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «80 років служіння слову: історія та сучасність кафедри української мови Ужгородського університету»).
Після перерви на другому пленарному засіданні виступили завідувач відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (Київ); професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету ім. Василя Стуса (Вінниця) Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України (тема доповіді: «Невідмінювані іншомовні іменники в різносистемних мовах: парадигматика, синтагматика і морфологічна адаптація»); професор кафедри славістики секції україністики Університету імені Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) Алла Архангельська, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «У сусіда і кавун солодший: про трансфери національномовних традицій»); завідувач кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці) Світлана Шабат-Савка, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Синтаксична категорія спонукання в координатах національного синтаксису й української етнокультурної ідентичності»; завідувач кафедри української мови та славістики Тернопільського національного педагогічногоо університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль) Тетяна Вільчинська, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Феномен мовної особистості Йосипа Дзендзелівського»); професор кафедри стилістики та мовної комунікації Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ) Дмитро Сизонов, доктор філологічних наук, доцент (тема доповіді: «Фразеологічний потенціал медійних фольлоронімів»); професор кафедри української лінгвістики, літератури та методики навчання Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків) Роман Міняйло, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді: «Карпатоукраїнський слід в архаїчній термінології судноплавства»); науковий співробітник Слов’янського інституту Академії наук Чеської Республіки (Прага, Чеська Республіка) Міхал Вашичек, PhD (тема доповіді: «Лемківські говірки північного Спіша в контакті із західнослов’янськими мовами»); професори факультету полоністики Ягеллонського університету (Краків, Республіка Польща) Юзеф Консь, Мацей Рак, доктори наук, професори (тема доповіді: «Діалектні словники Підтатр’я на тлі польської діалектної лексикографії»). Усі доповіді, виголошені на пленарних засіданнях, викликали жвавий інтерес, спонукали до роздумів про майбутні наукові пошуки.
Наступним етапом роботи конференції стала презентація професором Віктором Мойсієнком «Галицько-Волинського Євангелія ХІІ століття» і монографії «Спочатку було слово…», яку вчений підготував у співавторстві з Йоанною Ґеткою. Представлення цих видань викликало неабиякий інтерес в учасників конференції. Відомий мовознавець подарував свої наукові здобутки кафедрі української мови.
Після невеликої перерви наукові дискусії продовжилися у восьми секційних засіданнях. Науковці зацікавлено слухали доповіді, ділилися думками, пропонували шляхи вирішення назрілих нині проблем у мовознавчих дослідженнях.
Учені поділилися своїми враженнями про здобутки кафедри української мови, про конференцію у своїх виступах і після пленарних та секційних засідань:
Професор Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (Київ):
«Сучасна філологія стоїть перед колосальними глобалізаційними викликами, і саме регіональні мовні центри, такі як Ужгород, забезпечують ту глибинну стійкість національної мови, яку ми досліджуємо. Співпраця між академічними інституціями Києва та кафедрою української мови УжУ триває десятиліттями, і цей ювілей – чудовий привід окреслити нові спільні проєкти в царині соціолінгвістики, термінології та мовної політики».
Великий резонанс викликала презентація писемної пам’ятки «Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ століття» і монографії «Спочатку було слово…», яку В.М. Мойсієнко підготував у співавторстві з Йоанною Ґеткою. У цьому контексті учений зазначив: «Для мене велика честь виступати на пленарному засіданні цієї ювілейної конференції. Карпатський регіон – це багатюще джерело для історика мови. Пам’ятки писемності, створені тут у давніх століттях, приховують відповіді на багато питань щодо формування нашої граматичної норми. Дискусії показали, що ужгородська мовознавча школа має чудову молоду генерацію дослідників».
Професор Павло Гриценко, завідувач відділу діалектології Інституту української мови НАН України (Київ):
«Ужгородська діалектологічна школа, біля витоків якої стояв велет наукової думки Йосип Дзендзелівський, зробила величезний внесок у розуміння загальноукраїнського мовного ландшафту. Без праць ужгородських мовознавців неможливо уявити загальнослов’янський чи загальнокарпатський лінгвістичний контекст. 80-річчя кафедри – це свято для всієї академічної спільноти України. Сьогодні колектив гідно тримає цю високу планку, акумулючи унікальний говірний матеріал та переосмислюючи його для майбутніх поколінь».
Професор Анатолій Загнітко (Донецький національний університет ім. Василя Стуса (Вінниця)):
«Ужгородська мовознавча школа завжди вирізнялася особливою методологічною точністю. Коли ми говоримо про сучасну граматику, дискурсологію чи когнітивну лінгвістику, праці науковців УжУ посідають вагоме місце у вітчизняному науковому просторі. Конференція вкотре довела, що тут уміють гармонійно поєднувати класичний опис мовної системи із найсучаснішими лінгвістичними парадигмами».
Професор Тетяна Вільчинська (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка):
«Кафедра української мови УжУ – це взірець відданості своїй справі. Особливо хочу відзначити внесок професорсько-викладацького складу в лінгводидактику та підготовку вчителів. В умовах нової української школи їхні методичні напрацювання щодо викладання державної мови є неоціненними».
Професор Світлана Шабат-Савка (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича):
«Буковину й Закарпаття єднає не лише географічне сусідство, а й спільні наукові інтереси у сфері дослідження південно-західного наріччя української мови. Праці ужгородських лінгвістів є настільними книгами для наших студентів. Конференція вразила своєю щирою, академічною та водночас дуже теплою атмосферою».
Професор Юрій Бідзіля, декан філологічного факультету УжУ:
«Кафедра української мови завжди була й залишається серцем нашого факультету. Її історія тісно переплетена з долею самого університету. Філологія сьогодні – це не лише про правила чи словники, це про стратегічну безпеку держави, про виховання покоління, яке розмовляє та мислить українською. Пишаюся тим, що наш факультет здатний збирати форуми такого масштабу, де синхронно працюють академічна наука, закордонні славісти й молоді дослідники».
Професор Наталія Венжинович, завідувачка кафедри української мови УжУ:
«80 років для кафедри – це не просто літопис, це тисячі випускників, сотні монографій і головне – унікальна наукова школа, яка є візитівкою Закарпаття. Кафедра почала функціонувати як самостійна структурна одиниця в 1946 році в непростих історичних умовах, а сьогодні є потужним лінгвістичним центром, інтегрованим у європейський простір. Ця конференція продемонструвала, що поєднання глибокої традиції карпатської діалектології та новітніх ІТ-технологій чи корпусної лінгвістики дає неймовірні перспективи для розвитку україністики. Кафедра живе, розвивається і міцно тримає науковий фронт».
Професор Дмитро Сизонов (Київський національний університет імені Тараса Шевченка):
«Сьогодні медіалінгвістика та медіадискурс розвиваються шаленими темпами, і мені було надзвичайно приємно побачити, як тонко і глибоко колеги з УжУ відчувають ці процеси. Доповіді ужгородських дослідників, присвячені неографії, мові сучасних ЗМІ та трансформаціям у воєнному дискурсі, свідчать про те, що кафедра перебуває на вістрі актуальних європейських лінгвістичних тенденцій».
Професор Роман Міняйло (Харківська гуманітарно-педагогічна академія):
«Попри відстань, яка розділяє Харків та Ужгород, у науковому просторі ми єдині. Схід і Захід України спільно творять майбутнє нашої мови. Досвід ужгородської лексикографічної школи є надзвичайно корисним для нас. Цей 80-річний ювілей демонструє незламність українських університетських традицій».
Широко прозвучав і голос закордонних колег-славістів:
Професор Зоя Адамія (Грузино-Український інститут мов і культури (Тбілісі, Грузія):
«Українське слово сьогодні звучить по-особливому гордо в усьому світі, і в Грузії зокрема. Наукові контакти між нашими університетами доводять, що філологія не має кордонів. Ужгородська кафедра української мови виховала не одне покоління науковців, чий авторитет визнаний далеко за межами України».
Професор Людмила Попович (Белградський університет, Сербія):
«Вивчення української мови в контексті балканських та слов’янських зв’язків неможливе без урахування тих унікальних матеріалів, які десятиліттями збиралися і збираються в Ужгородському університеті. Ця ювілейна конференція стала прекрасним містком між українськими дослідниками та європейською славістикою».
Професор Мацей Рак (Ягеллонський університет, Краків, Польща):
«Для польських славістів Закарпаття та Ужгородський університет завжди були стратегічними партнерами. Нас об’єднує спільний Карпатський ареал, спільні мовні контакти, які ми досліджуємо разом. Ми активно цитуємо праці ужгородських діалектологів у своїх роботах. Щиро вітаю кафедру з 80-річчям!».
Конференція підтвердила, що ужгородська лінгвістична школа міцно інтегрована у всеукраїнський та європейський науковий контекст.
Конференція показала: кафедра-ювілярка не просто береже традиції, а впевнено диктує нові тренди у філології.
Організатори конференції запропонували учасникам на основі їхніх доповідей підготувати статті у фаховий «Вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія», а також запуск спільних із європейськими колегами цифрових проєктів із картографування говірок Карпато-Балканського ареалу, тісну співпрацю в інших наукових проєктах.
Наступного дня учасники конференції здійснили подорож у Довге. Поклонилися пам’яті Василя Васильовича Німчука, визначного українського вченого, випускника кафедри української мови, який похований у рідному селі. Побували в будинку брата відомого вченого, Івана Васильовича Німчука, куди науковець приїздив із Києва у відпустку.
Зустрілися й з педагогічним колективом Довжанського ліцею імені В.В. Німчука, побували на екскурсії в Довжанському замку, де гідами були вчителі цього ліцею. Кафедрали з Ужгорода подарували в бібліотеку освітнього закладу два покажчики наукових праць, підготовлені до конференції.
Також побували в місцевому санаторії «Боржава», що зручно вмостився серед прекрасних гір, надихалися карпатським повітрям, набралися наснаги для нових наукових досліджень. Щиро вдячні довжанам за цікаві зустрічі, спілкування, щирість, гостинність.
Поверталися з подорожі окрилені, одухотворені, з новим планами, з новими сподіваннями на подальшу співпрацю.