Ошатне 300-сторінкове видання, що побачило світ у видавництві «Рік-У», складається з семи розділів, які містять наукові розвідки про сприйняття постаті Лесі Українки письменниками, художниками, композиторами, театралами, матеріали з історії закарпатської Лесіани, художні твори про Лесю Українку, написані закарпатськими письменниками. Також у збірці вперше зібрано бібліографію крайової Лесіани. Варто зазначити, що презентована книжка завершує серію видань ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, у якій побачили світ «Закарпатська Шевченкіана» (2013) та «Закарпатська Франкіана» (2016).
Захід зібрав авторів розвідок «Закарпатської Лесіани», літературознавців, поціновувачів творчості Лесі Українки. Модерувала презентацію одна з укладачок збірника Іванна Когутич, яка зазначила, що ідея проєкту виникла ще під час святкування 150-річчя письменниці. Над збірником працювали рік, проте презентувати видання на початку 2022-го завадила війна. Також пані Іванна подякувала всім, хто долучився до створення книги.
Автор ідеї проєкту, письменник Олександр Гаврош розповів, що до замислу зробити таке видання багато хто поставився зі скептицизмом, апелюючи до того, що відповідного матеріалу на Закарпатті просто нема: Леся сюди не приїжджала і про наш край не писала. «Та сталося так, що зі всієї серії ця книга вийшла найбільшою, бо виявилося, що Леся Українка потужно присутня в закарпатському культурному просторі. Багато нового зі статей цієї книги я відкрив і для себе особисто. Думаю, дослідження наших науковців, наприклад, Е. Балли («Творчість Л. Українки в угорських перекладах»), М. Зимомрі («Рецепція Л. Українки в німецькомовному культурному просторі») та інших дадуть поштовх і загальноукраїнському лесезнавству. Я радий, що ця смілива ідея втілилася настільки вдало. Вважаю, що це лише початок і закарпатська Лесіана матиме розвиток», – підсумував пан Олександр.
Одна з авторок збірки, лесезнавиця, завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма зазначила, що очолювана нею кафедра має давні традиції рецепції, осмислення Лесі Українки: «Це глибокі статті-дослідження П. Пономарьова, Л. Голомб, В. Попа, якими і нині послуговуються, вивчаючи творчість письменниці. Наукова Лесіана продовжується. Сподіваюся, що і надалі цю письменницю глибоко, системно досліджуватимуть вже молоді покоління вчених, бо роботи ще насправді багато, адже тексти Лесі Українки невичерпні».
Відзначила пані Кузьма і художнє оформлення видання, зокрема обкладинку, де Леся Українка зображена як грація, як Мавка. «У національній психіці у нас Франко – інтелект, Шевченко – емоція, а Леся – це грація. Це жіноча іпостась української психіки. Леся Українка завжди буде актуальна і відкриється лише тим, хто пірне у глибини її творчості, дійде до вершин духу. Драматургія письменниці шедевральна і мусить мати світове визнання. Я переконана, що нині, коли весь світ говорить про Україну, мусить говорити і про наші культурні надбання, бо у нас є такі скарби духу, такі зразки мужності, гідності, що багатьом народам можна черпати з цієї скарбниці. І Леся одна з тих амбасадорок української ідеї, яка залишиться у вічності і може гідно нас презентувати у світовому просторі».
Також Оксана Юріївна подякувала книгозбірні за прекрасне видання, висловивши сподівання, що таких книжок і про інших письменників ставатиме більше, адже нині ми очищуємося від усього чужого, а наші світочі духу – це той ґрунт, на якому треба формувати храм української душі і Української держави.
Спеціально для «Закарпатської Лесіани» на прохання укладачів науковці робили дослідження про вплив Лесі Українки на творчість митців нашого краю, зокрема художників і композиторів. Так, про закарпатських живописців, які надихалися творчістю письменниці, на зустрічі розповіла кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Закарпатської академії мистецтв Оксана Гаврош. Щодо впливу на композиторів нашого краю, то його проаналізувала кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри археології, етнології та культурології УжНУ, викладачка-методистка Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є. Задора Тетяна Росул.
Окремий розділ у книзі присвячений театральній Лесіані, адже її шлях на закарпатській сцені розпочався ще 1922 року з прем’єри «Боярині» у постановці М. Садовського в Руському театрі Товариства «Просвіта» в Ужгороді. Відтоді наші режисери неодноразово зверталися до геніальних текстів драматургині Квітки-Косач. Саме про Лесю театральну на презентації розповідали заслужений артист України, режисер Закарпатського муздрамтеатру ім. братів Шерегіїв Василь Шершун та заслужена артистка України, головна режисерка Закарпатського академічного обласного лялькового театру «Бавка» Наталія Орєшнікова.
Вітав присутніх з виходом «Закарпатської Лесіани» і дякував за виконану роботу укладачам і авторам поет, завідувач філії художнього музею ім. Й. Бокшая «Народного літературного музею Закарпаття» Василь Густі, чий вірш, присвячений Лесі Українці, також увійшов до видання. Поет зазначив, що творчість національної подвижниці надзвичайно потужна, причому навіть для дітей, тому якщо входить у життя людини, то це назавжди. Розповів пан Густі про роль текстів Лесі і в його житті та висловив думку, що для того, аби краще зрозуміти письменницю, варто побувати на її батьківщині.
Приїхав із Києва привітати книгозбірню з виданою працею і добрий друг бібліотеки, доктор філологічних наук, головний бібліограф України, завідувач відділу бібліографії Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, професор Сидір Кіраль. Професор розповів, що Національна книгозбірня ім. В. Вернадського теж нині працює над новим проєктом: «Це буде повна наукова бібліографія, яка охоплює 4 томи: 1 т. – твори Лесі Українки, 2 т. – література про життя і творчість письменниці, 3 т. – вшанування пам’яті Лесі Українки, 4 т. – опис тих матеріалів, які зберігаються в окремих архівах Києва, фонодосховищах музеїв, пов’язаних з письменницею». Також Сидір Степанович зазначив, що всі видання ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка завжди вигідно вирізняються з-поміж інших книг, які видаються бібліотеками України. «Закарпатська Лесіана вражає. Це нове слово у лесезнавстві, адже ми можемо прослідкувати прихід Лесі Українки на Закарпаття, починаючи з 1922 і до наших днів. Прочитавши статті першого розділу книги, я пізнав багато нового для себе. Наприклад, про вплив Лесі Українки на закарпатських художників, композиторів чи статті про письменницю на сторінках угорськомовної преси. Це факти, яких ми не знали. Всі розділи книги максимально повні та ґрунтовні. Цей багатий матеріал ми намагатимемося ввести у другий том нашого дослідження. Я щасливий, що ця книга є, її презентували. Це свідчення, що нас не зламати і ми обов’язково переможемо!» – резюмував Сидір Кіраль.
Відзначили важливість «Закарпатської Лесіани» і знані літературознавці Іван Хланта та Іван Сенько.
Крім публіцистичних виступів, гості презентації мали нагоду насолодитися і музикою: студенти Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Задора Віталіна Баюр (концертмейстер – Анна Касо), Оніка Кость (концертмейстер – Анна Касо) та Данієла Софілканич (концертмейстер – Ольга Чундак) порадували вокальними виступами на вірші Лесі Українки.
Завершили вечір спільним фото на пам’ять.
«Закарпатська Лесіана» доступна у всіх книгозбірнях області та в електронному варіанті на сайті ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка.
фото ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка