Асоціація випускників УжНУ підсумувала роботу за рік і презентувала другий номер «Вісника»

Підсумкове засідання розпочав президент і голова ради Асоціації, ректор УжНУ Володимир Смоланка, який після вітання присутніх з новорічно-різдвяними святами зауважив, що важливість Асоціації для вишу важко переоцінити, адже напрями її діяльності є добрим підґрунтям для розвитку університету. Недарма такі організації дуже популярні серед закордонних університетів.

«Те, що Асоціація цього року поповнилася підрозділами у різних країнах, свідчить про високий рейтинг нашого університету. Одна з наших основних цілей – аби нас перестали сприймати як провінційний виш, аби університет став якомога сучаснішим, аби він інтегрувався у європейське середовище. Думаю, що багато вдалося зробити у цьому напрямі. Ми ввійшли до рейтингу 12 найбільших вишів України, вступили до Хартії університетів. У нас працює програма академічної мобільності для студентів із майже 20 закордонними вишами. Ми є частиною «Горизонту – 2020». Влітку плануємо провести на базі УжНУ велику конференцію з генетики і представити на ній геном українця. Цьогоріч університет заробив близько 190 мільйонів гривень. Ми змогли вперше за 30 років закупити обладнання для науки. До 2020 року плануємо завершити корпус Г, який будується вже 30 років», – розповів Володимир Смоланка. Наприкінці свого виступу він подякував керівництву Асоціації, комітету старійшин, а також персонально членам громадської організації, спонсорам за ефективну роботу.

День заснування Міжнародної асоціації випускників – 24 березня 2017 року – назавжди увійшов в історію вишу, – вважає голова правління, проректор Олександр Сливка.

«Для себе я визначаю основний результат роботи Асоціації – її фактичний розвиток після юридичного утвердження. Ми підкреслюємо правильність назви, вона справді є міжнародна. Структурні підрозділи є у багатьох країнах Європи, Америки, Канади тощо, де керівники підрозділів Асоціації допомагають організовувати осередки, шукають наших випускників за кордоном. Сьогодні немає такого континенту на земній кулі, де би не працював наш випускник. Завдяки медичному факультету № 2 будемо мати і вже маємо випускників у країнах Азії. У такому поширенні Асоціації є значна перспектива», – зазначив Олександр Георгійович.

Голова правління вважає другий номер «Вісника» важливим здобутком Асоціації. Підтвердженням цього є і схвальні відгуки випускників зі США й Ізраїлю – Юрія Єлінека, Ігоря Айзенберга, Надії та Віктора Голдовських. У журналі розміщена інформація про результат зустрічі зі старійшинами університету, подано інтерв’ю з відомими випускниками тощо. Така робота має значення у контексті профорієнтації, – підкреслив Олександр Сливка.

«За ці два роки – рік становлення і рік функціонування – ми зрозуміли певні речі, які спочатку видавалися нам зовсім іншими. Не можна говорити, що завданням наступного року є лише розбудова структури. Ми можемо виступати тільки каталізаторами процесу. Розширення нашої Асоціації – процес безконечний. Нині ми дістаємо пропозиції наших випускників з-за кордону, що доповнює наші ідеї. Тому ми повинні осмислити плани і не втрачати часу, бо в 2020-му році нашому університету вже виповниться 75 років. І в підготовці до цієї дати Асоціація також повинна брати активну участь», – вважає голова правління.

Олександр Георгійович подякував деканам – членам Асоціації і водночас попросив їх активніше залучати до роботи в Асоціації активну молодь, яка хоче працювати на благо університету.

Серед планів на наступний рік, озвучених головою правління:

• пошук контактів з випускниками, які реалізували себе у науці, бізнесі, політиці;
• робота з розбудови структури Асоціації;
• виїзні засідання;
• робота з відновлення «Скалки», «Плішки», біобази «Колочава»;
• співпраця з ТОВ «Інтерфіл», очолюваним Олегом Адамчуком, щодо працевлаштування студентів.

Заступник голови правління, ініціатор створення Асоціації Іван Артьомов у своєму виступі передусім зауважив, що робота громадської організації була би неможлива без розуміння і допомоги президента і голови правління. Він зауважив, що хоч як парадоксально, але осередки за кордоном працюють краще, результативніше, ніж в області. Активніші навіть за деякі факультети, які зобов’язувалися подати списки з контактами випускників, однак не зробили цього. Перелік з контактами Асоціація отримала з географічного, філологічного, математичного, а також фізичного факультетів, декан якого працює дуже результативно, – вважає Іван Артьомов.

Голова ради старійшин Іван Чаварга зазначив, що його найбільше тішить, що старійшини університету прийшли на засідання у повному складі.

«Ці люди пройшли багато складних етапів розвитку і нині є свідками нового етапу. І маємо надію, що дальший розвиток буде успішним, і до цього докладуть зусиль молоде і старше покоління. Мені імпонує, що керівництво університету активне. Хочу запевнити, що члени комітету старійшин будуть і надалі підтримувати ваші починання», – зазначив Іван Чаварга.

На засіданні виступив і доктор історичних наук, професор, фундатор економічного факультету УжНУ Іван Мешко, який вважає, що з 1945 року і донині в історії Закарпаття не було більш важливої історичної події, як відкриття університету в Ужгороді.

«Ця подія сміливо стає поряд із проголошенням Карпатської України і Актом возз’єднання Закарпаття з Україною. З часу створення університети випромінюють ауру й енергетику, якої не має ферма, завод. Американці довели, що капіталовкладення в жодну іншу сферу не приносить такого результату, як в освіту. Думаю, створення університету і в майбутньому жодна інша подія не затьмарить. Дуже тішуся, що працював в УжНУ майже 60 років», – зазначив Іван Мешко.

Учасників засідання від імені всього філологічного факультету привітала деканеса Галина Шумицька, а також подякувала колективу «Вісника» за те, що факультет представлений у випуску дуже поважними людьми.

«Слухаючи виступи старійшин і керівників Асоціації, хочу висловити дві думки. Нині суспільство переходить у режим спілкування онлайн, але ролі друкованого видання ніхто не перекреслить. Попри чималу кількість фахівців, ми не дуже можемо похвалитися якісними виданнями. Однак є кілька таких зразків, серед них журнал «Унікум» – видання, що презентує Закарпаття. Думаю, «Вісник» може бути отим виданням, котре презентуватиме наш університет на дуже високому рівні і в якому можуть бути представлені здобутки вишу. Друга думка – сьогодні стає популярним напрям дизайн-спілкування, комунікаційний дизайн. Цінно, аби представники різних поколінь могли зустрічатися для спілкування. Бо людям важливо прийти і розказати про свої здобутки. Наприклад, в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка щороку проводять фестиваль «Журналістська весна», що сприяє налагодженню контактів між студентами і випускниками. Я розумію, що така робота дуже складна, але вона буде успішна», – вважає Галина Шумицька.

Ще одна представниця філологічного факультету – завідувачка кафедри української літератури Валентина Барчан – подякувала присутнім за високу нагороду, яку здобула завдяки тому колективу, з яким працює майже 40 років, – звання «Заслужений працівник освіти України». Вона нагадала про святкування 30-річчя університету, свідком якого була ще студенткою, а також про послання до нащадків, яке тоді заклали під пам’ятником у формі книги. Валентина Володимирівна вважає, що настав час роздобути ту капсулу і прочитати послання. Ректор схвально відгукнувся на таку ідею.

Ідеями щодо розвитку вишу під час засідання поділилися декан математичного факультету Михайло Повідайчик, який анонсував проведення міжнародного симпозіуму, старійшина факультету, відомий лікар, один із перших випускників Дезидерій Петнегазі, а також директор НДІ фітотерапії Оксана Ганич, яка відзначила, що дуже радіє анонсу конференції з питань генетики, бо це матиме важливе значення для Закарпаття.

Підбиваючи підсумки засідання, президент Асоціації, ректор УжНУ ще раз подякував усім причетним до видання «Вісника», а також за роботу кожного працівника УжНУ протягом року.