Добру освіту й справжній «Студентський смак» на ФСН гарантує вступникам декан підрозділу Юрій Остапець
Вибір в абітурієнта факультету суспільних наук – з-поміж семи спеціальностей, що орієнтовані на роботу з людьми
Декан ФСНу Юрій Остапець розповів, що саме дві останні спеціальності є новими для факультету. Щоправда, «Публічне управління і адміністрування» відкрили торік, та спеціальність була досить пізно ліцензована й через це не мала великого попиту. «Ця спеціальність бакалаврського рівня є на кафедрі політології та державного управління. Вона пов’язана з управлінськими проблемами, адже в країні відбувається децентралізація, процес утворення об’єднаних територіальних громад, відповідно повністю буде реформуватися система владних відносин у регіонах. Ми готуватимемо тих випускників, які потім зможуть обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад.
Щодо «Початкової освіти», то Юрій Олександрович переконаний: на ринку освітніх послуг ця спеціальність має попит, тож її поява в нашому ВНЗ – очікувана й однозначно позитивна. Здобувши її, молодь зможе працювати у початковій школі (вчителями 1–4-х класів і в групах продовженого дня).
До уваги
Про сертифікати ЗНО й ліцензійний обсяг для спеціальностей факультету суспільних наук можна дізнатися за покликанням.
Декотрі спеціальності передбачають поділ за освітніми програмами з третього року навчання. За словами Юрія Олександровича, «раніше факультет міг відкривати ці освітні програми самостійно, потім це право забрали. Тепер вони мають пройти процес ліцензування й акредитації».
Аби абітурієнт не заплутався, повідомляємо: при вступі обираєте лише саму спеціальність. Поділ за освітніми програмами відбуватиметься вже в процесі навчання, й при поданні документів ще нічого обирати не потрібно. «Освітні програми – це те, що буде записано у дипломах випускників. Тобто, до прикладу, окрім того, що в документі писатиме бакалавр соціології, ще буде зазначена й така освітня програма, як «Соціологія економічної діяльності» або «Кризовий менеджмент». Тобто таким чином конкретизується спеціальність соціолога. Раніше це був просто поділ, що відбувався на третьому курсі й ніде не відображався. А тепер буде опція, де це все прописується», – пояснює декан факультету.
Навчаючись на ФСНі, студенти мають можливість продовжити здобуття освітнього-кваліфікаційного рівня «Магістр» у європейських вишах або навчатися у закордонних ВНЗ за програмами обміну студентів. Зокрема, є можливості обміну з Польщею (Слупськ). Однак, за словами Юрія Остапця, часто навчання магістрів платне, а тому не є широкодоступним.
Однією з особливостей факультету є те, що саме тут була реалізована перша в Україні сертифікатна програма «Ромські студії». «Вона вже пройшла першу успішну апробацію, і в червні цього року учасники отримали сертифікати. Програма й надалі функціонуватиме на факультеті, вдосконалюватиметься. Вона безкоштовна й відбувається після основного навчання (тобто з 14-ї години). Тому, якщо будуть охочі, вона продовжуватиме існування й надалі виконуватимуться розвідки у рамках життєдіяльності ромських громад. Вважаю, що це цікаво передусім для студентів психологів, журналістів, політологів. Адже це ті спеціальності, котрі зорієнтовані на роботу з людьми. А сертифікатна програма дає можливість здобути знання про саму ромську громаду не тільки на Закарпатті, а узагалі про історію ромів, їхню культуру, традиції, про табори, що є на Закарпатті. Є виїзди в ці табори, де слухачів знайомлять із побутом ромів, тому це цікаво», – ділиться пан Остапець.
Першу програму опанувало 10 студентів. Закінчуються «Ромські студії» підготовкою індивідуальної роботи, відбувається її публічний захист. Початком студій є листопад-жовтень, заняття за програмою відбуваються раз у тиждень і закінчуються у червні. Таким графік був досі, однак декан ФСНу не виключає того, що можливі деякі зміни.
Яскравою сторінкою життя кожного студента є участь у розважальних закладах свого факультету. Саме вони дають змогу молоді познайомитися між собою, проявити себе й на повну пізнати смак студентського життя. Не випадково традиційне свято ФСНу має саме таку назву – «Студентський смак». Підрозділ був одним із перших, хто започаткував дозвілля, що включає в себе й приготування ароматного боґрачу, спортивні змагання, конкурси художньої самодіяльності та студентської кухні.
«Це одне з тих традиційних свят, яке на факультеті підтримується. Активну участь у ньому беруть студенти. Також кожна спеціальність має свої дні. Все це не відбувається поза межами функціонування факультету, адже треба, щоб майбутні фахівці зі студентської лави знали, коли їх професійне свято ☺. Крім того, є дні першокурсника, дні факультету. ФСН активно впроваджує й різні наукові заходи: в нас відбуваються науково-практичні конференції як на рівні викладацького складу, так і студентські. Є конференції загальні, де беруть участь усі спеціальності», – ділиться Юрій Остапець.
Ну і яке ж навчання без практичної його реалізації? Кожна спеціальність (зазвичай – починаючи з другого року навчання) має свою практику. Це і практика в політичних партіях, в органах державної влади та місцевого самоврядування, у різних соціальних закладах, у силових структурах (зокрема, студенти-психологи мали практику в поліції). Це основні органи, в яких відбувається ознайомлення студентства з їхньою майбутньої професією.
Пізніше випускник має можливість працевлаштуватися в тих же місцях. Основним робочим місцем для здобувачів спеціальності «Початкова освіта» буде, звичайно ж, школа; політологи та випускники «Публічного управління та адміністрування», за словами декана ФСНу, часто знаходять робочі місця в органах державної влади й місцевого самоврядування, йдуть у політичну журналістику. Психологи займаються і приватною практикою, реалізують себе за спеціальністю в школах, на підприємствах, а також у поліції, на митниці. При виборі роботи соціологи дещо схожі з політологами, але, як правило, їх головне призначення – вивчати громадську думку й на основі цього робити певні висновки, прогнози. Тому вони йдуть в експертні центри, аналітичного роду структури, також на підприємства, адже і там потрібні такі фахівці. Соціальні працівники не мають проблем із працевлаштуванням у наявних у нас соціальних закладах.
«Хто хоче хорошу роботу, повинен мати добру освіту й звертати увагу на самоосвіту. Тепер навчальні програми побудовані так, що багато відводиться саме на самостійне вивчення матеріалу», – резюмує Юрій Олександрович і закликає молодь не покладатися лише на аудиторні заняття, адже тоді випускник не стане тим фахівцем, якого захоче бачити в себе серйозний роботодавець.