Про фінансування вишів, диференціацію зарплат, здорожчання освіти й особливості навчання іноземців говорили в УжНУ із заступником міністра освіти і науки

ФІНАНСОВА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ

Цьогоріч УжНУ отримав фінансування в розмірі 112% від торішнього бюджету. За оцінками міністерства, додатково це майже 22 мільйони гривень.

«Наступний крок – фінансова автономія університетів, – повідомляє Єгор Стадний. – Університети здобудуть можливості щодо витрачання і заробляння коштів, матимуть розширені повноваження стосовно майна: питання оренди будуть вирішуватися без сторонніх погоджень, а залучені кошти залишатимуться в університеті».

Зі слів заступника міністра, мають намір упровадити й новацію щодо продажу майна. Заклади вищої освіти зможуть продавати своє майно, зокрема й приміщення, яким не користуються. Гроші від цього так само будуть залишатися в університеті.

ХТО КРАЩЕ ПРАЦЮЄ – ТОЙ БІЛЬШЕ ЗАРОБЛЯЄ

Відтак порушили питання зрівнялівки в оплаті праці викладачів. «Нині у нас діє єдина тарифна сітка. Плануємо запровадити для одної посади кілька тарифних варіантів, які дадуть можливість здиференціювати працівників за результатами роботи», – каже заступник міністра.

Це означає, що викладачі, які працюють більше, активно займаються науковою діяльністю, матимуть вищу оплату. Як пояснює Єгор Стадний, упроваджують це зокрема для запобігання відтоку якісних кадрів із університету у бізнес чи за кордон: «Ви реально побачили додаткові кошти. Ми просимо університет скерувати їх на диференціацію оплати праці – сильніші викладачі мають заробляти більше. Цих коштів вистачить для надбавок найкращим 60–70 викладачам. Ми робимо цю зміну для того, щоб в університеті затрималися ті люди, які можуть добре заробляти і поза ним».

Ректор УжНУ Володимир Смоланка поінформував, що справді значну частину додаткових коштів університет спрямував на підвищення заробітних плат викладачам і погодився: «Той, хто ліпше працює, має заробляти більше».

Також чиновник анонсував підписання угоди про міжнародну позику на 3 мільярди гривень для української освіти. Ці кошти мають намір інвестувати першочергово в дослідницьке обладнання, щоб університети мали змогу заробляти на науці й конкурувати із закордоном.

– В УжНУ є всі можливості, щоб іти далеко вперед. Відверто скажу: покладаємо великі сподівання на кілька закладів в Україні. І УжНУ серед них, – наголосив Єгор Стадний.

ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ ЗРОСТЕ НА ТРЕТИНІ СПЕІАЛЬНОСТЕЙ

Із 2020/2021 навчального року  вартість освіти на третині спеціальностей зросте. Як пояснив заступник міністра, це спричинено тим, що вартість навчання бюджетників обходиться державі у два, а то й у три рази дорожче, ніж ціна, яку сплачують контрактники за тими ж спеціальностями.

Першими зростання цін на навчання відчують студенти-економісти, управлінці, психологи, міжнародники тощо. «Це не будуть технічні спеціальності, це не будуть природничі спеціальності, це не будуть педагогічні чи аграрні спеціальності – ідеться лише про третину найпопулярніших спеціальностей серед контрактників», – роз’яснив чиновник.

У МОЗ сподіваються, що частина контрактників перейде на технічні та природничі спеціальності. Частина  буде використовувати податкову знижку, ще хтось скористається пільговим кредитом. Таким чином планують збільшити кількість надходжень до університетів та оплату праці.

– Вища освіта не може бути недорогою. За неї треба платити. Якісна вища освіта коштує грошей. Проблема не в браку коштів, а в тому, що батьки радше куплять потриману іномарку за 4000 доларів, ніж оплатять 4-річний бакалаврат за підвищеними цінами, приблизно теж за 4000 доларів. Проблема в тому, що іномарка приноситиме набагато менше або взагалі не приноситиме прибутку, а вища освіта дитини дасть дивіденди в майбутньому, – каже Єгор Стадний.

Як порівняти з якісним університетом за кордоном, ціни у нас навіть із підвищенням все одно будуть нижчими. А якщо конкурувати з тими, хто пропонує неякісну вищу освіту, хоч і за кордоном, – це шлях у нікуди, – переконаний урядовець.

ІНОЗЕМЦІВ НА НАВЧАННЯ ПРИЙМАТИМУТЬ ЗА СПІВБЕСІДОЮ

Щодо роботи з іноземними студентами, то тут головний меседж міністерства – мінімізація послуг посередників та співбесіди з абітурієнтами.

«У мене немає нарікань на роботу УжНУ, – каже заступник міністра, – але є нарікання на роботу кількох університетів і недобросовісних фірм-посередників. Від цього боляче буде всім, бо посли іноземних країн просто заявлятимуть про невизнання українських дипломів». Це, за його словами, спричинить відтік іноземних студентів і дискредитацію української освіти за кордоном.

«Уже з 2021 року вступ іноземних громадян відбуватиметься лише на акредитовані освітні програми. Ми виявили ганебні випадки підробки сертифікатів КРОК – ні, не в Ужгороді, але це вже міжнародний скандал. Шляхи видачі запрошень на навчання ми будемо робити лише електронними: це зменшить поле для корупції», – повідомляє Єгор Стадний.

Основна мета впровадження власного відбору студентів університетом – відсіювання тих, хто прагне перетнути кордон, а не здобути освіту.

Також ішлося про розмежовані договори формату «університет-посередник», «посередник-студент» замість тристоронніх «університет-посередник-студент».

Ті університети, які себе добре зарекомендували й підтримають рекомендації міністерства щодо контролю відбору абітурієнтів, натомість матимуть підтримку держави у вигляді реклами вишу за кордоном.

***
Насамкінець Єгор Стадний наголосив: «Наша мета – тримати з вами постійний безпосередній зв’язок, висвітлювати всі наші дії, аби й очікування були однаковами. Аби було розуміння, як і чому саме так рухаємося. Кроки можуть не подобатися чи бути болісними, але резон і раціо мають бути донесені завжди».