Галина Шумицька: «Патріотизм не може бути голим і босим, він має бути підтриманим фінансово»
У день 4-ї річниці ухвалення в Україні мовного закону професорка УжНУ в інтерв’ю «Польському Радіо» поділилася думками про актуальні питання функціонування державної мови
Найзахідніший регіон України Закарпаття є поліетнічним, люди в ньому завжди вирізнялися толерантністю до національних меншин, які там проживають. Наразі на Закарпатті перебуває понад 350 тисяч вимушених переселенців з інших регіонів. Це переважно мешканці Сходу України, внаслідок чого, як зазначила Галина Шумицька, завжди українськомовний Ужгород тепер більш ніж колись звучить російською.
А тому є чималий запит на вивчення української мови. Регіональна програма з розвитку державної мови, затверджена наприкінці минулого року, передбачає низку освітніх проєктів, серед яких є й мовні курси. Для цього передбачено і відповідне фінансування.
«Патріотизм не може бути голим і босим, він має бути підтриманим фінансово. Адже мова є й економічною категорією, досвід Польщі в цьому сенсі є для нас добрим зразком», — зазначила науковиця.
За її словами, саме Польща, яка ухвалила мовний закон на двадцять років раніше за Україну, дуже чітко прописала ключовий принцип про те, що саме мова є основним елементом національної ідентичності. В урядових документах цієї країни зазначено, що мова є, між іншим, економічною категорією. Саме тому й передбачено чималу кількість державних стипендій та інших мотиваційних чинників для підтримки охочих вивчати польську мову як усередині країни, так і за кордоном. Таким шляхом має рухатися і Україна, адже це дуже гарний зразок. Треба бути амбасадорами своєї національної ідеї та просувати український наратив, який до останнього часу формувався за радянськими кліше. «Це дуже важливо усвідомлювати, і ми в Україні теж повільними, на жаль, кривавими кроками ідемо до цього усвідомлення», — підкреслила спікерка.
Мова — це код нації, щоб перейти на спілкування українською, має змінитися спосіб мислення. Але люди чимало переоцінюють за час війни. І динаміка змін є позитивною. Люди радо вивчають, переходять на державну мову. «Я уболіваю за державний рівень. І охоплює гнів та обурення, коли на телеефірах поряд із національно свідомими політиками одіозні депутати знову починають порушувати питання про захист російськомовних. І це у час війни, коли стільки людей гине!» — наголосила Галина Шумицька.
Потрібно визнати, український шлях супроводжується численними помилками, але головне — зробити правильні висновки й виробити ефективні кроки.
У цьому контексті, знову ж таки, слід згадати досвід Польщі, яка дуже добре вивчила історичний урок. Бо теж пережила колись непрості часи.
І коли там зрозуміли, що лише польська мова є головною цінністю, яку треба обстоювати, а через неї — себе, свою історію, свою культуру, і яка є, як у гоголівському «Вії», тим колом недоторканності, що здатне захистити від ворога, то й вийшли на рівень, який є тепер. І який дозволяє надавати допомогу Україні, що є надзвичайно цінним.
Послухати інтерв’ю: