Любов і Петро Части приїхали до Ужгорода з новими книжками
Зустріч модерувала головна редакторка бібліотеки Іванна Когутич-Гаврош. За її словами, гості давно стали друзями закладу: «Останні, не побоюся округлити, 10 років ми регулярно збираємося в залі «Вікно в Америку» і обговорюємо їхню творчість, життя в Україні і США. І сьогодні ми теж поговоримо і про життя, і про книжкові новинки».
Попередній візит подружжя до Ужгорода відбувся два роки тому. Своїми враженнями від міста вони поділилися й цього разу. Любов Дмитришин-Часто розповіла про важку дорогу з Києва до Ужгорода: евакуаційні висадки з потяга, атаку дронів та реалії війни, з якими довелося зіткнутися останніми днями.
Розмова торкнулася й політичної ситуації в Україні та США. Подружжя уважно стежить за подіями в нашій державі. Петро Часто активно дописує до газети «Свобода» й аналізує те, що відбувається.
Щодо Америки, Любов Дмитришин-Часто розповіла, що після переїзду до США вони довго розбиралися в політичних силах, і погляди республіканців їм імпонували більше. Під час першої каденції Дональда Трампа Части були його прихильниками. Вони щиро вірили, що в другій каденції він зможе змінити ситуацію на краще, допомогти Україні й зупинити війну. Під час перегонів 2024 року авторка вела щоденник, де щодня фіксувала враження від політичної боротьби і згодом видала його під назвою «Перегони».
Сталося, однак, інакше. Після останніх рішень американського лідера більшість американців, як і подружжя Частів, розчарувалися в ньому. З цього розчарування й народилася повість «Дженіфер» про котів, які походять від войовничих рисей, що нині воюють в Україні. Книга сповнена алегорій, а за допомогою художніх образів авторка висловлює своє ставлення до Трампа та його політики.
Петро Часто також тяжко переживає події в Україні, і це добре видно з його творів. Тема війни проступає з усіх останніх книжок письменника – «Іван і John», «Останній семестр», «Школа молодого автора».
Подружжя вже багато років видає книжки в ужгородському видавництві «Тімпані». Його директор Ярослав Федишин не приховує захоплення: «Любов і Петро – дуже продуктивні автори. За останні роки ніхто в моєму видавництві не видав стільки робіт як вони. Це по 3-4 праці в рік кожен».
Любов Дмитришин-Часто розповіла, що вдома мають власне маленьке видавництво, де кожен при своєму ділі: Любов і Петро пишуть, донька Еріка та онука Наталія малюють, а зять Степан верстає й оформлює книжки.
За останні роки пані Любов уклала три томи власних творів. Авторка каже: «Зараз після смерті людям ставлять великі мармурові пам’ятники. Я вирішила, що створю собі пам’ятник сама: зберу всі свої твори в багатотомник. Окремі книжки легше читати чи подарувати комусь. А багатотомник – для бібліотек або приватних колекцій. Я вважаю, що це буде чудовою пам’яттю».
Видання укладене за хронологічним принципом. У першому томі зібрано новели, у другому – повісті, у третьому – документальна проза. Авторка планує й четвертий том, до якого увійде поезія.
Письменник і журналіст Олександр Гаврош поділився враженнями: «Кожен приїзд пана Петра і пані Люби в Ужгород – це велика подія. Щоразу дивуєшся цими людьми, які показують приклад, як треба проживати життя і не втрачати віри, надії, бути сповненими оптимізмом та енергією». Зауважив, що всі книжки свіжонаписані й свіжовидані, ще й власним коштом, і це теж важливо. «Дивує, що в такому вже зрілому віці у людей є ще купа планів, купа ідей. Це самобутні автори. Вони мають свої теми, свій стиль, свій настрій», – додав він.
Професорка Ужгородського університету Галина Шумицька не змогла бути на зустрічі, проте записала відеопривітання для подружжя й пообіцяла побачитися з ним наступного разу в Каліфорнії. Свої слова підтримки висловили також письменник Віталій Мацько, поетеса Олена Пекар, багаторічний редактор газети «Закарпатська правда» (де подружжя працювало свого часу) Віктор Дрогальчук, історик і краєзнавець Павло Федака, письменник Андрій Дурунда.
Попри відстань у тисячі кілометрів і тривожні новини, які щодня надходять з України, подружжя Частів зупинятися наміру не має.Організатори сподіваються, що наступна зустріч буде вже дуже скоро.