Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Контрнаступ української триває

Територія державної мови – це простір нашої гідності, боротьби і свободи

0 51
Підбиваючи підсумки року, можемо говорити впевнено: Україна перейшла свій мовний рубікон. І сьогодні головне – міцно тримати підкорені висоти, посилюючи позиції державної мови в усіх сферах суспільного життя. Президент України Володимир Зеленський так схарактеризував важливість державної мови під час війни: “Українська – це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і Перемогу”.
Контрнаступ української триває

ТЕКТОНІЧНІ МОВНІ ЗМІНИ

В умовах повномасштабної війни українська стала не тільки символом єдності та маркером ідентичності. Вона – лінія оборони, народний спротив, міць та та незламність. В запеклій битві з одвічним ворогом українці мужньо захищають територіальну цілісність, героїчно боронять національну гідність, історичну правду, рідну мову. Блискучі слова Шевченківської лауреатки Марії Матіос: “Мова – це бронежилет нації” – про нинішній доленосний час.

Стрімкі процеси дерусифікації та деколонізації громадського й інформаційного просторів засвідчують вольове прагнення українців остаточно розірвати залежність від нав’язаного нам “братнього язика”. Нещодавні соціологічні дослідження свідчать, що понад 80% громадян України визнають українську мову своєю рідною. І я вже не кажу про те, скільки громадян змінили свої світоглядні позиції у ставленні до культури, духовності, ідентичності. Це – рекордний показник в новітній історії незалежної держави. Але це тільки початок кардинальних перетворень.

Якщо перефразувати Нобелівську лауреатку Олександру Матвійчук, українська буде захищена лише тоді, коли всі громадяни України будуть нею спілкуватися. Вона справді є нашим генетичним кодом, гуманітарною аурою нації, яка береже нас і зміцнює. Нагадав би тут крилаті слова Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного: “Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова – це мова наших батьків і дітей. Мова нашої перемоги”.

Контрнаступ української триває

2023 РІК У ЦИФРАХ

Ми продовжуємо працювати на захист української як державної, відстоюючи права громадян на інформацію та послуги в усіх сферах суспільного життя. Протягом 2023 року на адресу Уповноваженого надійшло понад 3600 звернень громадян щодо порушення мовного Закону, 50% з яких стосувались сфери обслуговування споживачів (з них половина – відсутність української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, через які здійснюється обслуговування споживачів; решта – порушення безпосередньо під час обслуговування, ненадання інформації про товари і послуги (меню, цінники, упакування, розрахункові документи тощо).

Гострою залишається проблема недотримання вимог законодавства про державну мову в сферах інформації для загального ознайомлення та зовнішньої реклами – 15% від усіх звернень. У відповідь на мої численні звернення та рекомендації місцева влада Харкова, Миколаєва, Одеси, Ужгорода, Чернігова та інших міст повідомляє про активізацію роботи з усунення порушень щодо використання недержавної мови у сфері інформації для загального ознайомлення та в сфері зовнішньої реклами, демонтуючи вивіски з написом недержавною мовою на фасадах будівель ресторанів, магазинів, автомайстерень, салонів краси тощо. Але роботи вистачить надовго.

На жаль, зберігається тенденція порушень мовного Закону в сфері освіти (майже 9%). Проте останні резонансні мовні скандали демонструють не тільки недоліки, але й активність здобувачів освіти у відстоюванні своїх прав. Безумовно, питання застосування державної мови в освітньому процесі потребує системного підходу і ефективних рішень на державному рівні. В межах нашої співпраці з Державною службою якості освіти України нами другий рік поспіль втілюється Програма моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, за результатами якої надаються рекомендації щодо неухильного виконання мовного законодавства в закладах загальної середньої освіти. Крім того, цьогорічне дослідження вказало на позитивну динаміку у порівнянні з 2022 роком. Серед вчителів, школярів та батьків як учасників освітнього процесу української побільшало.

Лідерами за кількістю повідомлень про порушення мовного Закону є, на жаль, Київ (1328), Харківська (508) та Одеська області (475). Саме тому очікую на конкретні кроки міських голів щодо розробки місцевих мовних програм і запуску відповідних курсів. У згаданих регіонах країни їх катастрофічно мало. Міста-мільйонники повинні показати дієвий приклад світові, як відстоювати державну мову. Дослухаймося до слів президента НУ “Києво-Могилянська академія” ексміністра освіти Сергія Квіта: “Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії росії проти України українська мова – одна з основ державності”.

Контрнаступ української триває

МОВНІ ПРОГРАМИ – ЕФЕКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ПОСИЛЕННЯ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ

Утвердження та популяризації державної мови залишається актуальною темою для багатьох куточків країни. До слова, саме в Києві, Одесі та Харкові, звідки надходить найбільша кількість скарг, депутати досі не наважились на міські мовні програми. Контроль за дотриманням мовного законодавства – це, передусім, завдання місцевої влади. Уповноважений не може перевірити наявність чи відсутність вивісок недержавною мовою в кожному населеному пункті; збільшити фінансування районної бібліотеки; організувати курси для всіх охочих, хто прагне вивчити чи удосконалити українську. Саме тому важливо, аби здійснювалась послідовна регіональна мовна політика зусиллями громад та їх очільників.

Тим часом ми продовжуємо співпрацювати з місцевою владою, яка усвідомила важливість посилення регіональної мовної політики. З моєї ініціативи в Україні функціонує 78 місцевих (з яких 18 – обласних) мовних програм та понад 500 безоплатних курсів з опанування української. Зрозуміло, що цього недостатньо. Ми в очікуванні затвердження Державної програми сприяння опануванню української мови як державної, яка відповідно до Закону, мала бути прийнятою ще у 2020 році. Її поява – це і створення мережі державних безкоштовних мовних курсів по всій Україні, і підтримка української на деокупованих територіях, і її розвиток за кордоном. На засіданні парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики проєкт програми було погоджено. Тепер слово за Урядом. Тут хотів би відповісти словами воїна і поета Павла Вишебаби: “зараз Україна має унікальний шанс, щоб ми масовим рухом перейшли на рідну мову”. Краще і не скажеш.

Контрнаступ української триває

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ

Протягом 2023 року завдяки тісній співпраці з парламентарями були враховані мої зауваження до низки документів. Зокрема, норми Закону України “Про медіа” гармонізовані з мовним Законом. По-перше, змінено визначення українськомовних програм та фільмів, відповідно до яких вони справді мають бути українськомовними. По-друге, вилучено рекламу з обрахунку мовних квот на радіо й телебаченні. І ключове: нам вдалося додати норми про відповідальність за приниження і зневажання державної мови.

Під час підготовки закону “Про національні меншини (спільноти) України” були враховані мої пропозиції, завдяки чому ухвалений документ, який створює нові можливості для застосування мов національних меншин, але при цьому не звужує сферу функціонування української. Також Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт про застосування англійської мови в Україні, в якому були враховані мої застереження та виключені норми про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу з субтитруванням українською.

Крім того, при ухваленні одного з головних євроінтеграційних законів щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах нам вдалося мінімізувати загрози функціонуванню державної мови у сферах освіти, телебачення і радіомовлення, книговидання і книгорозповсюдження, реклами та виборчої агітації. Нашими спільними зусиллями Україна стала набагато ближче до ЄС. На думку професорки Ужгородського університету, авторки монографії «Мовна ситуація на Закарпатті в 1991-2021 роках» Галини Шумицької, «державна мова — фактор єднання в умовах збереження мультилінгвального розмаїття сучасної України».

УКРАЇНСЬКА – МАЙБУТНЯ МОВА ЄС

14 грудня на саміті ЄС в Брюсселі, отримавши зелене світло для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу, нам відкрились додаткові можливості для розвитку та популяризації державної мови. Коли українська стане офіційною 25-ю мовою співтовариства, вона матиме додаткову підтримку в світі. Хотів би процитувати професорку, першу голову Національної комісії зі стандартів державної мови Орисю Демську. У своїй новій книзі “Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга” вона резюмувала: “Без ворожби відомо, що тут і тепер українська мова починає наступний історичний період – однієї з офіційних мов Європейського Союзу. Напрямок Київ-Страсбург – новий виклик і нова можливість модерної української мови ХХІ століття”.

Вже зараз інтерес до української є безпрецендентним. Найвідоміша платформа для вивчення іноземних мов Duolingo другий рік поспіль засвідчує, що наша мова входить до переліку найпопулярніших. Іноземці, вивчаючи українську, проявляють солідарність з нацією мужніх та нескорених. Цікаво, що у 2023-му найбільше учнів, які почали опановували українську, були мешканцями США, Великої Британії та Польщі. Свого часу це передбачив український письменник Василь Шкляр, зауваживши наступне: “Попри всі апокаліптичні випробування, українська мова досі є однією з найвживаніших у світі. Я не буду говорити про її багатство та мелодійність. Бо люблю її не за те, що вона калинова, а за те, що вона моя”.

Диво новітнього часу – інтерес до опанування української мови лідерами країн та парламентів світу. Дозволю нагадати прізвища тих, хто виступав у Верховній Раді України виключно українською, нерідко цитуючи українських письменників. Серед них – Голова Європейської Ради Дональд Туск, Президент Польщі Анджей Дуда, Президент Литви Гітанас Науседа, Спікер парламенту Фінляндії Юссі Халлаахо, Спікер Парламенту Латвії Едвардс Смілтенс. Це справді потужно і незабутньо!

Відзначу підтримку міжнародних партнерів у питанні навчання біженців з України українською мовою. Зокрема, в Литві реорганізовані окремі заклади та створені класи для переселенців з України, навчання в яких здійснюється за державними стандартами та освітніми програмами України. У Каунасі відкрито український клас імені Героїв Крут у Кадетському ліцеї імені генерала Повіласа Плехавічуса. Польський Уряд також відкрив українські школи, де навчальні предмети викладаються українською. Для пів мільйона українських дітей, які з 1 вересня 2023 року навчаються в країнах Європи і світу, Міносвіти розробило типову програму, яка передбачає вивчення українознавчого компоненту – української мови, української літератури, історії України.

Контрнаступ української триває

ДЕОКУПАЦІЯ МОВНОГО ПРОСТОРУ

Безсумнівно, українська мова як важливий чинник національної ідентичності та державотворення – серед основних загроз для російських злочинців, саме тому її знищення в освіті, культурі та медіа супроводжується погрозами та вбивствами людей, спаленням бібліотек і шкіл, знищенням пам’ятників жертвам Голодомору та учасникам бойових дій. Про це я повідомляв нашим міжнародним партнерам: Верховному Комісарому ОБСЄ у справах національних меншин Кайрату Абдрахманову, голові Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування злочинів в Україні Еріку Мьосе, колегам з EFNIL тощо.

Вважаю, що потрібно опрацьовувати механізми роботи на визволених територіях. Нам варто бути готовими до забезпечення Криму, Луганська, Донецька та всіх майбутніх деокупованих міст та містечок кваліфікованими кадрами. Відповідно, державне замовлення на вчителів таких дисциплін, як “Українська мова”, “Українська література”, “Історія України”, “Захист України”, “Право” має бути суттєво збільшене. Крім цього, для українізації освіти необхідно видати необхідну кількість підручників, забезпечити відповідну перепідготовку вчителів, відновити освітню інфраструктуру та зробити її безпечною тощо. Підтримую думку поета Сергія Жадана в тому, що “історія нині не просто переписується – вона переписується українською мовою!”.

ПЕРШОЧЕРГОВЕ НА 2024 РІК

Нині всі зусилля українців спрямовані на боротьбу з російським окупантом. Численні факти лінгвоциду, які зараз фіксуються на тимчасово окупованих територіях, вимагають негайних змін до законодавства. Адже кожен окупант чи колаборант, який вчиняв дії, спрямовані на дискримінацію українців чи витіснення української мови з публічного простору, буде покараний. Вірю, що порушені за нашими зверненнями кримінальні справи стануть вінцем справедливої відповіді російським злочинцям. Як зауважує професорка Лариса Масенко, краща боротьба з лінгвоцидом – деокупація України. В обороні такої позиції – незламні ЗСУ.

Віримо, що нарешті буде Державна програма розвитку державної мови, а з нею – сотні місцевих програм, державних мовних курсів, а також потрібних зусиль, направлених на утвердження української. Її конституційний моноліт – в розумінні феномену мови як національного надбання, що передбачає право і обов’язок держави піклуватися якісним станом мови. Ці слова Богдана Ажнюка, директора Інституту мовознавства імені О.Потебні НАНУ, чесні та справедливі. Як і те, що мова має найміцніший зв’язок з національною історією, з поняттями нація і народ. Інтерес до української мови у світі, на мою думку, повинен бути пожвавлений реальними діями. Це – пріоритет державного рівня.

Поділяю позицію професора, директора Інституту української мови НАНУ Павла Гриценка в тому, що у тих, хто працює проти української мови, змінилася тактика. Тож боротьба за українську мову ще не завершена і нам потрібно докладати зусиль задля утвердження державної мови в Україні. Наші сили, досвід, можливості – на захист, на підтримку, на випередження. Маємо врахувати майже п’ятирічний досвід реалізації закону про державну мову, удосконалити окремі його норми, забезпечити неухильне дотримання вимог щодо її обов’язкового застосування на всій території України.

Територія державної мови – це простір нашої гідності, боротьби і свободи. Захищаючи українську, ми відстоюємо національну безпеку та територіальну цілісність. Її глибинна екзистенційна складова, проявлена в контексті сутнісного перегляду духовного досвіду, національної ідентичності та самобутності, набула великого значення для кожного громадянина, родини, громади. Дух свободи, відваги, єдності та боротьби, з якими подолаємо чи не найважчі випробування у новітній історії, формуючи справжній рух за утвердження української, наближає омріяну нацією вільних людей Перемогу. Віримо в ЗСУ!

Тарас Кремінь
Укрінформ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.