Магістранти-медійники взяли участь у серії наукових семінарів, організованих британським університетом UCLan
Участь у заходах стала для молоді цінною можливістю розширити знання про сучасні методи дослідження, зрозуміти їхнє застосування в журналістиці
Наукові зустрічі організував заступник директора Інституту творчості, спільнот і культури та студії медіаінновацій в UCLan доктор Франсуа Нел. Учасниками були молоді й знані у своїй галузі дослідники з Великої Британії, зокрема Англії, Уельсу й Північної Ірландії, США, Йорданії, Зімбабве, Кенії, Південної Африки. Науковці презентували свої напрацювання, розповідали про методи дослідження, ділилися корисними лайфгаками.
Метою серії семінарів, за словами Франсуа Нела, є створення платформи для вивчення методів дослідження через експертні презентації, дискусії і в такий спосіб – поліпшення якості наукових розвідок.
Семінари відбувалися раз на два тижні. Студенти-магістранти разом із доценткою кафедри журналістики Наталією Толочко долучалися до них у рамках навчального процесу й після завершення семестру. Під час першої зустрічі, що відбулася 27 вересня, доповідали Дагмара Сідик-Фурман із Варшавського університету та Міріам Бернхард із технічного університету Ільменау. Науковиці виступали з темою «Фактор страху: загальний огляд літератури про роль страху в управлінні новинами під час конфлікту» та поділилися практичними інструментами для критичного аналізу новин.
На зустрічі 11 жовтня дослідження презентували доктори Ендрю Броуді та Клайва Палмера з UCLan. Розповідали про методи етнографії й автоетнографії, які використовують, щоб проінформувати про практичний досвід і розробити обґрунтування своїх запитів. Творче письмо, на їхню думку, може бути потужним інструментом для вираження й аналізу результатів досліджень і ним варто користуватися.
Третя зустріч (25 жовтня) була зосереджена на інноваційних підходах до дослідження і мала назву «Спільне дослідження: творчі підходи та результати». Першою доповідала професорка Кендіс Сатчвелл з Університету Центрального Ланкаширу. Науковиця розповіла про можливості співпраці неакадемічних спільнот, роботу в партнерстві з дітьми, молоддю та іншими бенефіціарами, показала приклади такої взаємодії, що сприяє формуванню інклюзивних неієрархічних зв’язків.
Із доповіддю на цьому семінарі також виступив доктор Франсуа Нел. Докладно розповів про медійні дослідження, які провадить у межах проєкту «News Futures 2035». Наголосив на викликах, пов’язаних із впливом дезінформації, звернувся до досвіду України в протистоянні російській пропаганді. Зазначив, що в умовах різноманітних технологічних викликів, нестабільності у світі, й особливо під час війни, можемо спиратися лише на факти. Також розповів про методи залучення учасників до дослідницького процесу.
22 листопада магістранти і доцентки Галина Шаповалова, Наталія Толочко доєдналися до четвертої зустрічі – «Як аналізувати дані за допомогою індуктивного та дедуктивного підходів». Докторка Дженні Тейлор, авторка книги «Порятунок журналістики: підйом, загибель і виживання новин», спираючись на свій досвід у журналістиці й науковій роботі, розповіла про дискурс-аналіз урядових документів і дослідження секуляризації. Дженні намагалася зрозуміти адаптацію «світських» систем до нових демографічних показників, а також поглибити розуміння того, як цей підхід може інформувати журналістів та інших оповідачів.
П’ята зустріч, що відбулася 6 грудня, була присвячена темі «Фреймінг Саутпорту: риторика, моральні припущення та дебати про міграцію». Докторка Ізабела Феркло, відома лінгвістка, звернула увагу на те, що фреймінг – це не просто вибір слів, а цілеспрямований процес, який дозволяє представити інформацію в певному світлі, підкреслюючи одні аспекти й замовчуючи інші. Вона пояснила слухачам, як різні схеми аргументації та моральні рамки можуть бути використані для формування бажаного образу події та впливу на емоції і судження аудиторії. ЗМІ та політики використовували різні мовні стратегії для опису літніх заворушень у Великій Британії, що призвело до дуже різних інтерпретацій. Одні зосереджувалися на насильстві й дезорганізації, тоді як інші наголошували на соціальних причинах протестів. Цей приклад наочно ілюструє, як фреймінг може впливати на наше розуміння складних соціальних явищ і формувати нашу позицію щодо них. Аналізуючи реальні події, як-от літні заворушення у Великій Британії та міграційна криза, авторка навчала розпізнавати маніпуляції в медіапросторі. Ці знання допоможуть студентам створювати якісніші матеріали, ефективніше спілкуватися зі своєю аудиторією та формувати об’єктивну картину світу.
Участь у серії семінарів «Пошук дослідницьких історій» стала для студентів-магістрантів цінною можливістю розширити свої знання про сучасні методи дослідження, зрозуміти їхнє застосування в журналістиці. Медійники вже працюють над власними науковими розвідками, тому міжнародні семінари стали корисним досвідом на дослідницькому шляху. Спілкування з колегами з різних країн дозволило ліпше пізнати різні культурні контексти й сучасні практики.
магістрантка відділення журналістики УжНУ