Масштабна наукова конференція на філфаку до 100-річчя народин Кирила Галаса викликала резонанс в ономастичному світі
Тепла, толерантна атмосфера у поєднанні з академізмом згуртувала біля моніторів на два дні понад сотню науковців із різних куточків України і європейських країн, учасників різного віку, із різним науковим стажем і досвідом
Ранньоквітневий Ужгород в онлайн-форматі гостинно зустрічав високоповажних учасників конференції із наукових установ та навчальних закладів Києва, Львова, Тернополя, Дрогобича, Одеси, Луцька, Івано-Франківська, Чернівців, Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Житомира, Дніпра, Харкова, Сум, Кропивницького, Вінниці, Умані, Маріуполя, Берегова, Мукачева, а також науковців із Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Хорватії, Болгарії, Росії і Білорусі. Активну участь у конференції взяли викладачі Ужгородського національного університету, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Закарпаття.
До оргкомітету надійшло близько 150 заявок. Коли на відкриття конференції 8 квітня приєдналося на платформі «Google Meet» понад сто учасників, стало зрозумілим, що форум буде багатолюдним.
Учасників конференції радо вітали проректорка із науково-педагогічної роботи Ужгородського національного університету Мирослава Лендьел, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови Національної академії наук України, голова Української ономастичної комісії Святослав Вербич, деканеса філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька, завідувачка кафедри української мови Ужгородського університету Наталія Венжинович, бажаючи поважному зібранню плідної праці, доброзичливої атмосфери в наукових дискусіях та передусім приємного спілкування.
Про здобутки ужгородських мовознавців, які розвивали і розвивають ономастичну науку, розповіла очільниця філологічного факультету Г. В. Шумицька, продемонструвавши презентацію «Становлення і розвиток ономастичної школи в Ужгородському університеті».
Перше пленарне засідання розпочалося з виголошення двох доповідей, присвячених 100-річчю з дня народження Кирила Йосиповича Галаса – «Учений вічного пошуку» (доктор філологічних наук, професор кафедри мовної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ А. М. Поповський) і «Кирило Галас в ономастиці» (доцентка кафедри української мови УжНУ А. М. Галас).
На пленарному засіданні були заслухані доповіді провідних ономастів, докторів наук.
- «Українська антропонімія ХІІ ст. у маловідомому турецькому історичному джерелі» (З. О. Купчинська, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка);
- «Причини відсутності імені жінки в давньоруській антропонімній формулі» (С. М. Пахомова, доктор філологічних наук, професор Інституту україністики філософського факультету Пряшівського університету (Словаччина);
- «Оронім Товтри (Медобори): у пошуках етимологічної істини» (С. О. Вербич, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України);
- «Akta metrykalne dawnej chełmskiej diecezji grecko-unickiej jako źródło do badania antroponimii ukraińskiej pogranicza polsko-ukraińskiego XVII i XIX wieku» (Мартин Койдер, габілітований доктор наук, Університет імені Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща)).
Цікаво відбулася презентація (модераторка Оксана Негер) найновіших ономастичних книжкових видань в Україні та за її межами.
На засіданні круглого столу «Кирило Галас. До портрета педагога, поета, публіциста», яке вела Галина Шумицька, виступили випускники філологічного факультету 1983 р., – курсу, де Кирило Йосипович був академнаставником: доцентка кафедри словацької філології Ю. В. Юсип-Якимович, директор видавництва «Ґражда» І. М. Ребрик, проректорка із наукової роботи Закарпатської академії мистецтв Н. Й. Ребрик.
Завершився перший день роботи конференції переглядом фільму-спомину про Кирила Галаса «О, бачу вас і ті шляхи широкі, Якими ви весну пронесете…» (авторка – А. М. Галас), який викликав жваве обговорення і гарні емоційні відгуки: «Прекрасний, створений з любов’ю фільм, чудове вшанування пам’яті Кирила Йосиповича. Для мене фільм як мандрівка, з якої не хотілося повертатися. Фільм про Людину, яка любила науку, свій край і дуже любила людей».
9 квітня згідно з програмою конференції плідно і творчо працювали сім секцій.
- «Історія української ономастики. Методологія ономастичних досліджень. Проблемні питання ономастичної термінології» (модератори Галина Лукаш, Єлизавета Барань).
- «Українська регіональна топонімія в синхронії та діахронії» (модератор Зоряна Купчинська).
- «Антропонімні студії: традиції й сучасність» (модератори Ірина Фаріон, Світлана Пахомова).
- «Літературна та фольклорна ономастика. Оніми в засобах масової інформації» (модератори Наталія Колесник, Анатолій Нелюба).
- «Оніми у фраземіці» (модератори Лідія Гнатюк, Наталія Венжинович).
- «Український ономастикон у міжмовних та міждіалектних зв’язках» (модератор Наталія Петріца).
- «Перспективи вивчення інших онімних класів» (модератори Михайло Торчинський, Людмила Кравченко).
Загалом у них було виголошено 68 доповідей, відтак відбувалося жваве обговорення порушених у виступах питань.
Чим відзначилася цьогорічна ономастична конференція? У ній узяли участь як провідні науковці, які мають значущі здобутки у різних напрямах ономастичних досліджень, так і аспіранти, магістри, викладачі, які провадять наукові студії у царині ономастики. Тішимося, що науковці, для яких ономастика не є пріоритетним науковим зацікавленням, також виступили із цікавими змістовними доповідями. Велике благо, що була така можливість побачитися і поспілкуватися, – у цьому були одностайні всі учасники.
На другому пленарному засіданні доповіді виголосили відомі науковці, доктори філологічних наук – професорка кафедри інформаційних систем управління Донецького національного університету імені Василя Стуса Г. П. Лукаш («Категоріальні виміри онімного простору»), провідна наукова співробітниця відділу історії української мови та ономастики Інституту української мови Національної академії наук України О. П. Карпенко («Ономастична спадщина в діахронії (на матеріалі ойконімів Київської області»),
завідувач кафедри української філології Хмельницького національного університету («Етимологічні особливості українських власних особових назв») М. М. Торчинський, завідувачка кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Н. С. Колесник («Принципи функціонування фольклоронімів»).
Усі етапи конференції завдяки злагодженій професійній командній роботі оргкомітету здійснені у сприятливих для онлайн-формату умовах.
Колосальні тривалі підготовчі зусилля дали очікувані плоди: ономастична конференція в Ужгороді стала помітною резонансною подією у науковому житті України. Тепла, толерантна атмосфера у поєднанні з академізмом згуртувала біля моніторів на два довгих дні (які пролетіли, як мить) науковців із різних куточків Нашої України і європейських країн, учасників різного віку, із різним науковим стажем і досвідом. Це було змістовно, повчально, пізнавально, вишукано, цікаво!
Виступи на підсумкову засіданні ввечері 9 квітня, десятки відгуків, листи, телефонні дзвінки, обмін неймовірними враженнями у соцмережах – більшого визнання не треба, це свідчення того, що МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!
Шановні колеги! Неймовірно вдячна за блискуче організовану конференцію. Сплав фізики і лірики не відпускає і досі. Математична ономастика помножена на любов – то є доза нашого філологічного щастя, яке ми так щедро випромінювали.
Щиро-прещиро дякую за захід, за можливість зустрітися з однодумцями, за коріння і крону, за перетікання ономастичної енергії (якої не вистачало, а завдяки Вам і вашим помічникам прибуло)! ТАК ТРИМАТИ! Ужгород ожив!
Ми, звичайні люди, повсякчас творимо сучасне і закладаємо підвалини майбутнього. Як важливо розуміти це і донести до спільноти. Як важливо мати власну гідність, бути самодостатнім (а це можна сформувати).
Ужгород є піонером великого дійства, великого інтелекту і вшанування тих людей, які працювали на Україну.
…не встигла Вам подякувати за запрошення на конференцію і за те, що Ви мене умовили нарешті займатися топонімією. Я лише купувала книжки і планувала раз щось написати. Зараз я ніби увійшла в нову кімнату і відкрила новий світ… Завдяки Вам я стану ономастом. Конференція була чудово організована, було дуже приємно і цікаво.
Карантин змусив нас позапиратися у своїх домівках. Ужгородська манера мовлення, що полилася з монітора комп’ютера, стерла всі хатні кути, розчинила домашній простір і таки понесла у вир ономастики. Цікаві доповіді, приємне товариство – усе це не відпускало! Нотовано, аналізовано, зацікавлено… Неймовірна атмосфера! Удячна ужгородцям за науку! Кланяюсь кафедрі українськоі мови! Конференція вдалася!
доцент кафедри української мови, координатор конференції