Ми не дамо їм відібрати у нас свята і традиції: В Ужгороді стартувала акція «Письменник за прилавком»
Першим у книгарню «Кобзар» до своїх читачів прийшов письменник, а нині й волонтер Андрій Любка
«Ця акція для мене особлива передовсім тим, що запрошення на неї я дістав у такому месенджері, яким ніколи раніше не користувався, — в Signalі. І запрошення це надіслав професор, людина, яку всі ми знаємо як туризмознавця, місцевого активіста, а нині він на фронті — мова про професора Шандора. І мені приємно, що він, будучи там, не забуває й продовжує організовувати події тут. Це означає, що Закарпаття для нього справді важливе і що ця акція протягом багатьох років не була випадковою, — каже Андрій Любка. — Багато моїх читачів з місцевої інтелігенції, які роками приходили на мої презентації, сюди на цю акцію, тепер на фронті. Їх дуже бракує. І мені здається, що все це відбувається завдяки тому, що вони нині тримають фронт. Вони там, щоб ми тут могли зустрітися в книгарні й думати про підготовку до свят. Важливо, що війна не змогла перервати цю акцію. І попри всі проблеми, коли взагалі незрозуміло, як нам пережити зиму, коли фінансове становище людей складне, купувати книжки — це один із різновидів українського героїзму та прояв оптимізму. Гадаю, що читання книжок зможе на якийсь час вирвати людей із тяжкої чорної реальності і стане хвилиною перепочинку. Ті люди, які купують книжки, підтримують українську культуру. І це дуже важливо, тепер це навіть важливіше за саме читання».
Придбати на акції можна було чи не всі Любчині книги, які виходили друком, — котрісь були в книгарні, якісь письменник приніс із собою.
Також чимало читачів приходили, просто щоб підписати уже куплені раніше книги та поспілкуватися з автором.
— Я не читала жодної вашої книги, але хочу це зробити на знак подяки до того, що ви робите (*від початку повномасштабного вторгнення Андрій Любка збирає кошти на автомобілі для ЗСУ та відвозить їх разом із гуманітарними вантажами на фронт. До Нового року планує встигнути придбати 100 автівок. — Авт.). У мене чоловік на фронті, і я дуже ціную вашу волонтерську роботу, — каже рудоволоса жінка. Після уточнення, де саме служить її чоловік, Андрій каже:
— А я завтра до них їду. — І вони роблять фото на згадку. Можливо, у місці призначення Андрій зробить таке ж фото і з її чоловіком.
Цьогоріч попри повномасштабну війну Андрій випустив книжку «Щось зі мною не так» — її можна подарувати друзям на День Святого Миколая чи Новий рік.
Письменник зауважує, що тепер він не пише книжок і навіть колонок через брак часу. Однак має намір взимку написати довгий есей про людей, яких зустрів під час свого волонтерства та поїздок на прифронтові території й у зони бойових дій.
«Це буде не художня література, а більше нон-фікшн. Про те, що ми робимо, про людей, з якими їздимо на Схід, про всілякі ситуації. Є такий запит, щоб написати про війну з погляду звичайних людей, невійськових: не про політику, не про геополітику, не про патріотизм, не про героїзм, а про те, як у цьому процесі опиняється сільський староста, автомайстер, лікар, блогер. Тобто як оця ситуація звела людей, які би раніше ніколи не познайомилися й не сіли за один стіл, а тепер виконують спільну роботу, і в чому бачать цінність цієї роботи».
«Мета цьогорічної акції «Письменник за прилавком», крім основної, – показати, що війна нас не зламала. Що і в 2022 році прийдуть люди і будуть купувати книжки. Мені дуже важко читається, і я впевнений, що багато людей теж купують книжки, але їх не читають. Та, зціпивши зуби, на зло всім ми будемо далі це проводити, не буде перерви і ні один пес нас до цього не змусить — ось головна мета цьогорічної акції», — наголошує письменник.
Акція триватиме в книгарні Кобзар щобудня з 14:00 до 19 грудня.