На філфаку відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів
Модерувала пленарне засідання заступниця декана філфаку з наукової роботи та міжнародних зв’язків Олеся Харьківська.
Привітав учасників декан філологічного факультету Юрій Бідзіля: «Травень виявився насиченим і на трави, і на творчість, і на науку. Не сприймайте свої наукові роботи примітивно. Заглиблюйтеся в теми. Пам’ятайте, що велика наука робиться не десь там далеко – її творите ви разом зі своїми науковими керівниками. Свідченням того, що філологічна галузь в Ужгороді добре розвинена, є Ужгородська діалектологічна та Ужгородська ономастична школи — вони відомі не лише в Україні, а й поза межами нашої держави». Також декан подякував учасникам, їх наставникам та організаторам конференції й побажав плідної роботи.
Відкрила пленарне засідання Алла Савчук з доповіддю «Тема боротьби добра і зла та унікальний авторський міфосвіт у романі Олени Захарченко «Метро до Темного міста»». «На основі українських міфів і легенд письменниця створила власну модель потойбічного світу – Темний Київ, де триває безперервна боротьба добра і зла. На боці добра опиняються люди з минулого, які зробили вагомий внесок у становлення української культури та державності. Водночас зло асоціюється з Демоном Хаосу, ворогами-московитами, яких можна знищити світлом (фізичним, містичним, духовним). Олена Захарченко заохочує читача до вивчення історії України, більш глибокого ознайомлення з фольклором та міфологією», – резюмувала студентка.
Відтак про специфіку сучасного ергонімікону міста Ужгорода крізь призму структурно-семантичного аналізу доповідала Вікторія Головач. «Проаналізувавши тенденції номінації в Ужгороді, можна зробити висновок, що специфіка полягає в наявності утворень різного типу — кириличних, латинографічних, змішаних назв. Поєднання відапелятивного, відтопонімного, відантропонімного походження, що характеризуються особливістю Закарпаття, створюють унікальні номінації закладів в Ужгороді. Серед яскравих тенденцій — стрімке збільшення латинографічних назв і помірне використання віддіалектних апелятивів. Останнє є природним процесом, що зумовлений бажанням власників зберегти автентичність і туристичну привабливість обласного центру Закарпаття. Трапляються й порушення норм сучасної української мови, зокрема випадки русифікації. Але таке явище не є частотним», – зазначила Вікторія.
Відтак виступили Михайло Коштура та Нікіта Лісовець. Студенти презентували творчий проєкт, який створили в межах своєї дипломної роботи — мультимедійний навчальний курс «Тележурналістика». «Ми мали мету впровадити цей курс в межах таких навчальних дисциплін, як «Майстерність телезйомки», «Теорія і практика тележурналістики», «Конвергентний ньюзрум», «Документальна режисура» та «Віртуальна телестудія», – зауважує Нікіта. Курс складається з 9 блоків, у яких розглядаються поради для початківців, вибір техніки, налаштування світла та запис звуку, робота в кадрі, стиль журналіста та постановка голосу. Наприкінці кожного блоку користувач отримує практичне завдання, а екзаменаційною роботою стає цілісне журналістське відео, створене з дотриманням усіх порад. Пройти курс на платформі «Дискурс» можуть усі охочі.
Ірина Місяйло виступила з доповіддю «Назви свійських тварин у говірках сіл Яворів, Нижня Яблунька Самбірського району Львівської області». «Походження більшості назв пов’язане з праслов’янськими формами. До такого типу етимонів належать: скот, череда, стадо, бик, свиня, вепр, кобила, кіт та ін. Збагачення лексики досліджуваної говірки відбувається шляхом словотворення, переосмислення літературних українських назв та запозичення слів з інших мов», – резюмувала Ірина.
Про вивчення життєпису митців на уроках української літератури у школі на прикладі біографії Неди Неждани доповідала Агнеса-Богдана Русин. «Школярі Нової української школи не повинні сприймати письменників шаблонно: народився — писав — помер. Метою уроків, на яких вивчаються біографії письменників, є представлення їх як різнобічних особистостей — рис характеру, життєвого та творчого кредо, сфер діяльності». Доповідачка запропонувала власний варіант представлення біографії письменниці Неди Неждани для молодшого підліткового віку (6—7 класів).
Завершила пленарне засідання Анжеліка Бойчук, яка розглядала фразеологізми із соматичними компонентами в чеській мові. «Більшість фразеологічних одиниць пов’язана саме з діяльністю людини. Люди здатні краще відчувати навколишній світ за допомогою частин свого тіла», – зауважила студентка. Відтак Анжеліка розглянула фразеологізми, в яких є соматизми «голова», «рука», «серце», «душа» та «око».
Надалі роботу продовжили в секційних засіданнях, висвітлюючи різноманітну проблематику мовознавчих, літературознавчих і журналістикознавчих галузей.