На Вченій раді звітували про діяльність ІТФу та Інституту євроінтеграційних досліджень

Так, декан інженерно-технічного факультету Іван Туряниця розпочав із розповіді про становлення підрозділу, який бере початок із 1991 року. Нинішній ІТФ — це 5 кафедр (комп’ютерних систем та мереж, технології машинобудування, приладобудування, міського будівництва і господарства, електронних систем). У підрозділі здобувають фах близько 600 студентів (із них понад 450 — на денній формі). 2018 року сюди на бакалаврат вступило близько 110 юнаків і дівчат, у магістратуру — 90.

Разом із тим Вчена рада рекомендувала підрозділу активізувати профорієнтаційну діяльність, зокрема серед випускників коледжів.

Також Іван Іванович розповів про кадрове забезпечення навчального процесу. Примітно, що значна кількість викладачів — випускники інженерно-технічного факультету. Ішлося й про матеріально-технічне й методичне забезпечення, наукову та виховну роботу.

«Інженерно-технічний факультет підтримує тісний зв’язок із підприємствами та сприяє працевлаштуванню випускників», — зауважив І.Туряниця.

Своєю чергою, Іван Артьомов окреслив діяльність навчально-наукового Інституту євроінтеграційних досліджень УжНУ, який очолює, за 2014-–18 рр.

Упродовж цього періоду інститут виконував два науково-дослідні проекти на замовлення МОН України: «Кордони очима людей» за Програмою Європейського Союзу ЄІСП «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» (2013–2014) та Інноваційний університет – інструмент інтеграції в європейський освітній та науковий простір» за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського фонду ЄС (2015–2016).

До того ж започатковано випуск періодичних видань «Геополітика України: історія і сучасність» і «Міжнародний науковий вісник». Статтям, уміщеним у цих вісниках, присвоюється цифровий ідентифікатор DOI (серійний номер для постійної та унікальної ідентифікації об’єктів інтелектуальної власності). Вони також індексуються в базі Index Copernicus.

Діяльність інституту визнали успішною й схвалили співпрацю з Національною академією педагогічних наук України, МЗС та залучення науковців з Технічного університету Кошиць (Словацька Республіка), Дебреценського університету (Угорщина), Жешувського університету (Польща) щодо здобуття ґрантів для реалізації НДР із залученням фінансування МОНу та Вишеградського фонду.

Крім того, Вчена рада УжНУ постановила підготувати звернення до Ужгородської міської ради стосовно того, що недавно поширена інформація про невикористання університетом приміщення на вулиці Марії Заньковецької, 89 (зведено заводом «Турбогаз»), не відповідає дійсності.

«У будівлі розміщено два факультети: інформаційних технологій та частина факультету історії і міжнародних відносин, де навчається близько 800 студентів. Із січня 1995 до грудня 2018 року університетом було вкладено значні кошти – 35 мільйонів гривень – для функціонування приміщення», — зауважив ректор.

Також рішенням Вченої ради затверджено навчальні плани здобувачів вищої освіти й теми дисертаційних досліджень.

Наприкінці засідання очільник УжНУ Володимир Смоланка привітав колег із прийдешніми святами й повідомив, що всі штатні працівники отримають премію в розмірі одного окладу. Усього на матеріальне заохочення співробітників університет виділив понад 9 мільйонів гривень.

Наступне засідання Вченої ради Ужгородського національного університету заплановано на 24 січня 2019 року.