Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Не існує єдиного підходу для всіх, АЛЕ …
усім варто дотримуватися деяких загальних принципів

Україну серед інших на міжнародній онлайн-конференції з нагоди 25-ї річниці Гаазьких рекомендацій щодо прав на освіту національних меншин представляла деканеса філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька

0 127
7 червня відбулася міжнародна онлайн-конференція з нагоди 25-ї річниці Гаазьких рекомендацій щодо прав на освіту національних меншин, уперше опублікованих 1996 року.

Метою ювілейного заходу стало висвітлення принципів Гаазьких рекомендацій та роздумів про їх застосування в регіоні ОБСЄ, а також обговорення шляхів поліпшення їх функціоналізації. Увагу також було приділено огляду найкращих практик багатомовної освіти як одного з напрямів підтримки доступності освіти для представників національних меншин. Крім того, офіс ВКНМ ОБСЄ скористався нагодою для дослідження шляхів активної взаємодії з молоддю як основною цільовою групою.

Освіта меншин на початковому та середньому рівнях
З «Гаазьких рекомендацій щодо прав національних меншин на освіту»

11) Перші роки навчання мають колосальне значення у розвитку дитини. Результати дослідження у галузі освіти свідчать про те, що в ідеалі мова дитини має бути засобом навчання на дошкільному рівні та в дитячому садку. Держави повинні, наскільки це можливо, створити умови для того, щоб батьки могли скористатися цією можливістю.

12) Дослідження також свідчить про те, що в ідеалі предмети у початковій школі мають викладатися мовою меншини. Викладання мови меншини як предмета має здійснюватися на постійній основі. Офіційна мова держави також повинна бути предметом постійного викладання, бажано вчителями, які володіють двома мовами і добре знають рівень культурної та мовної підготовки дитини. Наприкінці цього періоду кілька предметів практичного або нетеоретичного характеру мають викладатися державною мовою. Держави повинні, наскільки це можливо, створити умови для того, щоб батьки могли скористатися цією можливістю.

13) У середній школі значна частина навчального матеріалу має викладатися мовою меншини. Викладання мовою меншини як предмета має здійснюватися на постійній основі. Державна мова також повинна бути предметом постійного викладання, бажано вчителями, які володіють двома мовами і добре знають рівень культурної та мовної підготовки дитини. Протягом цього періоду необхідно поступово збільшувати кількість предметів, які викладаються державною мовою. Результати дослідження свідчать про те, що чим поступовішим є таке збільшення, тим краще для дитини.

14) Підтримання початкового та середнього рівнів навчання мовою меншини багато в чому залежить від наявності вчителів, які пройшли підготовку з усіх предметів рідною мовою. Тому, виходячи зі свого обов’язку забезпечити адекватні можливості для навчання мовою меншини, держави повинні забезпечити адекватні умови відповідної підготовки вчителів та доступу до такої підготовки.

Ювілейна конференція скликала представників ОБСЄ високого рівня держав-учасниць, практиків, що займаються цими питаннями, чиновників, які представляють інші міжнародні організації, відомих академічних експертів, представників громадянського суспільства з Швеції, Фінляндії, Данії, Сербії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії, Молдови, Грузії, Казахстану, Киргизстану, України та інших країн.

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин (ВКНМ) Кайрат Абдрахманов
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин (ВКНМ) Кайрат Абдрахманов

Нагадаємо, що посада Верховного комісара з питань національних меншин (ВКНМ) була встановлена НБСЄ (нині ОБСЄ) у 1992 році з метою запобігання конфліктам, пов’язаним з проблемами національних меншин – як «інструмент запобігання конфліктам на найбільш ранній стадії».

За останні 25 років бюро ВКНМ опублікувало дев’ять тематичних рекомендацій і настанов, які допомагають розробляти політику з підтримки національної різноманітності суспільств у певних регіонах через мову, освіту, засоби масової інформації тощо. Підтримка держав-учасниць ОБСЄ в цьому широкому діапазоні питань, що стосуються національних меншин, потребує комплексного підходу. З цією метою офіс ВКНМ скористався можливістю в рамках 25-ї річниці Гаазьких рекомендацій для обмірковування досвіду їх застосування.

Річниця – це можливість розглянути шляхи дальшої підтримки держав-учасниць у реалізації цих Рекомендацій з метою інтеграції суспільства. Особливий акцент було зроблено на освіті як просторі, де вирішуються питання рівності, національної ідентичності та концепції державності. Була висловлена тверда переконаність у тому, що освіта може суттєво сприяти запобіганню конфліктам і слугувати добрим будівельним матеріалом для побудови миру й дружніх відносин між різними групами суспільств, включаючи міждержавні та внутрішньодержавні групи.

Верховний комісар висловив упевненість, що ключовою складовою соціальної згуртованості є забезпечення всіх членів суспільства рівним доступом до якісної освіти. Не існує єдиного підходу, який би був ефективний для всіх і всюди, але варто дотримуватися деяких загальних принципів: учні повинні мати змогу вивчати державну мову з тим, щоб мати можливість брати участь у політичній, соціальній, економічній сферах діяльності своєї держави; вони повинні мати можливість вивчати рідну мову і свою культуру; школи мають надавати можливість дітям для міжкультурної комунікації. Верховний комісар рекомендує також державам розробити збалансовану освітню політику як інвестицію в стабільність і процвітання наших суспільств.

Галина Шумицька, учасниця конференції від України
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.