Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Про дипломатичний «фронт», цілі і досягнення українських дипломатів студентам ФІМВ розповів представник МЗС України Ростислав Огризко

0 91
Студенти ФІМВ черпають знання з усіх можливих джерел: від викладачів на лекціях, у візитах до консульств і посольств іноземних країн, а також – безпосередньо від дипломатів-практиків. Цього разу на запрошення професора кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ігоря Тодорова у рамках проєкту «Дипломатичний фронт» студенти й викладачі мали нагоду віртуально поспілкуватися з директором Першого територіального департаменту МЗС України Ростиславом Огризко.

Про дипломатичний «фронт», цілі і досягнення українських дипломатів студентам ФІМВ розповів представник МЗС України Ростислав ОгризкоГість пояснив, як влаштована структура підрозділів МЗС — територіальних департаментів та управлінь — та в чому їхня роль. Зокрема Перше, який очолює Ростислав Огризко, відповідає за налагодження дипломатичних звʼязків із країнами Північної, Західної та Південної Європи. Цікавий факт: до початку бойових дій на Сході України й анексії Криму росія теж входила до цього департаменту; у 2014 році її понизили до Шостого департаменту, а з 2022-го й узагалі дипломатичними відносинами з країною-терористкою опікується лише управління.

Чому так званий дипломатичний фронт є актуальним? Ростислав Огризко каже: «Хоча серед наших співробітників чимала група людей, яка пішла на фронт, однак більшість залишилася на своїх робочих місцях у МЗС і дипломатичних установах за кордоном. Чому це фронт? Так, ми не воюємо зі зброєю в руках, однак найголовніше наше завдання – щоб якомога більше зброї потрапило в Україну задля поліпшення позицій, здобуття перемоги та звільнення наших територій».

Пан Огризко акцентує, що дипломатія — це командна, а не одноосібна робота, хоч дипломатична система й підпорядковується міністру.

«Головним дипломатом нашої країни є президент. Ви бачите, яка кількість зустрічей відбувається щотижня. І ми маємо багато підтримки: зброєю, фінансами, гуманітарною допомогою. Відчутна вона й на шляху до ЄС і НАТО, адже й тут потрібно працювати з кожною столицею та заручатися підтримкою. Важлива й участь мільйонів українців, що від початку повномасштабного вторгнення опинилися за кордоном. Це величезні маси людей. І підтримка їх — за неї ми надзвичайно вдячні нашим партнерам».

Також спікер пояснив, яка роль посольств і консульств у налагодженні дипломатичних, культурних зв’язків, а також стосовно надання різнопланової допомоги Україні та українцям.

Про дипломатичний «фронт», цілі і досягнення українських дипломатів студентам ФІМВ розповів представник МЗС України Ростислав Огризко«росіяни і далі намагаються розмивати свідомість громадян інших держав, — веде Ростислав Огризко. — Зрозуміло, що чим ближче до росії та чи та країна, тим усвідомлення небезпеки від москви є більшим. А чим далі країна, тим легше ставити під сумніви, що є білим, а що чорним, і розмивати розуміння війни. Наприклад, вони намагаються демонструвати фільми чи виставки про щасливе відродження Маріуполя — такі випадки були в Італії. Про це чи ми самі дізнаємося чи діаспора. Завдання посольств — звертатися до органів влади тієї країни. Лінії мають бути чітко проведеними. Зокрема, завдяки втручанню нашого посольства в Італії у 15 випадках покази цього фільму скасували й лише в одному місті мер вирішив дати слово нападнику. Тепер ми перевинайшли дипломатію, адже те, як нині відбуваються дипломатичні процеси, дуже відрізняється від того, що було до 2022 року».

Важливим завданням дипломатії є популяризація України й українського за кордоном, адже багато іноземців до 2022 року асоціювали Україну з росією, знали їхніх авторів, художників, музикантів. А українське часто було, як каже дипломат, білою плямою у свідомості людей за межами країни. Цю ситуацію поволі виправляють:

«До 2022 року для багатьох у Європі, а за її межами й поготів, Україна залишалася терра інкогніта — ми були білою плямою у свідомості мешканів у всьому світі. Водночас росія своє місце там мала. Люди не повинні, живучи десь у віддаленій чи європейській країні, прокидатися з думкою, що я зробив для України. Ми не можемо цього вимагати, як не можемо вимагати знати про Україну. Однак масив інформації, який на підсвідомому рівні має багато людей у світі, є більшим і це грає проти нас. Завдяки цьому росія впливає на їхній вибір, їхні рішення. Ми повинні не лише очікувати підтримки, а й використовувати момент, коли до нас привернута увага, щоб заповнювати білі плями позитивною інформацією. Ми держава із багатолітньою історією, досягненнями і в науці, і в культурі. Ми повинні думати про те, що через 20 років нам потрібно виходити з новим іміджем, самосприйняттям і формувати таке ставлення до себе», — каже Ростислав Огризко.

Відтак учасники зустрічі могли поставити запитання гостю і дізнатися ще більше цікавого про дипломатію.

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.