Про інформаційну гігієну під час війни говорили на тренінгу для сімей ВПО

Спікерками заходу стали письменниця, дослідниця медіапростору, засновниця ініціативи з інфогігієни «Як не стати овочем» Оксана Мороз і дитяча та сімейна психологиня, письменниця, авторка і ведуча радіопрограм Катерина Гольцберг.

«Ідея тренінгу з сімейної інформаційної гігієни виникла в нас за рік до повномасштабного вторгнення, а перший семінар мав відбутися 5 березня 2022 року. Звісно ж, ми його не провели. За цей час програма дуже змінилася. Тоді це була більш загальна інформація, тепер — акцентуємо увагу на тому, що відбувається в інфопросторі під час війни», — розповідає Катерина Гольцберг.

Під час тренінгу учасники вчилися визначати маніпуляції в інформаційному просторі та протидіяти їм. Спікерки наголошують: не важливо, скільки вам років і якими соцмережами ви користуєтеся, — інформаційна гігієна важлива для всіх. Принципи маніпуляцій на всіх платформах однакові, тож достатньо раз їх зрозуміти, щоб помічати скрізь.

Перше правило інформаційної гігієни: тільки-но щось викликає у нас сильну емоцію (щастя, жалість, злість тощо), не варто одразу реагувати чи поширювати — спершу перевіряємо інформацію! Зробити це доволі просто — шукаємо першоджерело у Google. Особливо пильно треба ставитися до фото. Їх також слід «закинути» в пошуковик і подивитися, на яких сайтах і з яким підписом, можливо, публікували ці світлини.

Оксана Мороз зазуважує: «Раніше ми жили в аналоговій ері, дивилися новини з телебачення, читали їх у газетах. Займатися маніпуляціями тоді могла лише окрема група впливових осіб. Нині ж цифрова ера, і маніпулятором може стати кожен, хто має трохи грошей і доступ до інтернету. Нині маємо багатоканальність інформації, яка дуже швидкоплинна. Раніше почув новину, обговорив її з рідними, друзями чи сусідами, і це ніяк не вплинуло на інших. Тепер — тільки опублікуєш допис, його вже вподобали, прокоментували, поширили і забули. На тлі цього з’являються маніпуляції, бо наш мозок щосекунди отримує масиви нової інформації, через що не здатен відфільтрувати, де правда, а де брехня».

Щоб продемонструвати це, Катерина Гольцберг запропонувала кілька тестів, до яких залучила дітей. Завдання давалися нелегко не лише маленьким учасникам, а й дорослим. «У нашої уваги дуже багато показників. Це і вміння концентруватися, і вміння розподіляти, і звісно ж, утримувати. А якщо потік інформації дуже великий, ми це зробити не можемо», – підсумувала експеримент психологиня.

Ще одне важливе правило – «безкоштовний сир лише в мишоловці». Чи платите ви за інформацію? Якщо ні, — то ви і є товаром. А точніше — дані про вас (стать, вік, місце проживання, інтереси, контакти тощо). Є багато неочевидних інструментів, через які збирають дані. Серед них: безкоштовні тести, флешмоби, в яких люди публікують дописи з однаковим текстом, створення патріотичних аватарок, розсилки у месенджерах та ін. Щоб краще зрозуміти «темний» бік соціальних мереж, спікерки радять подивитися документальний фільм «Соціальна дилема».

Поговорили і про дофамін. Не лише наркотики, алкоголь чи цукор є джерелами швидкого дофаміну. До цього списку входять також короткі відео й комп’ютерні ігри. Проте спікерки наголошують, що батьки не мають відбирати у дітей гаджети, варто, навпаки, дати дитині насолодитися грою чи соцмережами, але обмежити цей час.

Наприкінці заходу всі учасники отримали корисні подарунки від Фонду Андрія Півня.