Швейцарські науковці прочитали на філологічному факультеті лекцію про те, як народжується надприродне

Лекція поєднала психологію, біологію та культурологію. Захід організувала кафедра української літератури УжУ стараннями її очільниці професорки Оксани Тиховської в партнерстві з ГО «Інститут еколого-релігійних студій» та у співпраці із Союзом охорони природи Німеччини (NABU).

Як народжуються забобони

Крістіна Мор почала з розповіді про свої наукові інтереси та багаторічну співпрацю з Александром Роуліном. Центральним образом зустрічі стала сипуха. У різних культурах цю сову пов’язують з мудрістю й таємничістю, з іншого боку – зі смертю й нещастям. Українцям, зауважила професорка, добре знайомий схожий забобон про чорну кішку, яка нібито приносить невдачу.

Такі уявлення формуються з народних переказів, казок, культурних стереотипів. Людська свідомість схильна доповнювати побачене власними інтерпретаціями: приписувати тваринам людські риси, наділяти їх символічним значенням. Нині ці уявлення швидко поширюються через інтернет і закріплюються як переконання, що не мають нічого спільного з дійсністю. Для сипух це має цілком реальні наслідки: через забобони птахів переслідують і знищують.

Експеримент із «медіумом»

Щоб перевірити, наскільки люди довірливі, дослідники влаштували для понад 400 студентів виступ «медіума», який нібито зв’язувався з померлим родичем людини із зали. Насправді це був фокусник, а «родичка» була підставною особою. Результат виявився промовистим: 65% студентів допустили, що бачили прояв паранормальних здібностей, чверть не змогла визначитися, і лише кожен десятий розпізнав постановку.

Науковців здивувало, як легко переконати людей. Тож постало інше питання: як позбутися хибних уявлень і що запропонувати натомість?

Чому так важко змінити думку

Відповідь, пояснила Крістіна Мор, криється в тому, як ми засвоюємо нову інформацію. Психологія описує два механізми. Перший — асиміляція: людина вбудовує нове у вже наявну картину світу й підлаштовує його під свої переконання. Другий — акомодація: під впливом нового людина переглядає самі переконання. Другий шлях значно складніший, тому просте спростування міфу часто не спрацьовує.

Ця проблема особливо гостра в протидії пропаганді та дезінформації: якщо думку повторювати достатньо часто, людина зрештою починає сприймати її як власну. Щоб з’ясувати, як цьому ефективно протистояти, науковці провели міжнародне дослідження 40 мовами.

Професорка розповіла й про те, що 2019 року учасники проєкту, серед них Александр Роулін, представили свою ініціативу Папі Франциску. Проєкт покликаний об’єднати людей довкола збереження довкілля, а його символом стала саме сипуха.

Птахи, що долають кордони

Про те, як захищати сипух на практиці, розповів Александр Роулін. Він представив міжнародний проєкт зі встановлення штучних гніздівель для сипух на Близькому Сході: за словами науковця, близько 5000 уже з’явилося в Ізраїлі, ще 3000 – у Палестині та Йорданії.

Користь від проєкту подвійна. Сипухи природно стримують чисельність гризунів: одна сипуха з’їдає щонайменше три миші на день. Отже, фермери можуть менше використовувати отрути, які вбивають не лише мишей, а й хижих птахів, що ними живляться.

Науковець навів історію, про яку свого часу писала ізраїльська преса. П’ятнадцять років тому самець сипухи з Йорданії утворив пару із самкою з Палестини. Висновок напрошувався сам: якщо порозумітися можуть птахи з різних країн, то чому не можуть люди?

На думку Александра Роуліна, для збереження природи недостатньо самих лише досліджень і практичних заходів. Важливо працювати з людськими переконаннями та залучати до природоохоронної справи митців, релігійні спільноти й громадські організації. Саме поєднання науки, культури та комунікації здатне змінити ставлення суспільства до тварин і довкілля.

Враженнями від заходу поділилися студентки УжУ:

«Мене вразило, як багато зусиль треба докласти, щоб досліджувати цих птахів і допомагати їм розмножуватися. Раніше й не замислювалася, наскільки важливо створювати для них відповідні умови. Дуже ціную, що професори залучають студентів, адже в майбутньому саме нам продовжувати цю справу», – поділилася Руслана Сойма, третьокурсниця спеціальності «Середня освіта (українська мова та література, англійська мова)».

«Було цікаво почути, як науковці спростовують поширені міфи про сов. А для мене, як студентки, що вивчає англійську, ця зустріч стала ще й нагодою послухати живу англійську мову. Такі заходи розширюють світогляд і привертають увагу до важливих екологічних проблем», – доповнює однокурсниця Руслани Ніколетта Лозан.

Підсумкове слово виголосила в.о. завідувача кафедри української літератури Оксана Тиховська: «Ми дуже вдячні шановним колегам з Лозанського університету за лекцію, в якій органічно переплелися міфологія, психологія та біологія. Присутні зацікавлено слухали, як людська психіка породжує повір’я, забобони, віру в магічні ритуали – спостереження професорки Крістін Мор органічно доповнили знання наших студентів, здобуті при вивченні українського та світового фольклору (міфів, обрядів, міфологічного мислення). Цікавим було спостереження лекторки про психологічне підґрунтя образу сови як символу мудрості або ж страху. Лекція сприяла розширенню світогляду здобувачів, показала, наскільки взаємопов’язаними, дотичними можуть бути, на перший погляд, різні науки. Знання з психології, як виявилося, можуть змінити призму сприйняття фольклорних жанрів, розкодувати образи-символи та їх вплив на формування переконань людини, формування маркерів сприйняття реальності. Крістіан Мор розповіла про міфи, пов’язані зі сприйняттям надприродного, наголосила на здатності програмування людського мозку на віру у певний факт через повторення, навіювання. До речі, у приватній розмові пані професорка наголосила, що не вірить у дива і намагається розвінчувати сучасні міфологічні чи магічні вірування.

Назад 1 з 3 Вперед

Розповідь Александра Роуліна про сов-сипух, їх роль в екосистемі, акцентування на відмінній інтерпретації символіки сови в різних культурах, сприяла формуванню в студентів екологічної компетентності, яка передбачена усіма освітніми програмами Ужгородського університету. Окрім цього, лектори розглянули образ сови у світлі когнітивної психології. Я переконана, що в сучасному світі, кожен фахівець, який здобув університетську освіту, повинен бути багатогранною особистістю, розуміти існування тісних взаємозв’язків між різними галузями наук, відповідально ставитися до навколишнього середовища. Тому проведення міждисциплінарних лекцій є важливим складником навчального процесу».

Переклад під час зустрічі забезпечувала Наталія Куля. Наприкінці учасники зробили спільне фото на згадку.