Студентка-україністка досліджує творчість декана факультету іноземної філології
Другокурсниця Тетяна Савко проаналізувала міфологізм роману «Ревнощі з того світу» письменника Михайла Рошка
«Серед когорти закарпатських письменників особливе місце посідає М.Рошко, творчість якого є багатоаспектною, різноплановою, цікавою й водночас малодослідженою. Саме це стало передумовою глибшого вивчення доробку цього письменника студентами філологічного факультету УжНУ. Образна система роману «Ревнощі з того світу» тісно пов’язана з українською міфологією, автор майстерно поєднав тему кохання з уявленнями про самогубців, душі яких залишаються на межі між світами. Динамічний сюжет, несподіваний розвиток подій, містика, екзорцизм та доля жінки, котра відкриває для себе інший бік реальності, – надзвичайно зацікавили Тетяну. Попри те, що твір справді є малодослідженим, студентці вдалося комплексно висвітлити ключові моменти та проблеми, на яких акцентує автор, з’ясувати фольклорне підґрунтя фантастичного образу потойбічної суперниці», – зауважує доцентка кафедри української літератури Оксана Тиховська.
Науковий керівник переконана: вивчення творчості сучасних письменників є дуже важливим, оскільки безпосереднє спілкування з ними дає змогу глибшого осмислення їх творів.
Це підтверджує і студентка Тетяна Савко: «Наукову роботу в галузі літературознавства я писала вперше. Запропонована тема одразу сподобалася, насамперед завдяки безпосередньому об’єкту розвідки. Дослідження далося доволі легко, тому що для мене це був не обов’язок, а просто захопливий процес. Неймовірно пощастило з письменником, бо могла будь-коли поспілкуватися з Михайлом Михайловичем, і він завжди радо відповідав на питання, давав цінні поради. Спілкування з автором допомагає глибше зрозуміти задум, ідею та підтекст твору».
На думку Тетяни, твір захоплює містицизмом, переплетенням реальної та ірреальної сюжетних ліній, показом внутрішнього світу сучасної жінки, а також головною думкою – не новою, але дуже важливою, – любов рятує.
Оксана Михайлівна оцінює результат роботи на «відмінно» й додає: «Самостійний аналіз малодосліджених творів є справді вагомим внеском у розвиток сучасного літературознавства. На наступний рік запланувала для Т.Савко продовження теми курсової роботи – вивчатиме міфологічне підґрунтя оповідань М.Рошка, які своїм корінням сягають українських легенд та повір’їв і є своєрідним зразком жанру фентезі».
Пропонуємо кілька спостережень студентки Т.Савко про роман «Ревнощі з того світу», які, сподіваємося, будуть цікавими для наших читачів:
«Автор звертається до української міфології, вірувань про душу, заложних покійників, самогубців. Наш край, як відомо, багатий на фольклорні містичні традиції, але переосмислити їх у сучасному дусі, вийшовши на новий якісний рівень, вдається не кожному. Автору роману «Ревнощі з того світу» вдалося це зробити. Він є новатором, саме тому його роман є читабельним і цікавим.
Михайло Рошко осмислює у романі проблеми добра і зла, егоїзму і любові, проблему вибору і відповідальності за нього. «Ревнощі з того світу» – це зразок психологічної, сповненої напруженого драматизму, сучасної інтелектуальної прози. Предметом авторського інтересу стає свідомість і підсвідомість сучасної жінки, які сповнені суперечностей.
Міфологізм роману «Ревнощі з того світу», полягає у тому, що:
- Одним із основних персонажів твору є покійниця Ганна, яка у снах мучить нову жінку свого чоловіка – головну героїню Надю, і ледь не доводить її до божевілля. Цей персонаж М.Рошко змалював згідно з традиційними уявленнями про образ самогубців в українському фольклорі:
«..Надя злякано розплющила очі – над собою побачила худу, дуже бліду жінку з темними колами під великими зеленими очима, вродливу, але дуже сумну», «незнайомка була в довгій нічній сорочці з оголеними руками до самих плечей, босоніж; з довгим розпущеним русявим волоссям».
- Вплив міфів позначається і на діях містичної героїні: вона може літати, безперешкодно проходити крізь стіни і дахи, з’являється у снах як марево:
«Тримаючись за руки, вони піднялись до стелі, Надя втягнула голову, прикрила її лівою рукою, боячись удару, але крізь стелю обидві пройшли, немов крізь розтоплене масло. Так само легко пронизали дах – і над головою високо-високо розкинулося бездонне темно-синє зоряне склепіння».
- Письменник колоритно змалював ритуал зцілення блукаючої душі на цвинтарі. Головна героїня може врятувати душу потойбічної суперниці, подолавши моторошний страх перед нею та смертю. Про необхідні передумови зцілення власної душі й усунення ненависті покійниці дізнаємося з настанов священика-екзорциста Методія:
«Цієї ночі якраз буде повний місяць…Після півночі маєте піти на її могилу… Сама. Головне – не мати страху (…) Ви повинні зустрітися з нею… В її світі… Тільки якщо злякаєтесь – можете не повернутись».
- Очевидно, автор переосмислив у романі давній обряд вікової ініціації, яку колись проходили юнаки, щоб здобути право на самостійне життя в соціумі. Символічну ініціацію проходить і головна героїня роману. Надя змогла перебороти страх перед смертю, мало не померла, і в такий спосіб пройшла психологічну ініціацію, подолавши межу світом живих і мертвих. Її випробування відбуваються на цвинтарі:
«Вона зупинилася біля четвертої могили… Їй стало не по собі. От вона і прийшла… Невже вона справді насмілиться ввійти в контакт з душею померлої?»
Міфологізм роману М.Рошка «Ревнощі з того світу» полягає у переосмисленні теми кохання крізь призму народних вірувань у душу, уявлень про смерть та самогубців. Головна героїня протягом роману проходить своєрідне випробовування на здатність любити, співчувати та навіть ризикувати власним життям заради ближнього. Надя стає іншою людиною, зіткнувшись із потойбічною суперницею. Поступово вона з жертви обставин перетворюється на особистість, здатну перебороти страх і полюбити свою кривдницю.
Втрата чоловікової любові вбила Анну, а любов і співчуття Наді повернули спокій її душі. Магія любові виявляється сильнішою за обряд екзорцизму, саме вона рятує Надю від нічних кошмарів та мук. Отже, М.Рошко майстерно змоделював трансформацію внутрішнього світу героїні крізь призму містичних подій та обрядів, що свідчить про зацікавлення письменника українським фольклором, психологією та жанром фентезі, до якого тяжіє роман «Ревнощі з того світу».
Виконане дослідження допомагає читачам «розкодувати» твір, а також зацікавлює нову аудиторію, тож бажаємо продовження такої плідної співпраці.