Ужнівці-археологи відвідали профільні музеї Львова та Києва

У культурному центрі Західної України екскурсійна програма почалася з відвідування Архикатедрального собору святого Юра. Оглянули монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами на Святоюрській горі. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Зробивши кілька фото на тлі споруд, продовжили подорож стрімким мальовничим схилом до Львівського національного університету ім. І. Франка. За кілька хвилин дісталися вишу, де в одному з його підрозділів – Інституті археології – поспілкувалися з провідними львівськими археологами.

Після невеличкої ознайомчої лекції Петра Довганя екскурсанти піднялися з андеґраундових приміщень Інституту до просторих зал Археологічного музею. На вході вже чекав завідувач – Ярослав Погоральський. Археологічний музей Львівського університету – один із найдавніших профільних закладів у вишах України. На сьогодні збірка музею налічує понад 50 000 одиниць зберігання, з яких 1,4 тисячі представлені в експозиції, котра висвітлює матеріальну і духовну культуру населення Волині і Прикарпаття від палеоліту до княжої доби.

Експонуються матеріали з таких хрестоматійних пам’яток, як Молодове (палеоліт), Тадані (енеоліт), Зимно (енеоліт, ранні слов’яни), Голишів (енеоліт), Листвин (енеоліт, княжа доба), Кошилівці, Більче Золоте (енеоліт), Зозів, Івання, Острівець (бронзовий вік), Чехи, Деревляни, Золочів, Лагодів, Черепин (ранньозалізний вік), Чижиків (ранньоримський час), Ріпнів, Бовшів (пізньоримський час, ранні слов’яни), Пліснесько (княжа доба).

Переповнені позитивними емоціями і новими враженнями, після екскурсії ужнівці повільно рушили до залізничного вокзалу. Тут уже чекав потяг до столиці, яка зустріла мандрівників після нічного відпочинку мільйонами вогників великого міста.

До сходу сонця встигли дійти до центру, на ознайомлення з яким виділили кілька годин. Ботанічний сад, Київський національний університет, Софія, Андріївський спуск, Хрещатик, Арка Дружби народів, парк Володимира Хрестителя – і нарешті вихід до Інституту археології НАН України (відділ археології середньовіччя). Тут за гарячим чаєм і солодким печивом відбулася невимушена розмова з одним із провідних археологів-медієвістів країни – Олексієм Комаром.

Далі, після невеличкого відпочинку, почався туристичний штурм одного з найпотужніших музеїв нашої держави – Національного музею історії України, котрий у 200 м від приміщень Інституту. Фондові зібрання НМІУ налічують понад 800 тис. одиниць. Найбільш репрезентативна їх частина в просторих залах представляють історію України від найдавніших часів до сьогодення. Не поспішаючи, уважно «спілкуючись» з кожною вітриною, молоді археологи Ужгородського національного університету провели в приміщеннях музею фантастичні три години.

Від музею з черговою дозою позитивних вражень попрямували парковими зонами берегової лінії Дніпра повз будівлі Маріїнського палацу і Верховної Ради, подолавши кілька блок-постів мітингувальників, до чергової перлини у списку подорожі – Музею Збройних сил України. Тут зібрані екземпляри зброї, які передають процес її еволюції від найдавніших часів до сьогодення.

Професійно оглянувши експонати доби бронзи, античності та середньовіччя, вийшли до центральної музейної зали, присвяченої подіям на Сході України. Особливо зворушили ключові епізоди російсько-української війни: початок протистояння під час подій Революції Гідності, анексія Криму, бої за Слов’янськ, Савур-Могилу, Донецький аеропорт, Маріуполь, Авдіївку, Ілловайський та Дебальцевський «котли».

У вітринах представлені особисті речі, фотографії та артефакти з полів бою, які розкривають історії життя окремих людей – захисників України.

Подякувавши на виході екскурсоводу, археологи рушили подивитися унікальний архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври, який став останнім у насиченій програмі відвідин столиці. Далі – ніч у потязі, ранок в Ужгороді й готовність в університетській атмосфері зануритися в археологічну науку та мріяти про нові мандрівки.