Студенти перетворилися на піонерів, щоб… попрощатися з Леніном

Близько 20 студентів – учасників Туристичного клубу УжНУ, серед яких рекламісти й піарники, соціологи, туризмознавці, географи, перевдяглися в піонерів і попрощалися з вождем Жовтневої революції (чи то перевороту) із нагоди її сотої річниці.

Для довідки

«Опломбований вагон» – усталена в історії назва, якою заведено позначати три дипломатичні потяги, якими зі Швейцарії через Німеччину до Російської імперії переправили більшовицьку верхівку. Часто це словосполучення вживається на позначення саме того вагона, в якому везли майбутнього «вождя світового пролетаріату» Володимира Ульянова (Леніна), який, за завданням Генштабу та уряду Німеччини, мав на меті через антиурядові й підривні дії сприяти сепаратному виходу Росії з Першої світової війни.

Міні-скульптурка стала вже 28-ю в місті. Її особливість у тому, що автор хотів показати Леніна, …не показуючи його. Усередині металевого вагончика заховано антикварне погруддя Ілліча, яке колись стояло чи не в кожному владному кабінеті. Утім побачити вождя все-таки можна – крізь шпарини у вагончику.

Відкривав міні-скульптурку професор УжНУ Федір Шандор, зачитавши вірш Павла Чучки «Ленін ай дітвак». Відтак автор витвору Михайло Колодко зауважив: «Колись мій старший брат сказав, що Леніна малювати можна лише тим, хто дістане спеціальний дозвіл. Тоді я зрозумів, що це майже «свята» людина. Відповідно не мав права й торкнутися до цього чоловіка, тому всередині є справжнє антикварне погруддя з дюралюмінію, яке колись було відлите мільйонним тиражем. Сто років тому Леніна, за словами Черчилля, як заражену бацилою істоту відправили в Росію, аби він зробив ту справу, що нас завела до цієї тупикової станції, із якої ми вийшли – через це вагон опломбований. Сьогодні через західні ворота України ми повертаємо його назад».