Студенти відділення журналістики взяли участь у тренінгу з розслідувальної журналістики

Ідея проєкту «#ПравдаЄ» – об’єднання незалежних журналістів-розслідувачів – виникла 5 років тому. 2018 р. зареєстрували однойменну громадську організацію. Її учасниками є люди різних професій, яких об’єднала розслідувальна журналістика: Станіслав Данко – керівник проєкту, Олена Мудра – журналістка-розслідувачка та Олексій Шафраньош – журналіст спецпроєктів, які й провели тренінг для студентів. Крім них, над матеріалами працює оператор та відеограф Любомир Шквара, долучається також регіональний представник Інституту масової інформації Ярослав Гулан.

Місія «#ПравдаЄ» – розвиток незалежної та професійної журналістики в регіоні. Ексклюзив, аналітика та розслідування –  це те, що впадає в око на однойменному онлайн-ресурсі. Найперше, що приверне тут вашу увагу, – … зображення свиней на головній сторінці. Вони, виявилося, символізують недоброчесних людей, які стають предметом журналістських розслідувань.

«Хочу попередити юних журналістів, що мати швидкий вау-ефект не вийде, адже створення якісного матеріалу потребує часу й зусиль. Зате ви знаєте, що своїми публікаціями викриваєте порушення чи схеми обману. Не завжди позитивна реакція людей – до цього теж потрібно бути готовим. Але розслідування – цікава робота, в яку ви занурюєтеся з ніг до голови й постійно перебуваєте у колообігу подій. Ми, журналісти-розслідувачі, розповідаємо правду народові, цим самим будуємо незалежну державу», – зазначив Станіслав Данко.

На що звертати увагу в журналістських розслідуваннях, як шукати теми для таких публікацій, – розповіла Олена Мудра. За освітою вона еколог, але 2014 р. вирішила спробувати себе в ролі редактора стрічки новин сайту «Голос Карпат», де працювала до 2020 року.

За словами Роберта Гріна, ексзаступника редактора газети «News day», журналістське розслідування – матеріал, ґрунтований на власній роботі й ініціативі, на важливу тему, яку певні особи або організації хотіли б залишити утаємниченою. Журналістське розслідування, як зазначає Олена Мудра, має показувати системну проблему, що стосується суспільства в цілому, а не одного постраждалого. Якщо немає інтересу до теми – нема сенсу розпочинати розслідування. Та, якщо журналіст розкриє інформацію, раніше невідому суспільству, – успіх гарантовано.

Під час тренінгу медійники назвали 5 складових журналістського розслідування: часова перспектива «вчора-сьогодні-завтра», робота з великими масивами даних, наявність більше ніж 2 точок зору (потрібно багато джерел інформації і за можливості кілька експертів), верифікована інформація, а також гіпотеза, з якої розвиваються нові мікротеми для розслідування.

Команда проєкту «#ПравдаЄ» поділилася мініреференсом для пошуку тем, розуміння специфіки розслідування. Так, серед названих джерел – події, власні спостереження і особистий досвід, чутки, ЗМІ (замітки, репортажі, анонси), пресрелізи, оголошення, заяви, виступи офіційних осіб, документи ОГВ і МС.

Наприкінці тренінгу Олексій Шафраньош показав відеоматеріали, які створюють учасники «#ПравдаЄ». Одним із таких є відеопроєкт під назвою «Каскад міні ГЕС на річці Ріка: Нові технології старими методами». Розслідування полягало в тому, щоб знайти відповіді на такі запитання: як реалізовували проєкт зведення низки мінігідроелектростанцій, хто мав їх будувати та врешті, як проєкт закінчився?

Варто зазначити, що «#ПравдаЄ» підписала договір про співпрацю з відділенням журналістики Ужгородського університету. Тож студенти зможуть проходити практику в команді медіапроєкту, спробувати себе в ролі журналістів-розслідувачів.

«Досвід, тренування і наполегливість» – такі слова неодноразово звучали під час тригодинного тренінгу. Навіть найсміливіший журналіст може бути під загрозою, розслідуючи певну справу. Тому варто бути обережним, упевненим у тому, чим займаєшся, та знаходити якомога більше достовірної інформації.

Сподіваємося, що тренінг допоміг студентам краще зрозуміти розслідувальну журналістику, додав майбутнім фахівцям мотивації та наснаги до створення актуальних і цікавих матеріалів.