Голова Наглядової ради Суспільного мовлення і медійник «Детектора медіа» спілкувалися зі студентами й викладачами відділення журналістики
Експерти Світлана Остапа і Роман Дерезенко обговорили з аудиторією ключові відмінності громадських інформаційних ресурсів від державних та комерційних, а також пригадали переломні етапи створення незалежної вітчизняної телерадіокомпанії
Гостей представив декан філологічного факультету, професор кафедри журналістики Юрій Бідзіля. Світлана Остапа зазначила, що Ужгород є вже десятим обласним центром, який вони з колегою відвідують. Традиційно в кожному університеті Роман Дерезенко проводить швидке анонімне бліцопитування для студентів, яке складається з семи запитань. Тож студенти УжНУ також його пройшли.
Свій виступ Роман Дерезенко розпочав із розповіді про відомих світових суспільних мовників та навів приклади таких медіа в країнах Європейського Союзу. Спікер також згадав держави, де суспільного мовлення взагалі немає, як-от Росія, Білорусь, Північна Корея, й ті, де воно з’явилося нещодавно, – наприклад, у Монако з 2023 року. Медійник у жвавій бесіді з’ясовував в аудиторії, чи розуміє вона, чим суспільне мовлення відрізняється від державного і комерційного? Студенти й викладачі долучилися до дискусії. Дійшли висновку, що суспільне відстоює інтереси громадян, державне – держави і влади, а комерційні медіакомпанії обслуговують насамперед свого власника.
«Як журналісти, ви маєте знати власників цих компаній, щоб розуміти в чиїх інтересах вони можуть висвітлювати події», – наголосив Роман Дерезенко.
Світлана Остапа під час виступу поділилася двома особистими історіями. Перша стосувалася її перших років роботи в журналістиці, а друга – вже мотивації працювати над реформою суспільного мовлення, якому в січні наступного року виповниться 10 років. Спікерка нагадала, що про цю реформу заговорили ще в 90-х роках, коли зареєстрували перший законопроєкт, який тоді так і не ухвалили. Далі обговорення формату майбутнього мовника тривало після Помаранчевої революції. Утім переломним моментом для створення СМ стала Революція Гідності, адже тогочасні телевізійні канали майже не висвітлювали події на Майдані. Після випадку, коли беркутівці побили Михайла Гаврилюка і про це розповіли світові медіа, а в українських новини взагалі не було, Світлана Остапа дала собі слово зробити все можливе, щоб створити суспільне мовлення.
Врешті 17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про суспільні медіа України», відомий як Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». 19 січня 2017 року створено Суспільне мовлення в Україні шляхом реєстрації юридичної особи – Національної суспільної телерадіокомпанії України.
За майже 10 років діяльності Суспільне зробило значний крок у розвитку й заслужено очолює рейтинг медіа, якому довіряють. У лютому цього року показник довіри сягнув 79%, а 35% українців щотижня споживають контент СМ на різних платформах.
Наприкінці зустрічі слухачі мали змогу поставити спікерам запитання.
Захід завершився символічним подарунком Світлани Остапи, яка вручила Юрію Бідзілі книгу «Українське радіо. Історія буремного століття», після чого всі присутні зробили спільне фото на згадку.
фото авторки та Олександри Меденці