Тетяна Літераті презентувала 5-у книгу із серії «Втрачений Ужгород»
Нова книга містить 30 розділів, кожен з яких присвячений окремій історичній будівлі чи місцині і має фото й креслення цих знакових місць. Зокрема, читачі зможуть почерпнути нову інформацію про митні пости на в’їздах до міста, готель «Чорний орел», будинок Ґізелли, «Білий корабель», громадські купальні та вбиральні, перший публічний басейн, міські тюрми тощо.
«Остання книжка із серії «Втрачений Ужгород» вийшла 2021 року, – розповідає Тетяна Літераті. – З часу повномасштабної війни я не видавала книжок із цієї серії, хоча працювала у співавторстві над іншими виданнями, зокрема, фотоальбомом «Ужгород колись і нині», «Винна історія Закарпаття». Про нову книгу просили й читачі, і я сама бачила, що назбиралося кілька десятків історій, які я би хотіла вмістити у книжку.
Цікаво, що на обкладинці нового видання зображена будівля колишньої синагоги, історія про яку не увійшла до книги, бо ми скоротили кілька розділів. Але сама по собі будівля цікава. Бачимо тут ще одне знакове місце – притоку Малий Уж. Знакові місця – це щось для мене особливе, що знають всі містяни. Хоча тут нема ані Ужгородського замку, ані Кафедрального собору чи Римо-католицької церкви, бо про ці об’єкти вже багато чого написано. Тому я зосередилася на менш висвітлених об’єктах. Знайдете для себе тут готовий туристичний маршрут, яким можна прогулятися».
Оскільки зустріч відбулася в «Совиному гнізді», Тетяна розповіла гостям про його історію, а окремий розділ про цю будівлю став завершальним у новому виданні. Приміром, говорила про те, чому в споруди така назва, для чого її використовували і які таємниці дослідниці історії міста досі не вдалося розкрити про цю пам’ятку.
У ці вихідні Тетяна запрошує на відкриту екскурсію за мотивами нового видання. Під час прогулянки обіцяє розповісти й ті факти та історії, які не увійшли до книги. Анонс опублікує на своїй сторінці у Facebook.
Придбати видання можна у старих книгарнях міста й на сайті видавництва РІК-У.