В Ужгороді вшанували пам’ять Левка Лук’яненка
У вечорі пам’яті морального авторитета України активну участь узяли студентки і викладачі Ужгородського університету
Під час акції до 90-річчя політв’язня, співзасновника Української Гельсінської групи ведучі Неля Остапів та Оксана Мацола представляли його життєвий шлях, цитуючи уривки із інтерв’ю та публіцистичних книжок,
демонстрували на екрані фото та відео ще живого дисидента, який 27 років провів у тюрмах та концтаборах за прагнення створити самостійну Українську державу і півтора місяця не дожив до ювілею.
За словами завідувача кафедри історії України УжНУ, професор Романа Офіцинського, Левко Лук’яненко вирізнявся волею і характером, був юридично грамотним. Він займався альтернативною політичною діяльністю, що радянське законодавство не забороняло. Був націонал-комуністом і хотів Україну зробити самостійною соціалістичною республікою. Проте вже перший арешт 1968 року показав нікчемність системи, яка без реальних учинків, за ідеї арештовувала людей. Історик відзначив, що цей арешт спровокував підтримку Левка Лук’яненка діаспорою, світом подібно до того, як нині підтримують Олега Сенцова. «В історії є вікна можливостей, якими не всі користуються, а Левко Лук’яненко розумно скористався. Бо 24 серпня Верховна Рада не тільки проголосила незалежність, а й ухвалила пакет інших важливих законів, зокрема оголошення референдуму і вибори президента 1 грудня 1991 року», – оцінює роль постаті доктор історичних наук.
Сам Левко Лук’яненко колись говорив про цей крок скромно: «Моя заслуга перед Україною не в тому, що написав з допомогою професора медицини Леонтія Сандуляка проект «Акта проголошення незалежності України». Половина депутатів Ради могли це зробити. Моя заслуга в тому, що належну пропозицію запропонував у належний час і належним способом».
Особистими спогадами про морального авторитета країни поділився і його соратник, помічник Євген Ясінський. За його словами, великої внутрішньої роботи вартує те, що комуніст із Франківщини, випускник юридичного факультету Московського університету став автором «Акта про незалежність України». «Він боровся проти непотребу, який робить диверсії. Він завжди був самостійний у рішеннях. І ми з нього брали приклад. На граніті української історії ім’я Левка Лук’яненка буде виписане золотими буквами», – переконаний пан Євген, погоджуючись із думкою Сергія Федаки, що «Левко Григорович назавжди лишається втіленням романтичної доби невиправданих ілюзій і нереалізованих можливостей, але й беззавітного служіння Україні, без чого вона не була би навіть такою, як тепер».
Наприкінці вечора представники «Карпатської січі» закликали підтримати петицію на сайті Ужгородської міської ради про вшанування пам’яті Левка Лук’яненка через перейменування вулиці Льва Толстого.