Президент і члени правління Міжнародної асоціації випускників УжНУ зустрілися з ветеранами університету 22 серпня. Чи не вперше за круглим столом зібралися десятеро почесних науковців, педагогів, громадських діячів, які були творцями історії УжНУ, віддали університету кращі роки свого життя, а то й провели у ньому все життя. Говорили про сучасний університет, можливості дальшого розвитку вишу й подавали ідеї гуртування випускників університету, чимало з яких були їхніми вихованцями.
Іван Чаварга
Модерував зустріч голова комітету старійшин Міжнародної асоціації випускників, голова ради ветеранів, кандидат історичних наук Іван Чаварга. Напередодні Дня Незалежності до УжНУ завітали: подружжя Ганичів – доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор НДІ фітотерапії УжНУ Оксана Ганич і доктор медичних наук, професор Михайло Ганич; кандидат медичних наук, народний депутат України другого скликання, заслужений лікар України, голова Закарпатської крайової організації політичних в’язнів і репресованих, почесний громадянин Ужгорода Іван Коршинський; доктор філологічних наук, професор, директор Центру гунгарології УжНУ Петро Лизанець; доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики УжНУ Василь Маринець; кандидат медичних наук, заслужений лікар України Дезидерій Петнегазі; кандидат філологічних наук, фольклорист, краєзнавець і літературознавець Іван Сенько; доктор медичних наук, професор Михайло Фатула; доктор фізико-математичних наук, професор, відмінник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії наук вищої освіти України Людвик Шимон.
На початку зустрічі ректор УжНУ, президент асоціації Володимир Смоланка вручив Іванові Чаварзі подяку за працю на благо університету, після чого розповів присутнім про успіхи УжНУ й виклики, які постають перед університетом. Це, зокрема, конкуренція з майже 300 українськими університетами та закордонними вишами, зміна принципів фінансування університетів, коли обсяги залежатимуть від здобутків (а одним із показників, на які особливо зважатимуть, буде позиція в міжнародних рейтингах), загальне зниження рівня середньої освіти, наслідком чого є низькі показники ЗНО, тощо.
Сьогодні УжНУ має доволі непогані показники в рейтингах. До прикладу, у ранжуванні «Scopus» посідаємо 12-е місце, «Webometrics» – 17-е, у рейтингу Топ-200 університетів України перебуваємо на 34-й сходинці. У консолідованому рейтингу цьогоріч університет опинився на 25 місці, що гірше, ніж торік, оскільки були змінені умови (забрали дані рейтингу «Scopus» і додали конкурсний бал ЗНО).
УжНУ є одним із найбільших університетів України, який позиціонує себе як міжнародний. 31 грудня 2017 року у виші навчалася рекордна кількість студентів – 14,5 тисяч. Із них понад тисячу – з різних країн світу. Цьогоріч до вишу зараховано майже 3300 вступників. Це дані без урахування другої хвилі і студентів-іноземців, які мають право вступати до 1 листопада. Очікують, зокрема, на 300–400 іноземців. До уваги варто брати той факт, що цьогорічні вступники – це молодь, народжена у 2001 році, коли в державі були найнижчі показники народжуваності. Крім того, 57 % випускників 2018 року мали незадовільні результати ЗНО.
В УжНУ розроблена концепція розвитку до 2025 року. Наступного року виш має підтвердити статус національного, а в перспективі планує здобути статус дослідницького університету. Три роки поспіль УжНУ виборював найвищу відзнаку на Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта і кар’єра». Двічі поспіль був серед 7 кращих вишів України у науковій сфері.
«Хочемо, щоб наші викладачі відчували, що за свою працю вони отримують гідну винагороду. Вперше за багато років і, мабуть, за всю історію вишу ми виплатили 13-у зарплату допоміжному персоналу напередодні різдвяних свят. Також преміювали жінок з нагоди 8 Березня. Крім цього, зробили рейтинг кращих викладачів УжНУ, і сьогодні 10 % кращих працівників УжНУ отримують 15 % надбавки за успіхи в науковій діяльності. За кожну статтю в журналах, які входять до наукометричних баз, ми готові заплатити від 4 до 6 тисяч гривень. Значну роботу приділяємо Міжнародній асоціації. Налагоджуємо зв’язки з випускниками, заохочуємо їх до співпраці, втілюємо ідеї. Будьте поряд із нами, ми вас потребуємо», – звернувся ректор до ветеранів наприкінці виступу.
Олександр Сливка
Проректор і голова правління асоціації Олександр Сливка також подякував ветеранам за внесок у розвиток вишу: «Незабаром університету виповниться 73 роки, і за всю історію вишу, думаю, ви підтвердите це, не було легких років. Вам випав період становлення і розвитку, тож від імені університету хочу подякувати вам за внесок. Сучасність була би неможливою без того фундаменту, який заклали всі ви. Думаю, ми не підвели вас, і намагаємося утримувати рейтинг вишу та покращувати його».
Одним із напрямків діяльності УжНУ є розбудова ГО «Міжнародна асоціація випускників». За рік її діяльності було зроблено чимало, зокрема налагоджено роботу осередків за кордоном, – розповів під час зустрічі заступник голови правління Іван Артьомов. Нині асоціація представлена у США, Ізраїлі, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині, Англії, Австрії, Німеччині. Першочерговим завданням громадської організації є створення електронних реєстрів випускників на кожному факультеті, зустрічі з найактивнішими випускниками, які можуть допомогти рідному вишу.
Під час зустрічі з правлінням асоціації ветерани запитували і подавали ідеї розвитку різних структурних підрозділів. Оксана Ганич, зокрема, запропонувала зосередити увагу на розвитку НДІ фітотерапії, аби поліпшити здоров’я працівників вишу, бо без цього неможливий розвиток. А Петро Лизанець зауважив, що 22 серпня виповнилося 70 років, як його життя пов’язане з УжНУ. Він поцікавився майбутнім Центру гунгарології й Українсько-угорського навчально-наукового інституту. Ректор підтримав пропозиції ветеранів і запевнив, що у виші й надалі буде успішно розвиватися кожен підрозділ.
Людвик Шимон озвучив проблему відсутності актового залу на фізичному факультеті для захисту дисертацій і запропонував перенести зоомузей УжНУ в інститут фізики напівпровідників, а в цьому приміщенні облаштувати зал для таких урочистостей.
Ректор відповів, що був у музеї нещодавно, знає про його проблеми і цінність, зокрема найбагатшу колекцію пернатих у Центральній Європі, зібрану Грабарем. Зауважив, що фізичний факультет приносить наукову славу УжНУ, тому захисти дисертацій мали би проводитися у солідному приміщенні, тож питання потребує вирішення.
Ректор В.Смоланка
– Ми зупинилися на варіанті побудови сучасного зоологічного музею на території ботанічного саду. Однак найближчим часом цей проект не вдасться розпочати. Сьогодні пріоритетом є поліпшення житлових умов для наших студентів. Крім цього, з 1989 року недобудований корпус на БАМі. Тому до 75-річчя УжНУ плануємо завершити його. Для цього потрібні 33 мільйони. Тому до проекту зоомузею плануємо повернутися у 2020 році. У планах також туристичний маршрут музеями УжНУ, куди би ввійшли всі заклади: музей книги (де зберігаються 33 інкунабули), зоомузей, археологічний музей, – прокоментував Володимир Смоланка.
Зустріч ветеранів спільно з правлінням асоціації підсумували спільною фотографією, а відтак ще довго спілкувалися, згадуючи кращі роки, проведені у виші, адже УжНУ був і залишається у серцях ветеранів – творців його історії – на все життя.
доктор філологічних наук, професор, директор Центру гунгарології УжНУ Петро Лизанець; доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики УжНУ Василь Маринець; кандидат медичних наук, заслужений лікар України Дезидерій Петнегазі; кандидат філологічних наук, фольклорист, краєзнавець і літературознавець Іван Сенько; доктор медичних наук, професор Михайло Фатула; доктор фізико-математичних наук, професор, відмінник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії наук вищої освіти України Людвик Шимон.
після чого розповів присутнім про успіхи УжНУ й виклики, які постають перед університетом. Це, зокрема, конкуренція з майже 300 українськими університетами та закордонними вишами, зміна принципів фінансування університетів, коли обсяги залежатимуть від здобутків (а одним із показників, на які особливо зважатимуть, буде позиція в міжнародних рейтингах), загальне зниження рівня середньої освіти, наслідком чого є низькі показники ЗНО, тощо.
В УжНУ розроблена концепція розвитку до 2025 року. Наступного року виш має підтвердити статус національного, а в перспективі планує здобути статус дослідницького університету. Три роки поспіль УжНУ виборював найвищу відзнаку на Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта і кар’єра». Двічі поспіль був серед 7 кращих вишів України у науковій сфері.
